32-летнего киевлянина убили на сельской дискотеке

Чому не стало Юрія Новіцького?

27 червня Юрій Новіцький, 32 роки, приїхав з дружиною у Черняхів. Тут мешкають його батьки. Чоловіка запросили на вечірку з нагоди 15-річчя закінчення школи. Святкування обернулося трагедією.

КРИВАВЕ СВЯТО

Юрій з родиною мешкав у Києві. Працював у Державній службі спецзв’язку та захисту інформації, до цього – в Службі безпеки України. Дружина 29-річна Альона – директор відділу продажу мобільних телефонів. Подружжя має 9-річного сина Сашка.

-Синочок весь вечір сидів на дивані і не хотів йти на ту гулянку, - розповідає мати Юрія Марія Іванівна, 64 роки. – Я запитала його, чи він лишиться на ніч. Він сказав, що зідвонимось. Пішов туди сам, бо Альона була в куми.

Спочатку компанія Юрія святкувала річницю шкільного випуску у кафе. Потім подалися до вуличної дискотеки, що в парку імені Тараса Шевченка.

-Мені розповідали, що десь в два ночі 28 червня Юра танцював і випадково рукою зачепив якусь вагітну жінку. За неї заступився її чоловік. Це виявився Петро Тімоцький (ім’я та прізвище змінені – ред.), син когось із нашого суду. Люди бачили, що Юра і Тімоцький переговорили між собою і потиснули один одному руки. Трохи згодом Тімоцький покликав Юру в бік. Мого сина почали бити. Двоє дівчат, які там стояли, бачили, що Юрі пляшкою по голові вдарив Селійко (прізвище змінено – ред.), батько якого також працює в суді. Юра впав на землю і більше не вставав. А Тімоцький вгатив Юру кулаком по носу. Казали, що в нього ніс був приплюснутим, - плаче жінка.

Тієї ж ночі зателефонували в дім Новіцьких і сказали, що їхнього сина побили і він в реанімації.

-Мене туди не пускали, хоч я дуже просилася.

ЧОГО ПРИХОДИВ СЕЛІЙКО?

28 червня слідче управління обласної міліції щодо Тімоцького порушило кримінальну справу за нанесення тяжких тілесних ушкоджень. Прокуратура Черняхівського району не підтримала подання міліції щодо взяття під варту підозрюваного. Отже, Тімоцький поки на волі. Більше у цій справі ніхто не фігурує. Але правоохоронці запевнили, що вивчатимуть усі версії про причетних до трагедії.

30 червня до родичів Марії Іванівни прийшов батько Селійка і сказав, що його син не має відношення до бійки на дискотеці.

-Я не розумію, чого він приходив. Ми не знали точно, що там було. Чого він виправдовувався? – каже Новіцька. Її чоловік Віктор Робертович, 68 років, стоїть у коридорі і не заходить в кімнату, де ми спілкуємося. Він зітхає і каже «Боже», коли плаче жінка. Юрій – їхній єдиний син.

Новіцька обурюється, що не має на руках акту судмедекспертизи. У довідці про причину смерті йдеться, що Юрій задихнувся від закриття дихальних шляхів кров’ю.
-Ховали синочка 29 червня. Права частина його обличчя була дуже побитою, ніс, мабуть, вирівняли, - показує на своє обличчя.

Сина Юрія на похоронах не було.

-Не хотіли травмувати малого. Зараз він з нами в Черняхові. Знає, що папи більше немає. Сусідським хлопцям жаліється, що більше нікому його сварити.

«Я ВМИРАЮ ВІД НЕСПРАВЕДЛИВОСТІ»

Марія Іванівна гортає документи про сина.

-Подивіться, яка у нього характеристика. Тільки хороше написано! Він був гарним спеціалістом. Дуже любив воєнне діло.

Найбільше Юрій боявся висоти та літати на літаках. Мріяв купити для родини квартиру.

-Вони ж, горенько, живуть у сімейному гуртожитку. Копійка до копієчки складали, щоб мати своє житло.
Юрій смачно готував. Не чекав, доки прийде дружина з роботи. Йому легко давалися і супи, і м’ясні страви.

Новіцька каже, що не відчуває землю під ногами.

-Ми з чоловіком вдвох слабі. Юрочка приїжджав раз на два тижні. Нам і воду провів, і душову кабінку зробив. Хотів бєсєдку збудувати. Кожен день дзвонив і питався: «Маманя, як ви там? Не забувай виключати газ», - втирає сльози.

Жінка зверталася до різних інстанцій, щоб звернули увагу на слідство обставин смерті її сина.

-Я робила звичайним бухгалтером. Що мені тягатися з суддями? Їхні дітки ходять і хваляться, що вбили сбушника і їм за це нічого не буде. Я вмираю від цієї несправедливості, - простягає руки до неба.