У Житомирській облдрукарні депутати відібрали приміщення

Одним із питань, що розглядалися на останній сесії облради, було й таке: «Про зняття з контролю рішень обласної ради». Зокрема пропонувалось зняти з контролю й питання про передачу на баланс управлінню адмінбудинками приміщення Житомирської облдрукарні.

Газета вже не раз і не два писала про те, що з ініціативи окремих депутатів ─ спритних ділків, на догоду певним зацікавленим у майбутній «прихватизації» особам було грубо розпотрошено усталену десятиліттями виробничо-технологічну структуру флагмана поліграфічної галузі Житомирщини. Щоправда, робилося це ніби з «благими» намірами. Мовляв, у друкарні є багато вільних приміщень, від здавання в оренду яких обласний бюджет матиме купу грошей.

Однак сталося не так, як гадалося. Бо при оптимізації, або вірніше, в ході варварського ущільнення виробничих площ оті окремі депутати-ділки поущільнювались до того, що разом з купіллю виплеснули й дитину. Тобто бездумно дооптизувалися до того, що той чіткий, напрацьований десятиліттями поліграфічний технологічний ланцюжок раптом почав давати збої. Бо навіть поліграфісту-початківцю відомо, що змонтована з точністю до мікрона, наприклад, друкарська машина після демонтажу вже не працюватиме на новому місці нормально. Але ж кому до того є діло…

То як же за таких умов це питання можна було знімати з контролю облради?

Саме тому депутат облради, головний редактор видань «Эхо» В.М. Яцкевич і попросив своїх колег не поспішати з вирішенням цього питання і дати змогу створеній за ініціативи постійної комісії з гуманітарних питань облради робочої групи розібратися в ситуації. Однак знову ж таки сталося не так, як гадалося. Можливо, апломб, можливо, жадоба поживитися у перспективі чужим добром окремих депутатів не змогли зупинити по суті варварських діянь щодо облдрукарні.

─ Посудіть самі, ─ сказав В.М. Яцкевич, ─ хіба є нормальною така ситуація, коли друкарський цех залишили за друкарнею, а ось частину палітурного, де мають складати все віддруковане, наприклад, книжки, віддають, згідно з рішенням облради, приватній комерційній структурі в оренду? Це все одно, що на одну ногу надіти чобота, а на другу ─ чуню. Скажете, абсурд. Однак ті, хто ділив за принципом сумнозвісного Попандопало оті ласі поліграфічні приміщення, очевидно, керувалися іншими намірами. Споживацькими. Недалекоглядними. Абсурдними.

Йдемо далі. Взяти, приміром, газетну експедицію облдрукарні. Саме тут готуються до відправки читачам щотижня сотні тисяч примірників щойно віддрукованих газет «Житомирщина», «Эхо», «Хозяюшка» та інших. Однак за чиєюсь забаганкою, знову ж таки всупереч здоровому глузду, певні зацікавлені особи вирішили передати це приміщення тій самій приватній структурі, котру «за дивним збігом обставин» очолює «помаранчевий» депутат облради. Потрібні коментарі? Гадаємо, вони зайві.

В.М. Яцкевич відмітив, що флагману поліграфії області вже понад 150 років і навіть за царя-батюшки його житомирські посіпаки не додумувалися до того, щоб заганяти директора такого солідного стратегічного підприємства і його штат по суті у напівпідвальне приміщення, де була колись роздягальня, а зручні кабінети управлінців-поліграфістів відібрати з «благими» намірами.

Здавалося б, після таких переконливих аргументів сесія облради одноголосно проголосує за пропозицію депутата від фракції НП В.М. Яцкевича, щоб не поспішати зі зняттям з контролю питання про передачу на баланс управління адмінбудинками приміщень облдрукарні. Та, яким було здивування, навіть шок, коли за цю пропозицію проголосував всього... 41 народний обранець замість мінімальних 48!

Хто ж ставить власні інтереси вище громадських, хто ж так люто не долюблює місцевих поліграфістів і пресу?

Називаємо лише сухі факти. Отже, безлад у друкарні та з відправкою газет читачам, мабуть, найбільше до вподоби депутатам від «НУ-НС» і, як не дивно, фракції Партії Регіонів? Бо саме вони найбільше «мовчали», не підтримуючи пропозицію В.М. Яцкевича. А ось соціалісти, комуністи, народники і навіть більшість бютівців виявились зацікавленими в тому, аби облдрукарня працювала злагоджено, а газетярі не мали проблем з доставкою газет читачам.

Ось і подумайте, шановні читачі, за кого голосуватимете на майбутніх виборах до місцевих рад. Чи за тих, хто і мислить, і діє по-державному, по-господарськи, з перспективою, чи за тих, хто з піною в роті захищає свої шкурницькі інтереси.

P.S. У листопаді цього року Житомирській облдрукарні виповнюється 155. Славна, чи не правда дата? Однак святкувати її практично ніде. Бо в 150-ти поліграфістів оті шкуродери-депутати відібрали і єдину актову залу, де проводилися всі зібрання.


Що скаже з цього приводу облпрокуратура?