Життя і смерть диктатора Чаушеску

В 1969 році Чаушеску - генеральний секретар комуністичної партії Румунії і голова Держради Соціалістичної Республіки Румунії (голова уряду), дозволив виїзд з країни євреям і німцям. Це був не просто акт доброї волі диктатора, - при виїзді з країни за кожного єврея або німця Чаушеску отримував на свій особистий рахунок 2000 доларів США.
З 1970 по 80-і роки від угоди поховання на території Румунії токсичних і ядерних відходів, Чаушеску отримав величезний дохід у свою особисту кишеню. Чаушеску належали 15 заміських палаців, 23 мисливських угод’їв, самих величезних у Європі. При усьому цьому зовнішній борг Румунії на прикінці 80-х років складав 12 мільярдів доларів США. Ці гроші Чаушеску отримав від МВФ. Брежнєв і компартія СРСР звинувачували Чаушеску в тому, що він продав душу растовщікам, а країну капіталістам. У Румунії люди почали голодувати, гарячої води в квартирах не було, опалювання також, електроенергія піднялася в ціні, телебачення віщало 2 години на добу, у Бухаресті стали з'являтися жебраки селяни. Зерно, дерево, газ, нафта, все йшло за кордон на експорт за тверду валюту. У людей не було передметів першої необхідності, в квартирах і будинках був жахливий холод, люди почали купувати дрова для обігріву. Газ став недоступний для громадян країни, тому що його продавали на експорт. Незважаючи на вимирання населення країни, на 14 з'їзді компартії Румунії в 1989 році Чаушеску був названий "героєм серед героїв" і його знову переобрали керувати країною. Дружина Чаушеску Олена колекціонувала шуби, в її гардеробі було більше 1000 нарядів. Туалети сім'ї Чаушеску були із золота.
Своєю корупцією Чаушеску довів народ до зубожіння, а Захід викачав з економіки країни усі гроші.
16 грудня 1989 року в місті Тимиршоаре невелика група людей кричала "Геть Чаушеску!" Втрутилися силові структури і були жертви і серед крикунів, і серед поліції. Звістка про драматичні події в Тимиршоаре швидко розповсюдилась по країні. У столиці почалися хвилювання серед студентів і молоді. 19 грудня 1989 року священик Ласло Текеш закликав Чаушеску припинити геноцид румунського народу. Повітовий суд виніс ухвалу про переселення священика до іншого місця проживання. Але священик підкорятися відмовився. У відповідь на спроби влади примусово виконати рішення суду, прихожани вийшли на вулицю і в місті началиь безлади.
Чаушеску наказав військовим навести порядок в країні. По бунтівниках було дозволено стріляти без попередження. Армія відмовилася стріляти в народ.
22 грудня 1989 року Чаушеску спробував самостійно навести лад і звернувся до нації. 25 грудня 1989 року революціонери заарештували сім'ю Чаушеску. Генерали провели військовий трибунал. Військові зажадали від Чаушеску і його дружини медогляду. Ті заявили, що вони здорові та пройшли медогляд. Суд звинуватив Чаушеску і його дружину в підриванні економіки країни, геноциді румунського народу, знищенні державної власності, військових злочинах проти власного народу, спроби втечі за кордон і вивезенні з країни 1 мільярда доларів. Трибунал засудив подружжя Чаушеску до страти через розтріл. Через 5 хвилин після виголошення вироку, їх розстріляли. У них випустили 60 куль. По дорозі на страту, Олена Чаушеску запитала солдата :" За що ви нас? Я же ваша мати"? На що отримала відповідь: "Та що ти за матір, якщо вбивала наших матерів" Фіналом життя пари Чаушеску стала ненависть сотень добровольців, що билися за право особисто розстріляти їх . Після розстрілу сім'ї Чаушеску, були засуджені і розстріляні депутати і мери деяких румунських міст у кількості 157 осіб