Вічна пам'ять!

Вчора перестало битися серце талановитої людини, справжнього патріота Полісся, Заслуженого журналіста України Валерія Петровича Нечипоренка.

Йому було всього 56 років.

Він народився в Коростені, у невеличкій хаті майже в центрі міста. Його кар'єра почалася в Житомирі, тут були перші великі успіхи, були й великі проблеми, життя закинуло його у Київ, де він став згодом комерційним директором інформаційної агенції УНІАН.

Він сам пробивав собі шлях, і це було зовсім не легко...

Не буду розповідати багато, все ж таки я мав честь бути дуже близьким до його родини, але були в нього і друзі, і вороги. Як сказав його молодший брат одного разу: "Мой брат настолько же гений, насколько и псих!"

Багато хто з поліщуків опинився у Києві, і багатьох Київ зіпсував, але Валерій Нечипоренко не забув свій рідний край, не став стовідсотково прагматичним і цинічним киянином, хоч його офіс знаходився на Європейській площі столиці України. Він був справжнім українським патріотом, а особливо патріотом Полісся.

От бачив його начебто нещодавно. Я був заклопотаний розмовою з поважною людиною, він теж з УНІАНу не сам вийшов. Ледь помітно ми кивнули головою один одному. Колись, я може зможу написати більше...