Вышел в свет первый СD диск с песнями о Житомире. ФОТО

До 70-річчя утворення Житомирської області та чергового Дня міста Житомира побачив світ унікальний творчий продукт – CD «Тобі, Житомире, даруємо пісні», в котрий увійшло 14 пісень про Житомир та Полісся. 

Унікальний з багатьох причин.

• По-перше – це аудіоальбом пісень про одне місто.
• По-друге – майже всі пісні написані одним композитором – Ярославом Теплим.
• По-третє - В процесі задуму і реалізації цього проекту двоє громадян Житомира стали жителями США та Німеччини. Відповідно, суспільно-мистецький проект «Тобі, Житомире, даруємо пісні» став міжнародним.
• Четверте. І, думаю, саме головне. Це ініціатива громадян міста. Влада міста та області, незважаючи на неодноразові звернення координаторів цього проекту, взагалі не підтримала цього починання.

Історія реалізації і появи на світ цього компакт-диску навіює як радість, так і смуток.

Радість від того, що нарешті, давнє українське місто з ім’ям дивним і неповторним, що увібрало два найдорожчих для нас поняття "Жито” і "Мир”, отримало свою музичну візитку. З дизайну вкладинки і компакт-диску відчувається, що це творилося людьми не байдужими до рідного міста. Дизайнер Олег Теплий і дизайн-агенція «EUROSTUDIO» з Німеччини та житомирський фотохудожник Андрій Карпович в оформленні вкладинки знайшли інтересну концепцію образу міста – лаконічну і, на мій погляд, вишукану.

Так само приємно здивували Валентина та Ярослав Теплі (дует «Червоне та Чорне» www.duet.org.ua), котрі широкому загалу більш відомі як провідні виконавці лемківської народної та сучасної пісні в Україні і за кордоном. Нове звучання, нове творче мислення. Стиль кардинально відмінний від того, що ми звикли чути у виконанні титульного колективу лемківського етносу в Україні. Пісні у новому аудіоальбомі, вже восьмому на рахунку дуету, витримані у основних канонічних стилях світового пісенного жанру різних напрямків. Відсутній характерний для багатьох українських естрадних виконавців примітивний традиційний «шароварний» стиль української сучасної пісні.

Варто відзначити логічне порядкове розташування пісень у аудіоальбомі. Від привітальної пісні «Ласкаво просимо», бравурно-патріотичного «Маршу «Житомир»» і до гротескно-жартівливого шансону «Привет, Житомир» та величальної рок-балади, скоріше схожої на гімн, «Славиці». Пісні у альбомі – на смаки різних прошарків та вікових категорій населення.

Авторами віршів пісень в альбомі є поети Галина Бовкун, Лілія Герасимчук, Зоя Цвєтаєва. Пісня «Привет, Житомир» написана у співавторстві з композитором та поетом Віктором Борисяком за мотивами пісні барда Семена Голоскевича(Григо).Також у альбом увійшла пісня Юрія Багінського про Житомир на польській мові, котру виконав дитячий гурт «Акварельки».

Вперше за всю пісенну історію Житомира у аудіоальбомі - дитячі пісні про рідне місто у виконанні юних виконавців Інни Довгалюк («Житомирські фонтанчики»), Івана Гладишева («Наше сонечко») та оригінальний дует Надії Тарасенко та Івана Гладишева («Наше місто»).

Вдалою можна назвати, за результатом роботи, творчу співпрацю колективу з талановитим житомирським аранжувальником та звукорежисером Віктором Скворцовим, котрий зумів втілити в реальність їх творчий задум.

Але не відбулося б цього проекту, якби не Ярослав Теплий - неординарна творча особистість, композитор, етнограф, виконавець, поет, музикознавець, мистецький керівник дуету «Червоне та Чорне», один з засновників українського сучасного етнічного постмодернового неофольклоризму.

Єдине, чого не вистачає для остаточної європейськості цього аудіоальбому, так це наявності у вкладинці текстів і на самому диску - карооке пісень. Особливо це стосується дитячих пісень.

А тепер про смуток, про те, які сумні думки про житомирську владу у культурі навіяв мені цей компакт-диск.
Генератор ідеї цього компакт-диску Ярослав Теплий - людина, безперечно, геніальна і високопатріотична. Це відчувається з того, що він створює.

Напевно, це і не дає спокою очільникам - керманичам житомирської обласної та міської культури. Так само, як і етнічне походження Ярослава Теплого. Як відомо з засобів масової інформації, він є представником унікального українського субетносу – лемків і не приховує цього, а навпаки – гордиться цим, і, до того ж, очолює Житомирську обласну організацію Всеукраїнського товариства «Лемківщина». Дует «Червоне та чорне», скоріше можна зустріти на концертних майданчиках інших областей України та Польщі, чим у рідному місті. Тому, спостерігаючи відношення влади до них, до їхньої творчості, це, схоже, можна назвати шовінізмом, дискримінацією за етнічною і, відповідно, професійною ознакою.

Житомирщина багата на таланти, славиться прекрасними хореографічними та хоровими творчими колективами, котрі достойно представляють її на теренах України та Європи - зокрема, хореографічний колектив «Сонечко», хорова капела «Орея», Поліський ансамбль національного обряду «Родослав». Але це не стільки заслуга тих, хто очолював і очолює житомирську культуру, скільки заслуга, талант, професіоналізм і ентузіазм керівників цих колективів.

Але в жанрі ж сучасної естрадної пісні Житомира є багато проблем. На відміну від дуету «Червоне та Чорне», багато талановитих виконавців або виїхали за межі міста та області або стали «весільно-ресторанними» музикантами або, взагалі, змінили професію. Причиною багатьох таких рішень стали неможливість творчо реалізуватися. Та це і не дивно, бо на Житомирщині, як і в самому обласному центрі, на всіх концертах, на різноманітних святкових заходах, панує монополія одного колективу, однієї людини. Це гурт «Древляни» та його соліст - заслужений артист України Юрій Градовський. Він же – заступник начальника управління культури Житомирської обласної державної адміністрації. Тобто, чиновник, котрого не може проігнорувати ні один організатор святкових чи концертних чи гастрольних заходів в області. Тим паче, на рівні міста Житомира. Не образить же начальник Житомирського міського управління культури В.Балюрко своє профільне вище керівництво, а ще й духовно споріднену людину - свого кума. Але, як показує життя, за роки нашої незалежності ми вже побачили до яких результатів привело і приводить народ кумівство на владних щаблях.
Прошу вибачення за ніби-то відхилення від основного, про що велася розмова, але, на мій погляд, важливого, бо воно багато, що прояснює по самій темі розмови.

Як людині інтелігентній, але некультурній (в сенсі – котра не має відношення до культури), мені незрозуміла позиція мера міста Житомира Віри Шелудченко та губернатора області Юрія Павленка, котрі не підтримують такий колектив як дует «Червоне та чорне», котрий є гордістю не тільки лемків України, а й багатонаціональної Житомирщини, котрі не підтримали унікальний, історичний і високопатріотичний, по своїй суті, суспільно-мистецький проект «Тобі, Житомире, даруємо пісні», в той час, коли свого часу, тяжкого і доленосного для їхньої політичної сили, на «помаранчевих» майданах України пісні у виконанні дуету «Червоне та Чорне» підтримували незламний дух і віру народу.

На прикладі однієї мистецької формації на рівні одного міста і області, можна спостерігати, що стоїть за деклараціями владних інституцій та провідних партійних сил про духовне здоров’я української нації загалом.

Я от що думаю. Може й добре, що влада сьогодні не підтримала цей дієвий крок громадян міста, котрі не тільки живуть у ньому, а й живуть ним, ініціативу справжньої, творчо не деградованої, інтелігенції Житомира, котра не тільки вміє розглагольствувати про високе мистецтво, п’ючи каву чи сто грам в «ганделику» на Михайлівській. Відповідно, це не є заангажованим, замовним, узгодженим, помпезним, провладним проектом. А є незалежним,щирим, вільним, духовним, творчим проявом таланту народу. І цей творчий громадянський вчинок вже став історією.

Віктор Маліновський,
м. Житомир

*CD «Тобі, Житомире, даруємо пісні»у відділі продажуна В.Бердичівській, 10 (комп’ютерний клуб «КлубОК»)