Живий Журнал
 
ЖЖ інфо » Статті » Місто

Страшная авария в Житомире, обрасла слухами и сплетнями

Автор: Надежда Яновская, газета Субота, 21.07.2009, 17:58:30
У ніч з середи на четвер 2 липня автомобіль «Опель - Астра» врізався у стовп по вулиці Черняховського, 151 (неподалік гідропарку – ред.). Внаслідок вибуху авто двоє загинуло, а ще двоє отримали важкі травми. Слідство зараз встановлює обставини ДТП, які за тиждень, що минув, обросли чутками та плітками. «Субота» спробувала з’ясувати, що насправді сталося того «чорного» дня.

«Мене не хотіли пускати в морг»

У п’ятницю, 3 липня в селі Тетерівка Житомирського району ховали Миколу Дем’янця, 19 років, та Сергія Бездєнєжного, 18 років. Хлопці загинули у ДТП. Кореспондентка «Суботи» випадково застала похорон Миколи. Дорога від хати Дем’янця до сільського кладовища була встелена трояндами та ромашками. Попрощатися прийшло багато молоді.

-Мене не хотіли пускати в морг, - плаче мама Миколи Олена Едуардівна, 42 роки. – Але я наполягла. Синочок був схожий на вуглинку з підігнутими ніжками, кісточки повилазили. Я його впізнала за зубами, бо передні в нього нерівні. Труну ми не відкривали.

Автомобіль згорів, як сірник, і вибухнув

З родиною Дем’янців спілкуємося в ортопедичному відділенні Житомирської обласної клінічної лікарні. Тут лікується 19-річний Едуард, який вижив. Олена та її чоловік, 43-річний Іван торгують свининою на ринку в Житомирі. У них, крім Едуарда та Миколи, є донька, 21-річна Оксана.

-1 липня ввечері ми з братом закололи свині, - розповідає Едуард. – Потім пішли в кафе «Блинки», воно недалеко від нашої хати. Трохи пива випили. Десь о 12-й ночі приїжджає на своєму «Опелі» даішник Саша Чуб, він також з Тетерівки. Підійшов до нас. Замовив дві пляшки пива і дві чикушки горілки. Він був дуже п’яним, бо коли дзвонила його мама, він навіть не міг сказати, де він.

Едуард згадує, що він з братом та Сергієм Бездєнєжним ще трохи побули і вирішили йти додому.

-Чуб сказав, що підвезе. Коля сів біля нього, я - за Чубом, а Сергій – коло мене. Їхали спочатку до нашого дому. Чуб по дорозі зупинився біля кафе «Соняшники», мабуть, ще випити захотів, але там було зачинено. Потім він різко розвернувся і поїхав на місто. Я думав, що він підвезе Сергія, бо він живе в тому напрямку, а після цього й мене. Але Чуб «летів» на Житомир (село Тетерівка знаходиться під Житомиром – ред.). Я бачив, що на спідометрі була швидкість 120-130 кілометрів, а на спуску – всі 160. Ми просили його не «летіти». Аж раптом я бачу перед нами стовп. Кричу: «Чуб, стовп!» Він на дорогу не дивився, а музику налаштовував. В останню мить Коля трохи вивернув кермо вліво. Може, це нас і врятувало.

Після зіткнення зі стовпом Едуард та Сергій випали з машини, а Олександр вибіг звідти. Всередині лишився Микола.

-Я не міг встати. Машина, як сірник чи шифер, миттєво спалахнула і вибухнула. Інші люди боялися підійти, ставили свої машини за метрів сто від нас. Це не правда, що нас хтось витягав з машини. Один чоловік тримав мене і говорив: «Заспокойся, всі живі». Але я добре бачив, що брат був там.

Коли приїхали пожежники, вже нічого було гасити. Автомобіль згорів дотла.

«Я попросив вернути брата і друга»

Едуард був у реанімації 5 днів.

-Перші три дні Едік пісяв кров’ю. У нього забій нирок та серця, струс мозку та перелом таза. Ходити не може. Пересувається в інвалідному візку, - говорить Олена Дем’янець.

Наступного після аварії дня до Едуарда прийшов Чуб.

-Запитав у мене, що сталося. Я попросив його повернути мені брата і друга. Він опустив голову і пішов, - каже Едуард.

Дем’янців непокоїть те, що слідство довго встановлює, хто ж все таки був за кермом.

-Мені слідчий сказав, щоб син говорив тільки правду, і тоді все стане на свої місця. Я не хочу, щоб Чуб сидів, у нього все одно буде тягар на душі. Але ж має бути совість якась. Він же працює в ДАІ. Якось Колі казав, що якщо у нас будуть якісь проблеми з машиною, то він допоможе. Ми хочемо, щоб він допоміг правдою. Ще треба знайти свідків, які бачили, що Чуб був за кермом. Свідки є, - запевняє Олена. Додає, що просить Бога, аби їй приснився покійний Микола, і хоче запитати його, як саме він помер.

Промовисте мовчання?

Запитую в Олени, чи розмовляла з батьками Чуба.

-На похорон вони принесли вінка, але ми їх не бачили, бо були в місті. Рідним нашим сказали, що ні вони не відправляли туди свого сина, ні ми. Після цього я зустрічалася з ними в лікарні, а вони вже не вітаються з нами.

Олександр Чуб лікується в опіковому центрі (поверхом вище за ортопедичне відділення, де Едуард). Під час аварії у нього обгоріла ліва рука (завідуючий опіковим центром Микола Нікітенко сказав, що опіки 2-3 ступеня – ред.). З кореспонденткою Чуб розмовляти не захотів.

-Олександре, як ви себе почуваєте?

-Погано. Я відмовляюся давати будь-які коментарі.

-Олександре, хто був за кермом?

-Я ж сказав, що не хочу спілкуватися з вами. Мені болить голова.

В кого переселився дух Миколи?

Едуард і Микола – двійнята. Народилися 22 травня у День Святого Миколи, на честь якого і назвали другого хлопця.

-До мене ревнували і Едік, і Оксана, бо я Колю жаліла більше всіх. Він такий худий був, але енергійний, працьовитий. Коля був дуже справедливим. З дитинства, якщо доводив своє, то казав: «Клянусь серцем матері». Тоді всі знали, що це точно не брехня, - втирає сльози Олена. Едуард просить її та сестру вийти на вулицю, бо не може дивитися на їхні сльози. Втрьох йдемо на подвір’я лікарні.

Оксана згадує, що брати мріяли купити собі по автомобілю.

-Перед трагедією пригледіли собі машину, навіть збиралися продати деякі речі. А взагалі вони хотіли кожному по тачці з номерами «Брат 1» і «Брат 2», - веде далі Оксана. На мо-більному телефоні показує фото Миколи, підписані «Лобзік». – Це його так друзі називали після того, як вони з Едіком приїхали з заробітків із Києва. Працювали там на будівництві. Цього року на день народження купила обом футбольну форму. Коля її дуже любив, постійно ходив в ній.

Олена каже, що в середу перед тим, як сини пішли в кафе, вона принесла в хату мале кошеня:

-Збиралася віддати його своїй мамі. А хлопці, як побачили його, наказали лишити вдома. Воно таке біленьке, гарненьке. Може, це не можна так казати, але це кошеня дуже нагадує Колю, наче дух переселився в нього. Ми його назвали Лобзіком.

Що каже слідство?

Усі постраждалі були в цивільному одязі і до приїзду слідчо-оперативної групи їх було госпіталізовано, повідомив начальник відділу зв’язків з громадськістю УМВС України в Житомирській області Валерій Фільо. Серед постраждалих був колишній працівник ДПС УДАІ УМВС.

За вказаним фактом слідче управ-ління міліції порушило кримінальну справу за ч. 3 ст. 286 КК України (Порушення вимог правил дорожнього руху, внаслідок чого загинуло 2 особи).

-З огляду на викладене, маючи на меті ретельну перевірку фактів, на які посилаються окремі представники ЗМІ, призначено проведення службового розслідування за участю працівників Департаменту ДАІ МВС, - сказав Фільо. – Щоб не допустити звинувачення в необ’єктивності при розслідуванні кримінальної справи вказаної ДТП, керівництвом УМВС прийнято рішення клопотати перед прокуратурою області про подальше розслідування кримінальної справи прокуратурою.

P.S. «Субота» висловлює щирі співчуття усім, хто знав і любив Колю Дем’янця і Сергія Бездєнєжного.

Автор: Надежда Яновская, газета Субота, редактор рубрики "Місто" на ЖЖ.info


Місто | 21.07.2009 | Переглядів: 8049

Коментарів: 0