Зграя перевертів від юстиції, або Житомирське кубло

Коли до мене у січні місяці 2008 року підійшов схвильований чоловік та почав збуджено розповідати про те, що коханцями невістки та за її співучастю вбили його сина, зкинувши з 4-го поверху будинку(син «застукав дружину на гарячому»), та про те, що  злочинці-прокурори стали співучасниками злочину – відверто скажу, що не повірив. Але пізніше, вивчаючи документи, зрозумів, що батько загиблого хлопця мабуть має рацію.

Декілька разів майже щодня намагався почати опрацювання матеріалів, наданих безутішним батьком покійного Сергія Заварзіна, але, вдивляючись в очі Сергія на фотокартці, відкладав папери. Тривожили запитання та сумніви. Якщо дійсно скоєно  убивство, чи втішить стаття у газеті батьків Сергія ? Чи варто продовжувати у часі спогади та біль ? Тим паче, що матеріали свідчать про впертий злочинний спротив прокурорів та міліції у встановленні
дійсних обставин загибелі хлопця.

Тримаючи у руках копію чергової Постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 16 березня 2006 року, складену слідчим прокуратури Черняхівського району Житомирської області, юристом 3 класу Вапаєвим В.Р.,  вирішив – люди повинні знати про те, що правосуддя на Житомирщині, як і влада знаходяться у руках  «третьокласників», яких без кінця залишають на шиї народу на слідуючий термін за тупість та негідну поведінку.




Подія сталася у с.м.т.Житомир-21(селище Висока Піч) Житомирського району після 2-ої години ночі. Надалі в лапках – витяги з Постанови мовою оригіналу, прізвища не змінені.

1.«Мешканці кв.49 буд.3 почули звук битого скла, вийшовши на балкон, вони побачили, що на землі між балконом та під’їздом  лежить Заварзін С.П., вони одразу вибігли з будинку до нього. Заварзін С.П. лежав на землі і був ще живий. Після чого його було перенесено до кв.61, де Заварзін С.П.
помер.»

2.«Опитаний пояснив, що сусіди з квартир №75, 80 чули шум бійки, яка продовжувалась 20 хв. та чоловічі голоси. Опитана Заварзіна Н.В. пояснила, що після смерті її сина вона разом із своїм чоловіком та працівником міліції - капітаном Довженко зайшли до кв. 76. На кухні було розбито скло вікна, приблизний діаметр отвору в склі складав 20 см.»

3.Опитаний Бронивицький В.В: «О 01 год. 30 хв.(тобто, від початку конфлікту до смертельного падіння пройшло більше, ніж пів-години-авт.) почув, що в кв.76 розбилось скло. Заварзін Сергій почав кричати: «Олег, допоможи!». Було чути й голос його дружини, але нерозбірливо. Волання про допомогу супроводжувалось гуркотом бійки, вигуками Сергія: «Я вам зараз покажу!», потім знову звук розбитого скла.»

4.Опитана Дятел О.Ю.пояснила, що «…Вночі о 2 год. 53 хв. вона прокинулась від шуму, який доносився з квартири Заварзіних. Шум був схожий на падіння чогось тяжкого на підлогу, після чого вона почула голос Сергія Заварзіна, який кликав Олега та кричав «Не бий мене по голові!». Потім вона почула тупіт людських ніг і звук вибитих дверей і почула, як розбилося скло.»

5.Опитаний Джура О.М.пояснив, що «…на підлозі у ванній кімнаті, коридорі та кухні були краплі крові. На занавісці кухонного вікна знаходилась пляма крові розміром до 10 см. Він попросив дружину Заварзіна, щоб вона нічого не чіпала до приходу працівників міліції. Коли вони разом спустились до кв. 61, Заварзін Сергій через декілька хвилин помер. У нього була порізана п’ята, поріз до 3 см., на руках у ньго крові не було.”

6.Згідно додаткового огляду місця події в присутності Шахрай В.П.(Заварзіної, вдови покійного), Джури, Божка, Горобець, Броневицького «…плями крові знаходились на стіні біля вхідних дверей, на вхідних дверях, на доріжках в коридорі та на кухонній занавісці діаметром 10 см.».

Вигуки чоловіка про допомогу та гуркіт бійки майже годину «не чула» лише дружина.

А тепер, шановні читачі, будьте особливо уважними- свідчення дає дружина, а точніше вдова Сергія - Шахрай (Заварзіна) В.П. Виявляється, що вона прокинулась вдома вночі о 2 год. 30 хв. від криків чоловіка, який, на її переконання, з’їхав з глузду, бачив галюцінації та вистрибнув з вікна. Тобто, гуркоту бійки з вигуками чоловіка про допомогу, що чули всі сусіди, майже годину !!! вперто не чула лише дружина (порівняйте час події, п.3, п.4).

Бідна вдова так була шокована і засмучена смертю чоловіка, що, відправивши його тіло у морг, терміново холоднокровно вчинила … ретельне «генеральне» прибирання у квартирі, тому що, з її слів, «…ніхто з працівників міліції до квартири не заходив і її ніхто з працівників міліції не попереджав про те, щоб вона не змінювала обстановку в квартирі. Її батько, Веселовський П.О. вставив у фрамугу нове скло.» Не дивно, що «Згідно акту судово - медичного дослідження № 473 встановлено, що в зіскрібках, які були вилучені під час
додаткового огляду кв. 76, слідів крові не виявлено». ( Витяги з Постанови - мовою оригіналу).


Після цього вже не дивують пояснення лікаря- психіатра Житомирської Ц Р Л Солощенко О.М. Знаючи, що Сергій хворів на епилепсію, бувши інвалідом 3-ої групи, знаючи, що під час короткочасних приступів цієї хвороби Сергій міг бути фізично лише повністю безпорадним (судоми) та втрачати свідомість, схвально прокоментував пояснення «безутішної» вдови, назвавши довготривалу бійку «жахливою галюцінацією» Сергія.

Пане «дохтуре-психуатр»! (нехай вибачать мені шановні читачі). Так що ж то виходить - всі сусіди теж з’їхали з глузду, чули та бачили лише галюцінації ?

Пане слідчий-«третьокласник»! Поясніть, будь ласка, як можна з рани на п’яті замастити кров’ю вхідні двері, стіни у коридорі, кухні, ванній? Або, як можна було у фабулі Постанови про відмову в порушені кримінальної справи написати «за фактом смерті Золотарьова С.А», замість Заварзіна С.П.? (можливо, вбито ще й когось іншого з прізвищем Золотарьов за подібних обставин?). Як можна було не помітити висновку судмедекспертизи, де чорним
по білому написано про «великі забої , синці на тулубі та кінцівках загиблого, спричинених дією тупих предметів» ? Хто Вам наливав у чарку у той момент та надавав поради по цій справі ? Додам лише, що ця Постанова – результат чергової «перепровірки» по скаргах  батьків Сергія.

Куди тільки не звертався батько загиблого! Міліція, обласна прокуратура, суди, державні керманичи – список довгий. Самі працівники міліції та прокуратури недвозначно давали зрозуміти Заварзіну-старшому, що їм відомо, хто і як вбивав його сина, але офіційно справа завжди чомусь заходила у глухий кут.У чому ж причина ?

Виявляється, вже на третій день після вбивства слідчий прокуратури Житомирського району Ільницький С.І.  «закрил дєло» № ВМ 77/2-03, склавши відповідну Постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. Через деякий час той самий Ільницький здійснював перепровірку обставин справи – і знову «закрил дєло».

Пробач, Сергію… Я просто не можу продовжувати написання цієї статті, тому що виникає непереборне бажання стріляти. Пробач…

Віктор Свобода