Житомирский облсовет: у дерибана земли в области поменялись хозяева. Теперь рулят демократы...

Минулої п'ятниці до Житомира приїздив міністр оборони Юрій Єхануров. Постать у державі помітна. До того ж ще й поговорити йому із земляками було про що - проблема забезпечен¬ня військових житлом надзвичайно актуальна.

Мабуть, саме ця непересічна подія і відвернула увагу житомирської громади, в тому числі і представників ЗМІ від іншої події - чергової сесії Житомирської облради. А тут послухати і подивитися було на що.

Головна інтрига — у роботі сесії вирішили взяти участь три опозиційні - фракції — Партії регіонів, Народної партії і Комуністичної партії, які вважають В.Француза незаконно обраним головою, а сесії під його головуванням — нелегітимними, тому їх і не відвідують.

Чому було прийнято таке рішення, депутати пояснили, оголосивши спільну заяву, яку озвучив Голова фракції Народної Партії в Житомирській обласній раді М. Олешенко. «Оскільки ми не знаходимо порозуміння по подоланню кризи в обласній раді, ми прийняли рішення взяти участь в сьогоднішній сесії обласної ради по одному питанню, що стосується бюджету та розподілу коштів від його перевиконання. Своїми голосами ми сприятимемо прийняттю легітимного рішення, що дасть змогу працювати виконавчій владі, органам місцевого самоврядування на місцях, вирішувати питання будівництва та ремонтів, проводити необхідні закупки та готувати народний господарський комплекс до роботи в зимовий період», — йшлося у заяві.

Отож, представники опозиційних фракцій заявили про незмінність своїх позицій і водночас висловили стурбованість тим фактом, що: «Впродовж останніх місяців в обласній раді, за відсутності депутатів з трьох фракцій, практично одноголосно приймаються рішення, які сприяють продажу цілого ряду об'єктів, котрі є спільною власністю територіальних громад, проводиться не правовий розподіл комунальної власності, що дискредитує головний представницький орган місцевого самоврядування в області». З цим, проголосувавши за зміни до бюджету, і полишили сесійну залу.


НЕ ЧЕКАЛИ...

Втім, найцікавішим був навіть не той факт, шо представники трьох опозиційних фракцій зайняли свої робочі місця у сесійній залі, а те, що представники більшості, яку складають депутати БЮТ і НУ, аж ніяк не чекали у сесійному залі своїх колег, тому до їх присутності виявилися не готовими. Збиралися собі в тихому майже сімейному колі, як зазвичай, вирішити масу своїх проблем, вже й проекти рішень підготували — по вщіленню земель, надр, лісів. Та й ще й яку кількість землі мали віддати різноманітнім ТОВ, ГШ... Рекордну. А тут на тобі — непрошені гості. Коли стало відомо про те, що колеги-регіонали, народники та комуністи — можуть бути присутні при черговому «помаранчевому дерибані», «демократам» довелося нашвидкоруч редагувати порядок денний.


ГРАНІТИ МАЛИ РОЗРОБЛЯТИ «МОЛОЧНИКИ», ТА ЩЕ Й В КОЛИШНІХ ТЕЛЯТНИКАХ

А коли ще й регіонап А. Дяченко з сесійної трибуни озвучив майбутні плани «борців з корупцією та дерибаном землі», тим зовсім стало незручно. Ще б пак — у залі ж на початку ще були присутні представники ЗМІ, візьмуть та й розтрублять на всю область не дуже принадну інформацію. Скажімо, про те, що, згідно проекту рішення, передбачається картоплесховище та телятник віддати у приватні руки під цех з переробки граніту (добра турбота про розвиток тваринництва). Що вже говорити про земельні надра. Кому тільки їх не дарували — навіть приватним структурам, які займалися торгівлею пальним, або ще краще — молочними продуктами. Цікаво виглядала й інформація про те, що обласна рада мала дати згоду на виділен¬ня земельної ділянки під автозаправку, яка вже давно збудована і от-от має відкритися. І зовсім незручно почувалися «помаранчеві» демократи, коли до громади доводилися їхні плани виділити не один мільйон на здійснення робіт у приміщення обладміністрації-облради — на заміну вітражів, вікон, реконструкцію фасаду, ремонт їдальні, встановлення ліфту, і, особливо, цікаво — майже 300 тис. на встановлення пропускної системи. Тобто, найвищим проявом турботи про народ стало намагання влади якомога надійніше відгородити себе від цього народу, — щоб і комар не пролетів повз охо¬рону, не кажучи вже про нужденних громадян.


ГОЛОСУВАННЯ З ЛЕГКОЇ РУКИ

Багато й іншого цікавого прозвучало у заяві регіонала. а потім ще й у виступі представника комуністів — В. Острожинського. Ой. як незручно почувалася президія в той момент. І лише, коли представники опозиції, проголосувавши за зміну до бюджету, як і оголошувалося раніше, покинули зал, видихнули з полегшенням. На жаль, саме в цей час покинули сесійну залу і більшість журналістів. А даремно. В. Француз попросив медійників, щоб не поспішали озвучувати вказані факти про земельний дерибан. мовляв. іде лише рішення, подивитесь, як депутати проголосують. Я залишилась і побачила багато цікавого.
Найперше, що вразило особисто мене — як запросто орієнтувалися депутати у великому списку фірм з переважно іноземними назвами: цьому дам землю, цьому не дам. Як не наполягали регіонали, народники та комуністи, щоб ретельно вивчити, що то за приватні структури, чим займаються, як довго на українському ринку і чи зможуть забезпечити ефективне використання земель чи земельних надр, не прислухалися. Жодної інформації стосовно майбутніх орендаторів золотого запасу Житомирщини не прозвучало. На¬томість рішення приймалися майже одноголосно: або даємо або ні.
— Та як вони можуть бути такими одностайними?, — запитала в голос. І почула відповідь від чоловіка, що сидів позаду — серед запрошених (голови райдержадміністрацій, мери, начальники управлінь): — Дивіться, зараз рішення буде позитивне, а тепер — негативне, і т.д.
— А Ви звідки знаєте? Довго не «коловся», а потім поділився своїм спостереженням: — Он той чоловік з краю, коли підіймає руку чи киває головою — рішення приймається, коли сидить тихо — ні.

І справді, даті прогнози могла будувати і я. Кілька разів воля загадкового чоловіка не співпадала з волею депутатів: мабуть, хтось став не уважний через спеку чи просто спутав кнопки. Тоді рішення переголосовувалося — практично, без пояснень причин.

Сам В. Француз вів себе нейтрально, навіть демон¬стрував, що назви фірм йому зовсім незнайомі (читав нерозбірливо). І тільки кілька разів, коли підходи¬ли до назв, які фігурували у виступі А. Дяченка, нагадував: це ті самі, що були озвучені. І тоді депутати голосували «проти», мабуть, відкладаючи позитивні рішення на більш спокійні часи.


«БУДУЙТЕ, ВСЕ УЗАКОНИМО!»

Шкода, що колеги не побачили того голосування. А ще вони не дізналися, чи буде таки виділена земля під вже побудовану І заправку (сам факт вразив всіх запрошених). Так от, депутати землю виділили. Ще б пак, перед голосуванням, сам головуючий зазначив, мовляв, що ж нам зносити її чи що. Одноголосно не знесли. Навіть голова облдержадміністрації Ю. Забела. який в момент цього голосування був відсутній, в кінці не на жарт обурився прийнятим рішенням. Мовляв. що ж ви своїм виборцям скажете, будуйте що хочете, все узаконимо? Що вже говорити про реакцію на прийняті рішення серед запрошених, тих самих керівників районів, у котрих забирали землі, гірничі відводи... От тільки гнівалися вони тихенько, між собою. Влада ж у нас демократична — хто знає, що зробить, коли, почує.

ЗАМІСТЬ ЕПІЛОГА

Напевне, ви пам'ятаєте, як самопроголошене керівництво Житомирської облради, вже на перших своїх зібраннях, оголосило: найперше, що воно зробить, це оголосить боротьбу проти дерибану землі, державного майна, гірничих відводів. Судячи з останньої сесії під головуванням В. Француза, така боротьба в нашій області в самому розпалі, і ведеться так завзято, що, якщо її не зупинити, скоро все перейде у приватні руки. Людям ні лісів не залишиться, ні земель з усіма їх багатствами, ні взагалі шансів на майбутнє.