Житомирський поет Стронговський повертається в літературу

Коли у молодого літератора Стронґовського та його дружини Олександри народилася донька Єва, він на деякий час випав із літтусівки. У колі його спілкування опинилися сім'я і кілька сотень друзів із "френдстрічки" у інтернет-блозі.


Він зрозумів, що більше не хоче писати поезію. Відтак почав організовувати її. Одним із таких проектів є "Молода республіка поетів", яку на цьогорічному Форумі видавців у Львові Стронґовський представить вчетверте.

Зараз Єві уже вісім місяців, і Стронґовський має намір гучно повернутися у світ літератури. Одним із кроків у цьому напрямі стала зустріч з поетом і перекладачем "Бійцівського клубу" Чака Палагнюка у рамках літературних посиденьок у кав'ярні "Кабінет".

Свого часу його можна було бачити на клумбах Львова у неформальних тусівках. Насправді ж Стронґовський живе у Житомирі, працює дизайнером. Він не вказує свого імені, а прізвище пише з маленької літери. Він, тобто "стронґовський" - окрім особистості, ще й бренд, над яким сам автор працює кілька років. Рецензії та відгуки на його творчість або захопливі, або нищівні. "У кожному його вірші так багато "якання", що мимоволі думаєш: чудово, що в українській поезії з'являються поети, яких не цікавить нічого, крім власної персони", - казав про Стронґовського літературний критик Андрій Бондар.

У родині поета, яка походить з Польщі, не розмовляють українською мовою. Відтак одного разу йому стало соромно, що з людиною, яку він кохав, - розмовляли різними мовами. Тоді у ньому щось зламалося - і він опанував українську мову та літературу.

- Моя дружина також пише вірші, - каже Стронґовський. - Але я дуже вимогливий до текстів. Наразі вона займається іншою творчістю, шукає себе. Якщо згодом відповідатиме загальноукраїнському рівню літераторів, долучатиму її до своїх акцій на загальних підставах. Тому що кохання - це одне, а література - зовсім інше.

На вечорі поет зачитував вірші із книжки "Глибоковроті", яка писалася п'ять років і вийшла у видавництві "Факт" два роки тому. На прохання пояснити назву поетичної збірки автор зізнався, що "ідея була абсолютно прозаїчна".

- На той час у мене було кредо: "Справжня творчість має йти з середини", - казав Стронґовський. - Воно й втілилося у назву книжки. Хоча насправді це данина тенденції називати книжку назвою одного з віршів, які туди увійшли.