Как жить в многоэтажке и не платить квартплату

Дах протікає – став посудину. Іншого виходу наразі немає

Чи можна проживати в Житомирі у багатоповерховому будинку, не витрачатися на квартплату, і при цьому ніхто до вас не матиме жодних претензій? Виявляється, що можна. Бо умови, в яких мешкає сім'я Наталії Лисицької у квартирі №33 дев'ятого поверху будинку №25 на вул.Селецькій, грішно побажати навіть ворогові.

Кожного найменшого дощу, доки той не припиниться, Наталія Володимирівна разом із чоловіком сторожують на горищі будинку, підставляючи під воду весь можливий посуд і відводячи її патьоки на вулицю.

Далеко не завжди вдається уберегти квартиру від замокання. Мокріють стіни, на них поселяється грибок, відпадають шпалери. Щоб не дихати цвіллю грибка, стіни періодично обробляють спеціальними хімічними засобами, від яких теж – хоч світ за очі...

ТОВ керуюча компанія "КомЕнерго-Житомир", було, подала судовий позов на родину Лисицьких за борги із квартплати. Коро­льовський районний суд у січні минулого року видав судовий наказ про стягнення боргу. Але менше, ніж за місяць, на зустрічну заяву Лисицьких скасував той наказ. "КомЕнерго-Житомир" більше не позивається, а Лисицькі й далі не витрачаються на квартплату.

Якби Наталія Володимирівна звернулася до суду з приводу відшкодування матеріальної і моральної шкоди, що зазнала і зазнає її сім'я впродовж багатьох років через затоплення житла, то спростувати цей факт не вдалося б жодному адвокатові.

Втім, Лисицькі готові проплатити увесь борг, лише б хто надійно полагодив дах над ними.

За словами головного інженера ТОВ КК "КомЕнерго-Житомир" Павла Піщуліна, митарства Лисицьких щодо полагодження м'якої покрівлі будинку не дадуть бажаного їм результату. Принаймні, найближчим часом. "КомЕнерго-Житомир", як організація, що покликана обслуговувати житло, може ремонтувати лише 10% площі даху. У випадку з будинком №25 – це 37 кв.м. Втім, у плані на поточний рік тут у серпні-вересні передбачено ремонт на площі 150 кв.м.

Всього у підпорядкуванні компанії – 138 багатоповерхівок, 60% з яких потребують капітального ремонту. Кошти на капремонт має надавати міський бюджет. На кожний наступний рік "КомЕнерго-Житомир" подає в мерію інформацію – так званий титульний лист, як результат огляду стану житлового фонду, і обсяг конче необхідного його ремонту.

Однак минулого року міська влада спромоглася профінансувати ремонт лише двох дахів. Тоді як, за даними П.Піщуліна, протікають близько 95% дахів будинків, підпорядкованих компанії. "КомЕнерго-Житомир" не встигає латати дірки навіть там, де цього потребують покрівлі впродовж десятиліть. Як, скажімо, стосовно цього ж будинку №25 на вул. Селецькій.

Шукати сьогодні винуватців занедбаності ЖКГ – справа марна і безплідна. Витоки проблеми, очевидно, сягають понад півстолітньої давності, коли було започатковано остаточний  принцип фінансування цієї галузі, а всі наступні влади успішно продовжили і продовжують понині застосовувати цей принцип.

Наталія Лисицька у свій час, коли її житло перебувало у віданні жеку №10, запропонувала поремонтувати покрівлю над своєю квартирою за власні кошти в рахунок квартплати. Але ця ініціатива не знайшла підтримки, оскільки, пояснили в жеку, подібні угоди заборонила прокуратура.

Родина Лисицьких тоді взяла всі витрати з ремонту на себе. У ремонтників з жеку закупила "зекономлений" ними необхідний матеріал, і ті ж жеківські працівники залатали покрівлю. На все пішло 700 грн. сімейного бюджету. Дах не протікав майже 7 років. Проте локальний ремонт не може бути довговічним...

Павло Піщулін готовий іти на компроміс щодо ремонту покрівлі за кошти мешканців у рахунок квартплати. Щоправда, "КомЕнерго-Житомир" відшкодовуватиме лише вартість будівельних матеріалів, а оплату праці ремонтників – ні.

Тому найбільш прийнятним вирішенням зазначеної проблеми є відмова від оплати квартплати, що, зрозуміло, не може усунути саму причину затоплення осель верхніх поверхів, а, отже, люди продовжують залишатися наодинці зі своєю бідою.

Антон БЕЗДІТКО, газета Місто