ПАМ'ЯТКА УКРАЇНСЬКОМУ СОЛДАТУ

У такій ситуації український військовослужбовець має чітко усвідомлювати, що за всіма правилами ведення війни “ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ вбивати військовополонених!”.

Завжди ПАМ’ЯТАЙ, що:

• ми культурна нація, яка, незважаючи на всі бажання помститися за нанесені нашій країні кривди, має діяти у цивілізований спосіб. Тому не треба вбивати тих, хто здався у полон, оскільки роззброєний противник – це відповідальність не окремої особи (командира), а – України як держави, що є відповідальною за його долю;

• жорстокість – породжує жорстокість! Адже не гуманне поводження з військовополоненими може викликати ланцюг помсти до побратимів, які сьогодні знаходяться в полоні у російських окупантів;

• цілком можлива і така перспектива, коли російські полонені можуть бути обміняні на наших воїнів або будуть залучені після нашої перемоги до робіт з відновлення національної економіки держави;

• гуманне поводження з полоненими дасть змогу продемонструвати міжнародній спільноті, зокрема країнам-партнерам, просту істину – Україна повністю відповідає критеріям демократичної країни, де життя людини, навіть колишнього ворога, залишається найвищою цінністю.

При здачі або захопленні військовополонених 

• надійно зв’язати руки та затулити очі полоненому. Під час захоплення полонених (особливо які здаються в полон за власною ініціативою) – бути максимально обережним! Адже мають місце непоодинокі випадки, коли “здача в полон” імітується задля розстрілу українських вояків, які підходять до тих, хто підняв руки в гору;

• утримувати військовополонених без приниження людської гідності, не спускаючись до рівня російських окупантів, при цьому демонструючи перевагу моральних цінностей воїна-захисника, який захищає рідну землю від загарбників;

• здійснювати передачу військовополонених до розвідувальних органів Міністерства оборони України та представників ВСП ЗС України. В подальшому – до розгорнутих пунктів прийому військовополонених в кожній бригаді та таборів військовополонених оперативних командувань.