«Людина – дар, а не товар»: Дай відповідь – і ти, можливо, збережеш життя

З часу свого заснування в 2000 році житомирська обласна організація «Жіночий інформаційно-консультативний центр» активно працює в напрямку протидії торгівлі людьми. Спочатку, як центр «Жінка для жінки», організація впроваджувала програми превентивного характеру, спрямовані переважно на професійну реалізацію та вирішення психологічних і юридичних проблем молодих жінок 18-35 років. З 2003 року, коли Міжнародна організація з міграції допомогла відкрити Притулок для жертв торгівлі людьми, до Центру почали потрапляти жінки і чоловіки, які не побоялися розповісти про себе, свою необачність та досвід спілкування із злочинцями.

Ось декілька історій (мовою оригіналу):

«Нас построили одну за другой, пересчитали, как скот. Потом я поняла, почему. За каждую девушку они получали по тысяче долларов. Так мы шли полчаса, один раз присели, один раз пришлось бежать, один раз нам велели лечь. Всё это было быстро… Мы дошли до проволочного заграждения, и нам велели лезть на него. С другой стороны подъехал джип. В него надо было прыгать на ходу. Нас накрыли брезентом, не оставив воздуха. Некоторые девочки потеряли сознание».

«Мне обещали, что в Израиле я буду работать танцовщицей, но уже в Египте я поняла, что попаду в публичный дом в Эйлате. Я пыталась сбежать, но меня поймал бедуин и избил… У меня текла кровь, и я не могла ходить из-за боли между ногами…Я хотела умереть. Не могла поверить, что это происходит со мной».

Опитані потерпілі часто переживали аукціони (не менш 16% опитаних):

«Перекупщик рассказал: «Её ставят голую в центре комнаты… щупают ей грудь, сзади, чтобы посмотреть, есть ли за что ущипнуть. Проверяют язык и зубы, чтобы понять, здорова ли она. Щупают за интимные места.… Приказывают – иди вперёд, назад, встань в позу модели, покачайся, нагнись. Ниже. Чтобы мы посмотрели, чего ты стоишь. Танцуй. Как танцовщица живота».

24% жінкам довелось бути свідками звичайних угод між продавцем та покупцем.

«Я не поняла, куда нас тащат посреди ночи, но увидев в квартире много голых женщин, начала понимать… Меня попросили раздеться… Я была настолько шокирована, что даже намочила штаны».

«Он приводил ко мне по 25 клиентов в день. Я должна была готовить еду. Если я не готовила мясо, его любимое блюдо, он кричал и бил меня. Когда я возвращалась, уставшая от клиентов, он обычно говорил: «Неважно, сколько сегодня было клиентов, я всегда буду последним…».

34% жінок повідомили, що примусово працювали під час менструації, змушені були користуватися діафрагмою для зупинки кровотечі. Розмір штрафу за непослух міг становити від сотні до тисячі доларів.

«Я пришла в гостиницу, но клиент был в плохом настроении и сказал, чтобы я шла назад. Я плакала и просила, чтобы он этого не делал, потому что сутенёр решит, что клиент был недоволен, и я получу штраф. Он сказал мне: «Не волнуйся», позвонил и объяснил, что я не виновата и просил, чтобы меня не наказывали. Только за то, что я рассказала кому-то о штрафах, меня заставили заплатить 3000 долларов».

«Когда я сказала, что мне нужен врач, надо мной смеялись. Через месяц пришёл врач, и я сказала ему, что у меня уже три месяца нет месячных. Врач сказал, что я беременна и назначил очередь на аборт. Я сказала, что этого не может быть, потому что я предохраняюсь. Он настаивал, говорил, что почувствовал плод и требовал тысячу шекелей (250 $). Я возражала, и меня повели к нему силой, но по счастью, в тот же день месячные вернулись. Потом я узнала, что этот врач – ветеринар».

«Сутенёрша послала меня к группе мальчиков 14 – 16 лет. Они ждали в бомбоубежище, положили на пол матрас и насиловали меня. Ждавшие своей очереди мальчишки смеялись… Я до сих пор не могу поверить, что такое случилось и только хочу плакать. На другой день у меня всё болело, и я не могла встать с кровати. Я сказала сутенёрше, что не могу работать, но она ответила, что её это не волнует. Я должна приносить ей деньги, а не просто так здесь жить. К своей собаке она относилась лучше».

«Я сидела в фойе с другими девочками и молчала. Разговаривать запрещалось… Встречи с клиентами были короткими, по 15 минут. Если нужно было больше времени, я звонила охраннику и просила ещё две минуты, но больше 17 минут запрещалось. За это полагался штраф… У меня не было много клиентов, потому что я не умела улыбаться».

В 2006 році з метою виявлення не ідентифікованих жертв торгівлі людьми в Житомирській області та в Україні, ЖІКЦ було проведено опитування 32 потерпілих, які проходили реінтеграцію в притулку в 2004-2006 роках. Ставилося наступне питання: "Чи були разом із ними (в такому стані) в країні призначення мешканки Житомирської області чи інших регіонів України?”
Відповіді:

• з Житомирщини було – 62
• з інших регіонів України – 243.
Із них:
• на Україну повернулися – 227
• доля 78 молодих жінок – не відома.

Розроблено ряд питань, які можуть допомогти встановити статус потерпілих людей від злочину - «торгівля людьми». Дайте відповідь про себе або про своїх знайомих, які повернулися з-за кордону, і, можливо, Ви зрозумієте, наскільки цей злочин є поширеним.

 чи Ви самі організували собі цю поїздку? - Ні
 чи Ви самі оформляли собі документи? - Ні
 чи Ви сплачували гроші за оформлення візи та квитків? - Ні
 чи Ви погодились на запропоновану суму за виконання запропонованої роботи ?- Так
 чи Ви підписували трудовий контракт? - Так
 чи був Вам зрозумілий текст контракту? – Не зовсім
 чи могли Ви розірвати контракт? - Ні
 чи була у Вас копія контракту? - Ні
 Ви перетинали кордон із своїми документами? – Так або Ні
 Ваш паспорт був у Ваших руках? – Так або Ні
 чи хтось з організаторів супроводжував Вас? - Так
 чи було Вас проінструктовано як розмовляти з прикордонниками? - Так
 чи мали Ви можливість вибирати собі приміщення для проживання? - Ні
 чи Ваша робота відповідала попереднім домовленостям? - Ні
 чи відповідали умови роботи попереднім домовленостям? – Ні
 чи вільно Ви користувалися заробленими коштами? - Ні
 чи розмір зарплати відповідав попереднім домовленостям? - Ні
 чи сплачували Ви штрафи? - Так
 чи відраховували з Вашої зарплати кошти за харчування, проживання, медичні послуги, інше? - Так
 чи були Ви зобов’язані виконувати певну норму роботи? - Так
 чи могли Ви в будь-який момент повернутися додому? - Ні
 чи могли Ви користуватися своїми предметами? - Ні
 чи були спроби роботодавцем проявляти до Вас насильство, погрози, шантаж, залякування нанести шкоду сім’ї? - Так
 чи дозволяли Вам телефонувати додому? – Ні або під контролем
 чи відчуваєте Ви себе ошуканими? – Так
 чи примушували Вас надавати сексуальні послуги? Так або Ні
 чи примушували Вас вживати наркотики, алкоголь, скоювати злочинні дії? Так або Ні

Якщо значна частина відповідей збігається з Вашими – звертайтеся за реінтеграційною допомогою.

Телефон у Житомирі: 400-733.

Реінтеграційна допомога включає:

 Психологічну реабілітацію:

• - консультації,
• - тренінги,
• - корекція.

 Фізичну реабілітацію:

• - лікування в медичному центрі та за місцем проживання,
• - медичне консультування.

 Юридичну допомогу:

• - відновлення втрачених документів,
• - супровід адвоката в суді,
• - консультації та супровід у вирішенні соціальних проблем.

 Фінансову допомогу.

 Тимчасове безпечне проживання у Реінтеграційному центрі «Євгенія».

 Оплата професійного навчання.

 Допомога в працевлаштуванні.