Житомирський край є привабливим для туристів - Юрій Забела

Головний скарб Житомирщини - це її люди, у цьому переконаний Юрій Забела, керівник Житомирської області, адже поліська земля подарувала світові тисячі імен, котрі змінили історію.

Взагалі історія Житомирського краю багата на пам'ятні події та дати, які, безперечно, вписали і продовжують вписувати у велику книгу історії поліщуки, древляни та їхні нащадки. Сьогодні регіон також знаходиться на черговому історичному виткові, виборюючи власне місце під сонцем у бурхливому потоці численних політичних та геополітичних метаморфоз молодої країни, - коли змінюються пріоритети економічної стратегії, бурхливо розвивається середній бізнес, збільшуються фінансові потоки інвестора, повільно, проте впевнено піднімається "з колін" сільське господарство.

"У Житомирщини є всі шанси бути в авангарді, а приставка "депресивна" територія стосовно нашої області найближчим часом вважатиметься атавізмом", - каже її губернатор Юрій Забела.
Відверто, у ході розмови із головою ОДА, авторові імпонувало, що керівник області чітко розділяє політику і господарство, управлінський менеджмент і владну вертикаль, і котрий за одиницю вимірювання добробуту регіону бере не сухий відсоток статистики, а благополуччя кожного окремого її жителя.


- Юрію Володимировичу, рік минає з того часу, як Ви очолили область. Проміжок нібито невеликий, однак достатній для того, щоб зробити певні підсумки. Зрозуміло, що Ви аналізуєте і порівнюєте місяць, квартал, півріччя з їхніми попередниками. Чи можна з огляду на це сказати, що нинішній рік є для Житомирського краю більш економічно успішнішим?

- Відповідаючи на запитання, варто додати, що рік справді був у певному сенсі навіть переломним для Житомирського регіону у плані розвитку промисловості, збільшення інвестиційних потужностей, росту фінансових вливань. Однак, змінює наш край і зовнішній вигляд: розбудовується інфраструктура, зводяться нові житлові масиви, облаштовуються парки, вулиці, сквери, завершуються, зрештою, довгобуди…. Звичайно, все це відбувається не в один момент, це ж неодноразова піар акція. Але моя позиція чітка - керівник регіону, району, міста, селища повинен бути господарем в усьому. Сьогодні голова адміністрації будь-якої ланки - не політична "лялька", а господарник, менеджер, котрий грамотно підходить до підбору команди за принципом професійності, а не політичного окрасу. На разі я поставив чітке завдання терміново впорядкувати прикордонні ділянки на митних кордонах області, до яких увесь цей час ні в кого не "доходили руки". Проїжджаючи районами регіону, якщо я бачу не впорядковані межі територій, викликаю керівника і проводжу з ним серйозну розмову. Як засвідчила практика - допомагає. Сьогодні з впевненістю можна сказати, що Житомирська область в економічному просторі рухається впевнено та досягає значних позитивних результатів. За більшістю показників соціально-економічного розвитку вона має певні досягнення порівняно із попередніми роками.

Поступове нарощення виробництва у промисловому секторі економіки за підсумками 9 місяців забезпечило входження області в число регіонів, де приріст не лише перевищує середнє значення по Україні, а й забезпечується в першу чергу позитивними зрушеннями переважно в усіх галузях промислового виробництва. Завдяки цьому темп приросту досяг фактично 14%, а це п'яте місце у державі. У Вас виникне питання: "За рахунок чого ж відбувається таке зростання промислового виробництва?" Приріст виробництва забезпечується перш за все, тими галузями, які завжди були традиційними для економіки регіону, зокрема машинобудівна галузь, целюлозно-паперове виробництво, харчова та хімічна промисловість. В цих галузях збільшення обсягів виробництва коливається у межах від 18% до 30%.
Розширюється і кількість підприємств-лідерів з виробництва промислової продукції. Головне, що продукція підприємств є достатньо конкурентоспроможною не лише на вітчизняному ринку, а й гідно конкурує на зовнішніх ринках, що, в свою чергу, слугує тим фактором, котрий "бетонує" стабільність економіки.

На позитивне становище у виробництві значно вплинула зовнішньоекономічна та інвестиційна діяльність. З початку року забезпечувалося вагоме зростання зовнішньоторговельного обороту області. Як наслідок, за 8 місяців цей обсяг склав 603,7 млн. дол. США, що майже на третину перевищує минулорічний показник. Експортні операції збільшились на 30%, імпортні - на 37%. Це свідчить про те, що ділова активність суб'єктів господарювання області надалі зростає, а коло іноземних партнерів поступово розширюється. Сьогодні область зовнішньоекономічну діяльність здійснює із партнерами 90 країн світу.

Впродовж року на території області поступово збільшувалися надходження інвестицій в основний капітал. За результатами І півріччя обсяг надходження інвестицій вже досяг 1,2 млрд. гривень. Серед регіонів України за темпами приросту область займає 6 місце.
Ми співпрацюємо із 42 країнами світу. Маємо ряд потужних підприємств, які розвиваються за рахунок іноземних інвестицій, зокрема "Житомир-Полісакс", "Євроголд Індестріз", "Ферпласт-Україна", "Премдор-Україна", "Валки-Ільменіт", "Інтертайл" та інші. Цьогоріч очікується завершення реалізації найбільшого інвестиційного проекту регіону кошторисною вартістю понад 120 млн. дол. польською компанією "Церсаніт". Якщо ми вже говоримо мовою цифр, то варто було б додати, що приріст іноземного капіталу вкладеного в економіку області становить 28 млн. дол., а це майже вп'ятеро більше ніж торік. В області на даний час працює 298 підприємств з іноземним капіталом. Отже, як бачите, Житомирщина цьогоріч здійснила потужний крок вперед.


- Але ж у реаліях сьогодення не можна сказати, що область "вийде сухою" із кризи, котра охопила всю країну….

- Звичайно, ні. Усе те що я перерахував може бути знищено. Тому головна задача на сьогодні - втримати ці показники на тому ж рівні. Я не песиміст, але й не оптиміст. Я - реаліст. Тому чудово розумію, наскільки важкими можуть бути для регіону наслідки як економічної, так і фінансової кризи. Шкода, що Житомирщина "виборювала" стабільні показники приросту і добробуту руками трударів цієї землі, а непорозуміння окремих політичних сил можуть звести це нанівець.


- Ви сказали, що піднімається з колін сільське господарство. Що сприяє поступовому відродженню. І чи все так погано у нашому домі?

- Абсолютно непогано. Навпаки, сільське господарство отримало нарешті шанс на цілковитий ренесанс і, перш за все, завдяки інвестору. У рослинництво за останній рік вкладаються значні кошти і, що варто відмітити, інвестори у переважній більшості молоді люди. Цьогоріч у нас рекордний збір за останнє десятиріччя - понад мільйон тонн зерна. Звичайно, сприяли і погодні умови, проте сьогодні фермери відмовились від старих "дідівських" методів, а застосовують нові технології обробітку ґрунту, посіву та збору зернових культур. Житомирська область завжди вважалася аграрним регіоном. Цьогоріч завдяки спільним зусиллям влади та аграріїв вдалося забезпечити збільшення виробництва сільськогосподарської продукції на 6%. Приріст в галузі рослинництва за результатами 9 місяців склав 12,2%. Середня врожайність зернових культур становить 27,8 центнера з гектара, при 21 центнері у 2007 році. Наступним цілеспрямованим кроком в галузі сільського господарства буде забезпечення нарощення позитивних тенденцій розвитку тваринницької галузі, яка сьогодні перебуває не в кращому стані свого розвитку.

Надзвичайно актуальним став для області посів ріпаку. І хоч ця рослина надзвичайно вибаглива до умов вирощування, попит на неї та користь - дуже великі. Ми живемо на землі, котру вразив Чорнобиль, території особливо північних районів забруднені радіацією. Доведено, що ріпак (на нього ще кажуть рапс - авт.) "витягує" радіацію з ґрунту, таким чином реанімуючи його.


- Але ж є й інша думка - що ріпак надзвичайно виснажує ґрунт.

- Соняшник виснажує землю настільки, що вісім років після нього вона не родить як слід. Сьогодні змінилися пріоритети у веденні сільського господарства, ніхто два роки поспіль засівати поле ріпаком не буде, оскільки такий безграмотний підхід веде до низької врожайності, а відтак, витрати себе не виправдовують. Інвестор, який вкладає гроші, ризикувати не буде. Тому після ріпаку проводиться сівозміна. І тільки не менш ніж за чотири роки поле можна знову засівати цією культурою.

Повертаючись до теми висівання ріпаку у забруднених районах області. У нас є доволі цікаві пропозиції японської сторони стосовно утилізації культури, вони на часі знаходяться у стані розробки. Адже після того як стебло увібрало в себе радіоактивні елементи, постає питання - "як його знищити, не забруднивши заново довкілля?" Цією темою займаються і науковці Житомирського Національного аграрного університету. До речі, я абсолютно підтримую таку позицію, що практика повинна поєднуватися з науковою думкою. Технології зараз настільки інтенсивно розвиваються, що без "дослухань" до інноваційних пропозицій науковців говорити про прогрес, я вважаю, неможливо. Та й інвестор на часі повинен випереджати технології в обладнанні хоча б на крок, адже працювати на застарілому чи морально зношеному обладнанні - не реально, якщо говорити про прибутки та дивіденди.


- В Інтернеті час від часу з'являється інформація, що в області нарешті почали завершувати "довгобуди"…

- З території області повинні зникнути, перш за все, "довгобуди" шкіл. Це моя позиція. Не секрет, що фактично вперше за останні 17 років на Житомирщині почався процес завершення довгобудів. Сумарно цьогоріч відкриється 5 нових шкіл. На часі в області вже завершена добудова трьох шкіл - Ємільчинської і Бердичівської ЗОШ та Яроповицької (Андрушівський район). Я особисто звертав і звертаю увагу керівників освітянських управлінь і відомств на те, що ми маємо не зволікати з часом, а швидко і, головне, ефективно, завершувати, так звані, "довгобуди". До кінця року в області завершаться будови ще двох навчальних закладів в Овруцькому та Ружинському районах. Нарешті "покінчено" із довгобудом - обласною клінічно-діагностичною поліклінікою. І головне в усьому цьому, що відтепер працівники, лікарі не працюватимуть понаднормово, відтак і надання послуг населенню стане більш якісним.


- Сьогодні дуже популярною є тема туризму. Наскільки туристично привабливою може бути Житомирщина?

- Чому може бути, Житомирський край є привабливим для туристів і зараз. В країні повинна існувати державна програма розвитку туризму, оскільки багато моментів, пов'язаних з туристичним бізнесом, ми на рівні області самотужки осилити не можемо. Тоді як про історію цього краю та людей, котрих подарувала світові щедра поліська земля, можна говорити годинами.

Словом, Житомирщина справді багата на природні ресурси, і має всі можливості для успішного розвитку, для достатку і добробуту кожного її жителя, але, насамперед, Житомирщина багата своїми людьми. Це її головний скарб і цінність….