ДП "Житомирстандартметрологія" здійснює контроль продукції на стадії виробництва

ЩОБ "СІК ЖИТТЯ" НЕ СТАВАВ СУРОГАТОМ

Молоко або "сік життя", як називали його наші далекі предки, є надзвичайно цінним природним повсякденним напоєм для дітей і дорослих, одна з головних якостей якого - легка засвоюваність. Так, при вживанні літра молока задовольняються добові потреби людини в жирах, кальції, фосфорі на 53%, у вітамінах А, В та в тіаміні - на 35%, в енергії - на 26%. Мало який продукт може зрівнятися за цінністю з молоком. І в той же час на якість молока і молокопродуктів впливає дуже багато чинників: стан здоров'я дійної корови, умови утримання, годівлі, умови доїння та зберігання молока, умови приймання, виробництва, транспортування і реалізації.

Саме тому, бездоганне за хімічним складом молоко, одержане за незадовільних санітарно-гігієнічних умов, швидко може стати непридатним для вживання або навіть шкідливим для здоров'я споживачів. До фахівців ми і звернулись за детальним поясненням - молочні продукти чи їх сурогат купуємо ми сьогодні в магазинах.

- Дуже важко визначити в довгому ланцюжку виробництва молочної продукції, яка ж ланка відіграє найважливішу роль. Адже практично всі фактори так чи інакше впливають на якісні показники молока, а відтак і готової продукції, - говорить Людмила Петрівна Данчук, заступник генерального директора ДП "Житомирстандартметрологія", начальник випробувально-методичного центру. Варто сказати, що європейські стандарти взагалі не виокремлюють якихось окремих моментів у виробництві молока, в них регламентовано абсолютно весь шлях молока. Тож не дивно, що державний стандарт на вимоги при закупівлі молока коров'ячого незбираного (ДСТУ 3662-97), розроблений на європейських підходах, вводився в Україні мало не 5 років. Та й він не дав очікуваних результатів, як і не покращив ситуацію Закон України "Про молоко та молочні продукти". Сьогодні можна констатувати, що в переважній більшості молоко, як сировина для переробної промисловості, не витримує жодної критики.

- Молочні продукти в наших магазинах майже "дотягнули" по цінах до європейського рівня. А ось якість того, що продають у нас просто лякає , - так кажуть експерти. В чому це виражається?

Тільки вміст бактерій в молоці в три рази вищий від європейських норм. Практично все молоко, що надходить на переробку з молокоприймальних пунктів, є несортовим. Тому добросовісним виробникам для доведення молока до норми доводиться ставити бактофуги - спеціальні апарати для зниження мікробної забрудненості молока без теплової обробки і додавання хімічних речовин. Що надзвичайно важливо, бо нині в області, яка колись славилась молочно-товарним виробництвом, по суті не залишилось великих молокопостачальних підприємств і сировина надходить переважно з підсобних господарств або дрібних фермерських господарств. І заготівельники констатують надзвичайно низьку його якість.

Зрозуміло, що додаткові заходи, спрямовані тим чи іншим підприємством на забезпечення якості молока, в кінцевому підсумку позначаються на ціні готової продукції. Ті ж бактофуги, для прикладу, дуже дорого коштують. А врахуйте затрати на експлуатацію, планове обслуговування, електроенергію...

Але є ще й інша сторона медалі, яка, хоч і більшою мірою залежить від технології виробництва, а проте напряму стосується саме споживачів, тобто кожного з нас - це власне якість готової продукції…

А тут ми маємо парадоксальну, ситуацію, коли деякі виробники, замість того щоб шукати шляхи і методи підвищення якісних показників своєї продукції, вдаються до прямого обману споживачів. Саме про це свідчать перевірки за дотриманням стандартів, норм і правил, які регулярно проводять інспектори державного нагляду державного підприємства "Житомирський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації". Але спочатку давайте трохи розкриємо механізм контролю харчових продуктів у нашій державі. Згідно чинного законодавства і постанов Кабінету Міністрів України, ДП "Житомирстандартметрологія" здійснює контроль продукції на стадії виробництва та оптової торгівлі. Механізм перевірок схематично має такий вигляд: державний інспектор відбирає зразки продукції на виробництві і здає їх на перевірку в атестовану випробувальну лабораторію. Крім того, перевірці підлягає вхідний контроль сировини, технологічні процеси виробництва, стан метрологічного забезпечення, нормативна документація і ще багато інших параметрів, що впливають на якість готової продукції.

- Які порушення були виявлені і які санкції застосовано до порушників?

Основними причинами порушень вимог стандартів, норм і правил стали: порушення технологічної дисципліни, недоліки підготовки виробництва, незадовільна організація приймально-здавального контролю, незадовільна організація контролю за якістю продукції, незадовільна організація вхідного контролю. В результаті видано 11 приписів на усунення недоліків; заборонено реалізацію 3-х окремих партій продукції; заборонено реалізацію 3-х найменувань продукції.

- Чи можна навести конкретний приклад?

Так, при проведенні перевірки одного з підприємств було встановлено, що перевірена партія спреду солодковершкового "Поділля" у кількості 28 кг вартістю 476 грн. не відповідала вимогам чинного законодавства, технічним умовам і державним стандартам у частині маркування: на споживчому маркуванні не вказано адресу виробника; невірно вказана назва підприємства, що фасувало продукцію; нечітко зазначено масу нетто; вказаний штрих-код не зареєстрований у встановленому порядку; невірно вказано кінцевий термін придатності продукту; на транспортному пакуванні не зазначено номер партії, кількість пакувальних одиниць, відсутні маніпуляційні знаки "Оберігати від нагрівання" та "Оберігати від вологи". Із зазначеними порушеннями маркування підприємство реалізувало 2,334 т спреду солодковершкового "Поділля".

- Невже недоліки в маркуванні продукції є такими важливими для споживача?

Однозначно. І навіть багато важливішими, ніж ми собі уявляємо, бо мусимо задуматись над тим, чому підприємство свідомо вводить споживача в оману. І насправді не таке це просте питання як видається на перший погляд. Адже за нечіткими формулюваннями на етикетці часто криються великі проблеми з дійсним складом готової продукції. Наприклад, при перевірці партії суміші рослинно-вершкової "Подільська" в кількості 0,040 т було встановлено, що вказана партія не відповідала вимогам законодавства і нормативних документів у частині маркування: на споживчому маркуванні вказано недіючий нормативний документ; відсутня інформація про склад продукту; не вказано адресу виробника; невірно вказано назву підприємства, що фасувало продукцію; нечітко зазначено назву продукту стосовно жирності та інформацію про масу нетто; вказаний штрих-код не зареєстрований у встановленому порядку; на транспортному пакуванні вказано недіючий нормативний документ на суміш, не зазначено номер партії, кількість пакувальних одиниць і масу нетто пакувальної одиниці, відсутні маніпуляційні знаки "Оберігати від нагрівання" та "Оберігати від вологи". Із цими порушеннями маркування підприємство реалізувало 2,770 т цієї продукції. Перевіркою також встановлено, що на продукцію і сировину відсутня нормативна і технологічна документація. Визначення показників безпеки по спреду і суміші за останні 12 місяців підприємством не проводились.

- Деякі виробники, побоюючись, мабуть, щоб їх не звинуватили у фальсифікації, називають свою продукцію не маслом, а... маселком: буцімто й не масло, але й не спред. Тільки маленькими літерами на коробочці зазначено, що насправді це маргарин без холестерину. Чому тоді "маселко", а не "маргаринчик"?

Спреди узаконено з 2005 року. Стандарт поширюється на них і суміші жирові, які виробляють з коров'ячого молока та (або) продуктів його перероблення, рослинних жирів і (або) олій чи жирових композицій з них із додаванням харчових добавок, наповнювачів та вітамінів. Щоб унеможливити фальсифікацію вершкового масла, заборонено у назві спредів і жирових сумішей вживати слово "масло", а також і в його словосполученнях. Але є й інша менш відома споживачеві проблема - вміст шкідливих транс-ізомерів у готовій продукції. У 2007 році розпочато роботи з визначення вмісту рослинних жирів та шкідливих транс-ізомерів у традиційних молочних продуктах харчування - сирах, маслі вершковому, молоці згущеному, морозиві та ін. Нагадаємо, що наявність рослинних жирів у цих продуктах найчастіше свідчить про недоброякісність та фальсифікацію продукту.

Отож, після впровадження випробувань щодо визначення транс-ізомерів (нагадаємо, що це шкідливі форми жирових кислот) у молочних продуктах, що виготовляються в регіоні було виявлено, що близько 50% спредів та інших молочних продуктів, у яких використовувались рослинні жири, мають перевищений вміст транс-ізомерів. Тому випробувальний відділ центру негайно приступив до об'єктивного визначення причин невідповідності продукції. Зокрема, прискіпливий аналіз сировини, яка використовується для виготовлення кожного з видів продуктів, допоміг з'ясувати, що основною причиною браку є неякісні рослинні жири з високим вмістом транс-ізомерів. Центр запропонував підприємствам-виробникам співпрацю з проведення випробувань рослинних жирів до їх придбання. При цьому, переслідувалась лише одна мета: визначення якості цієї сировини. Відрадно, що на цю пропозицію оперативно пристали практично всі обласні виробники. А найпершим відгукнувся ВАТ "Житомирський маслозавод". І це не випадково. Адже підприємство, яке поставляє свою продукцію не лише в усі регіони України але й за рубіж, вельми зацікавлено в тому, щоб торгова марка "Рудь" мала відповідні якісні характеристики. І результат не забарився: за 2 півріччя 2008 року не виявлено жодного факту перевищення вмісту транс-ізомерів у продукції, виготовленій у нашому регіоні.

- За даними Житомирського обласного управління у справах захисту прав споживачів за дев'ять місяців цього року забраковано і знято з реалізації понад 65% продукції з молока…

Що й казати, невесела статистика. І це тим більше сумний факт, що сьогодні у виробників є всі можливості відстеження якісних показників продукції. Тут кілька шляхів. Перший - створювати власні лабораторії з відповідним обладнанням, що вимагає дуже великих коштів і не кожному по кишені; другий - здавати продукцію на випробування в лабораторії інших організацій. Так ось, відділ випробувань ДП "Житомирстандартметрологія", який, до речі, за результатами раундів міжлабораторних порівняльних випробувань, входить у п'ятірку найкращих в Україні, за замовленнями підприємств проводить весь спектр випробувань харчової продукції і продовольчої сировини, а також проводить сертифікаційні, періодичні та приймально-здавальні випробування зразків молочної продукції. Адже крім сумнозвісних транс-ізомерів олеїнової кислоти є ще й різноманітні барвники та консерванти. І сьогодні відділ випробувань харчової продукції на вимогу потреб часу має і сучасне обладнання, і затверджені методики для відстеження цих компонентів.

- Останнім часом багато говорять про неякісні молочно-кислі продукти для дитячого харчування, глазуровані сирки, йогурти. Чому ця продукція все ж потрапляє на полиці супермаркетів ?

До речі, і консерванти, і барвники категорично заборонені до використання у продуктах дитячого харчування. А поміж тим, саме ці "компоненти" та рослинні жири постійно виявляються випробувальним відділом ДП "Житомирстандартметрологія" у таких молочних продуктах як йогурти, сирки глазуровані, сметана, молоко питне, молоко згущене, морозиво тощо. Загалом же з початку 2008 року у випробувальному відділі проведено випробування понад 380 зразків продукції, що містять рослинні і тваринні жири. Часто-густо неякісна продукція потрапляє до споживача через звичайну неузгодженість, особливо контролюючих організацій, та ще й "підкріплену" законодавчими прогалинами. І це миттєво позначається на якості будь-якої продукції, молочної - чи не в першу чергу. Зокрема, згідно чинних нормативних документів, та продукція, що не підлягає обов'язковій сертифікації, проходить контроль санітарно-епідеміологічних і ветеринарних служб. І відстежують ці служби, знову ж таки згідно своїх повноважень, не всі якісні показники і показники безпеки, визначені в нормативних документах на продукцію. При цьому, питання фальсифікації продукції, наприклад, використання рослинного жиру взамін молочного, використання консервантів (бензоат натрію, аскорбінова кислота тощо) і барвників залишаються поза компетенцією цих органів.

- Нещодавно в телепрограмі "Знак якості", яка виходить на "Інтері" згадувалось ДП "Житомирстандартметрологія" в зв'язку із випробуванням молочної продукції.

Нічого дивного в цьому факті немає, адже телеканал "Інтер" уклав угоду з ДП "Житомирстандартметрологія" на випробування зразків продукції в рамках започаткованої Держспоживстандартом України програми "Знак якості". І відділ у рамках цієї програми неодноразово вже проводив випробування молочних продуктів щодо визначення їх якості. При цьому, зразки продукції відомих вітчизняних виробників відбирались незалежними експертами в найпрестижніших столичних закладах торгівлі.
Як не дивно, але в результаті цих випробувань теж виявлено недоброякісні та фальсифіковані продукти. Наприклад, було виявлено рослинний жир у продукції, в якій його наявність взагалі не допускається, а саме:

• Сир "Російський" 50% жирності "Пирятин";
• Сир "Російський" 50% жирності "Добряна";
• Сир сичужний твердий "Російський великий", виробництва Шосткінського міскьмолкомбінату;
• Молоко згущене виробництва Ланківського молочного комбінату;
• Молоко згущене виробництва Куп'янівського молочноконсервного комбінату,
• Молоко згущене виробництва Ічнянського молочноконсервного комбінату.

- В передачі йшлося про те, що часто молочні продукти не відповідають за рівнем жирності і стандартам і тому, що написано на упаковці. Раніше писали про 2,9 г білку в 100 г продукту, зараз уже пишуть 2,8 г. А європейський показник - 3,5-4 г. Часто виробник мотивує це нормами, закладеними в технічні умови.

Наші спеціалісти також здійснюють перевірку на відповідність вимогам нормативних документів та чинного законодавства і реєстрацію технічних умов (ТУ) - нормативних документів, що встановлюють технічні вимоги на продукцію. Загалом з початку 2008 року центром зареєстровано 3 технічних умов та 14 змін до них на молочні продукти. За цей же час 28 технічних умов на молокопродукти анульовано. Основною причиною відміни ТУ стала їх невідповідність вимогам чинних нормативних документів. Варто зазначити, що норми, закладені в ТУ, в жодному випадку не повинні бути нижчими норм державних стандартів. Крім того, деякі пункти ТУ вступали в пряме протиріччя положень найвищих законодавчих актів України.

Однією із обов'язкових вимог нормативів, що регламентують процес постановки харчової продукції на серійне виробництво та реєстрації технічних умов на нові види продуктів харчування, є необхідність проведення дегустації. На базі ДП "Житомирстандартметрологія" працює обласна дегустаційна комісія. До речі, одна з небагатьох, що діють у регіонах, багато областей змушені подавати свої зразки на дегустацію у Київ. Загалом комісія рекомендувала продукцію до виробництва, проекти технічних умов та рецептур до затвердження на 12 нових видів молочних продуктів харчування, цього року - на 6 нових видів молочних продуктів харчування. Щодо доведення якості молочної продукції до європейського рівня не лише за ціною, то провідними спеціалістами центру широко ведуться роботи з надання методичної допомоги підприємствам молочної промисловості області з питань впровадження систем управління якістю, згідно вимог міжнародних стандартів ІSО серії 9000. На сьогодні вже сертифіковано 3 молочні підприємства області.
На закінчення варто додати, що державне підприємство "Житомирський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" робить усе необхідне для того, щоб будь-який замовник міг отримати весь комплекс послуг на рівні міжнародних вимог. Не випадково ж тут з 2002 року діє сертифікована система управління якістю. І вже цього року підприємство стало володарем сертифіката ЕFGM "Визнання досконалості в Європі-4 " (2008).

І кожен замовник, не лише обласний, бо до послуг підприємства сьогодні вдаються найвідоміші фірми як України, так і зарубіжних країн, твердо знає, що він має змогу успішно вирішити всі проблеми сфери технічного регулювання.
Тож, поки остаточно не згірк "сік життя" - пора діяти спільно!

"МОЛОЧНИЙ" СЛОВНИЧОК

Питне молоко - нормалізоване молоко, яке пройшло температурну обробку з наступним охолодженням.

Нормалізоване молоко - молоко, склад якого приведений у відповідність з регламентованою часткою жиру , білка та сухих речовин.

Вітамінізоване молоко - виготовлене з цільного нормалізованого чи знежиреного молока з додаванням молочно-вітаминних концентратів. Вітамінними добавками є аскорбінова кислота - вітамин С, розчин вітаміну А (в олії) чи вітамину D2 (в олії).

Топлене молоко - особливість його виробництва в тепловій обробці, яка й обумовлює колір і смак продукту. Бурий колір молока створюють особливі речовини (меланоїди), які утворюються при взаємодії білків з молочним цукром.

Пастеризація - теплова обробка при температурі більше 60 °С .

Стерилізація - теплова обробка при температурі більш як 100 °С для повного знищення живих мікроорганізмів та спор.

Кефір - кисломолочний продукт змішаного молочнокислого й теплового бродіння, який виробляють зквашуванням молока кефірними грибками, сімбіотичною кефірною закваскою чи заквашувальним препаратом. Строк зберігання - 5 діб.

Ряжанка - кисломолочний продукт, який виготовляють шляхом зквашування топленого молока чистими культурами молочнокислих бактерій.

Йогурт - кисломолочний продукт із підвищеним складом сухих речовин, з живими бактеріями чи пастеризований. Лікувальні якості мають тільки "живі" йогурти, у яких строк зберігання не більше 14 діб у холодильнику.

 

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

На этикетці молочного продукту повинно бути вказано: назва продукту; масова частка жиру; назва та адреса виробника; номінальна маса продукту; склад в порядку зменшення складових; харчові добавки, БАД; харчова цінність (вуглеводи, білки); енергетична цінність (калорійність); метод теплової обробки продукту; дата виготовлення і дата упаковки; умови зберігання; строк придатності; номер партії; штрих-код.