История Житомира. Замковая Гора

Історична місцевість на лівому березі р. Кам'янки, звідки Житомир розпочав свою історію як фортеця. Власне дерев'яний замок-фортеця знаходився на високому мисі (погорбі) побіля урвища над р. Кам'янкою в нинішніх вулиць Замкової та Кафедральної, приблизно на місці нинішньої будівлі обласного архіву (вул.Замкова, 5).

Навколо замку поступово забудовувався посад або скельний град в межах р. Рудавки, нинішніх вулиць Кафедральної, Рильського, Басейної і Соборного майдану. Найстарішою будівлею в ньому на схід від замку, поруч з головними воротами до замку була дерев'яна козацька Троїцька церква (приблизно на її місці тепер знаходиться Хрестовоздвиженська церква(вже колишній музей природи)). На початку XIX ст. залишки дерев'яної фортеці, що втратила своє значення ще у XVIII ст., були розібрані. Замчище і посад були відділені від навколишньої території урвищем над Кам'янкою, крутими схилами до р.Рудавки та безіменного струмка (з півдня, що межував з Поєзуїтською Юридикою), і рукотворним земляним валом та канавою, заповненою водою (зі сходу та південного сходу), а також насипним валом під стінами замку. У цих межах Житомир юридично існував як середньовічне місто до кінця XVIII ст.

Хоча вже у XVIII ст. відомі два Передмістя Житомира (Подол і Південно-Східне передмістя між Бердичівською, Зеленою і дорогою на Сінгури), а також Поєзуїтська Юридика та Торговиця. Всі вони знаходились вже за міськими валами. В центрі середньовічного міста знаходився майдан Ринок. В'їзд до власне середньовічного Житомира забезпечувався двома підвісними мостами через міські вали та викопані перед ними канави, заповнені водою. Мости були влаштовані перед міськими брамами, Головною брамою в районі нинішнього Будинку правосуддя на Соборному майдані та Рибною брамою навпроти початку сучасної вулиці Малої Бердичівської. Замкова Гора є комплексною історико-археологічною пам'яткою, хоча більшість із стародавніх будівель на ній не вціліли, оскільки були споруджені з дерева, і неодноразово потерпали від пожеж.

Останні, фатальні руйнування будівлям на Замковій Горі завдали військові дії під час визволення Житомира від німецько-фашистських загарбників в ніч з 31 грудня 1943 — 1 січня 1944 р., коли були майже вщент знищені усі старовинні квартали середньовічного Житомира. Після війни вони не відновлювалися і на їх місці поступово була створена зовсім нова мережа вулиць (окрім вул. Кафедральної): зокрема, прокладена Нова(тепер Рильского) вулиця. На Замковій Горі є 5 вулиць і один майдан. Головні з них: вулиці Кафедральна та Замкова і Замковий майдан. Назва місцевості зафіксована у топонімах: Замкова вулиця та Замковий Майдан

Латинськими літерами на 2-му малюнку позначено:
І - Середньовічне місто (окольний град на Замковій Горі);
ІІ - Передмістя вздовж старої Бердичівської вулиці (тепер Мала Бердичівська) і безименного струмка;
ІІІ - Передмістя(Подол) між старими дорогами на Чуднів і Барашівку;
IV - Торговиця між старою дорогою на Крошню і дорогою на Вереси;
V - Поєзуїтська Юридика.
Літерами позначені:
А - землі Бернандинського монастиря між дорогами на Вереси і Станишівку;
В - землі Руської місії католицької церкви між дорогою на Вільськ і старою дорогою на Крошню
Рідкісний знімок Замкової Гори зі щойно зведеної будівлі обкому партії(1957р.). Як видно, з південного боку немає жодної вцілілої будівлі старого Житомира. Вдалині - Мальованка(в центрі - незабудована ділянка колишнього Житомирського могильника)