Журнал Житомир инфо

УКР | РУС        Сегодня: Пятница, 17 Сентября 2021    14:07:47
Главная » Новости » Житомир » Город » 2021 » Сентябрь » 10 » 11:21:04

Археологи во время раскопок на Соборной площади нашли 500-летние артефакты. ФОТО

10 Сентября 2021, 11:21:58 7221 0 Читати українською мовою Ошибка?Ошибка в тексте?
Выдели слово мышкой
и нажми Ctrl+Enter
Археологи во время раскопок на Соборной площади нашли 500-летние артефакты. ФОТО

Накануне празднования 30-летия независимости Украины на Соборной площади в Житомире проводилась реконструкция сквера. Параллельно с работами по реконструкции и благоустройству сквера, при содействии городских властей, проводились археологические исследования.

Исследования проводились в течение июля - августа 2021 года. Осуществлялся надзор и наблюдение за земляными работами, в частности, в пределах котлована под флагшток, траншей под сети, пешеходных дорожек и газонов.

Известно, что на всей площади сквера зафиксированы культурные наслоения, выявлено 4 объекта, собрано большое количество разнообразных и разновременных артефактов.

Какие археологи нашли в сквере объекты и находки? Что выяснили и о чем узнали ученые на основе полученных материалов? Ответы на эти вопросы дал старший научный сотрудник отдела исследований Житомирского областного краеведческого музея Александр Тарабукин. Публикуем на языке оригинала.
 
В процесі спостережень з’ясувалося, що тут збереглися культурні нашарування. Їх потужність на досліджуваній ділянці коливається в межах від 0,48 – 0,52 до 1,55 – 1,83 м від рівня сучасної поверхні. Примітно, що вони у цій частині міста, формувалися протягом тривалого часу, що найменше 500 – 600 років і охоплюють період з XIV/XV до 70-х років ХХ ст. включно.



На основі вивчення картографічних матеріалів, аналізу результатів спостережень та зібраних знахідок, зробимо спробу попередньо в загальних рисах, в хронологічній послідовності, висвітлити основні віхи історичного розвитку території, на якій проводилися дослідження. 



Знахідки засвідчують, що ця частина міста почала освоюватися орієнтовно на рубежі XIV/XV – 1 пол. XVI ст. (1-й період, литовська доба). З цим періодом пов’язуємо нижній горизонт культурних нашарувань, який залягає під шаром будівельного сміття на глибині від 0,55 м до 0,90 – 1,20 м. В районі котловану він зберігся дещо краще і простежується на глибині від 0,39 до 0,72 м від рівня сучасної поверхні. Знахідки зазначеного періоду переважно концентруються у східній частині скверу, зокрема, в районі котловану та південно-східної частини траншеї № 3. Цей період репрезентують фрагменти вінець, стінок і денця глиняного кружального посуду архаїчного вигляду (Рис. 3, 1-6). Крім того, знайдено характерний для того часу крупний фрагмент пічної кахлі (Рис. 3, 7). 



Темний і, водночас дуже важкий період в історії міста. Темний, тому що здебільшого нічого невідомо. Археологи буквально по крихтам збирають інформацію про ті часи. Попередньо, на основі зібраних матеріалів, можна стверджувати, що Житомир того часу мав чималеньким містом. До його складу входили замок і прилеглий до нього з напільної східної та південно-східної сторони – окольний град. Перші повідомлення про місто з’являються у хроніках наприкінці XIV ст. То були дуже важкі для населення міста і краю часи.

Літописи засвідчують про неодноразові, доволі жорстокі набіги на терени Волині і Київщини войовничих татар, які завжди супроводжувалися потужними погромами і пограбуваннями. Один із таких набігів для Житомира як стверджують описи Житомирського замку за 1545 та 1552 рр., був фатальним. Мається на увазі похід кримського хана Менглі-Гірея І на Україну у 1482 р. Після нього місто майже століття не могло оправитися від пережитого, а місцеві храми, після того набігу пустували близько 80 років.

У наступному періоді (2-й період, польська доба), який датуємо в межах 2 пол. XVI – початку 90-х років XVIII ст., життя у цій частині міста продовжується. Упродовж цього часу освоюються нові ділянки, відбуваються певні зміни в організації внутрішнього простору міського поселення. Зокрема, по периметру, особливо з напільної сторони, воно укріплюється оборонними спорудами. У внутрішній частині поступово формується вулична мережа, більш чітко окреслюються ділянки під садиби, господарські і виробничі об’єкти, майдани, культові споруди, визначається місце торгівлі. В житті і побуті містян з’являються нові зразки предметів матеріальної культури. Зокрема, горщики із високими, прямими, трохи відхиленими назовні вінцями, декоровані по середині вінчика виступом у вигляді рельєфного валика, появу якого вчені відносять до 2 пол. XVI – XVII ст. (Рис. 4, 1). 



Знайдені також фрагменти глиняних пічних кахлів (Рис. 4, 5-8) і будівельної кераміки (Рис. 4, 9-10), тютюнових люльок, які у побуті житомирян з’являються у XVII ст. (Рис. 4, 11-13), уламок свинцевої кулі (Рис. 4, 19), кресальний кремінь для висікання вогню (Рис. 4, 18), уламки скляного посуду з патинованою поверхнею (Рис. 4, 14-17), мідні монети карбовані за часів правління короля Польщі, великого князя Литовського і Руського Августа ІІІ в середині – 2 пол. XVIII ст. та інше (Рис. 4, 20-21). З цим періодом можна пов’язати пляму заповнення заглибленої у ґрунт будівлі, виявленої у західній частині котловану, яка постраждала від доволі потужної  пожежі (Рис. 5, 1). Який вид мало місто в районі сучасного Соборного майдану і оточуючій його місцевості наприкінці 2-го періоду, ми можемо дізнатися із старовинної польської мапи м. Житомира, складеної у 1781 р. (Рис. 5, 2).



Після другого поділу Польщі, затвердженого сеймом у м. Гродно 1793 року, землі Київщини і Східної Волині, у тому числі й Житомир, відійшли до складу Російської імперії. В період часу від рубежу XVIII / ХІХ – до початку ХХ ст. (3-й період) міські укріплення своє оборонне значення втрачають назавжди, поступово забудовуються і зникають з мапи міста. Територія міського поселення інтенсивно розбудовується, крім традиційних дерев’яних у місті з’являються нові одно- або двоповерхові муровані будинки. 

На певному етапі постерігається поділ міської території за конфесійною ознакою, окремі землі і об’єкти нерухомості належали католикам, православним, іудеям та єзуїтам. Північна частина досліджуваної ділянки примикала до головної на той час Київської вулиці (нині Кафедральна), яка пересікала місто із сходу на захід і перерізала навпіл міську територію. До цього періоду можна віднести рештки цокольної частини і стінки мурованих будівель (Рис. 6, 1-2), частину стіни, у нижній частині якої виявлено напівзасипану нішу (Рис. 6, 3) та відповідно характерні для того знахідки (Рис. 7). 



Серед них повного профілю горщик (Рис. 7, 1), фрагменти вінець і ручок кружального посуду в числі яких виготовлені із червоної, жовтогарячої або жовтувато-коричневої глини, поверхня яких нерідко покрита поливою (Рис. 7, 2-10), фрагменти стінок і денець посуду, прикрашеного підполив’яним розписом (Рис. 7, 11-17). Тут також знайдено бронзовий наперсток (Рис. 7, 20), мідний ґудзик від одягу, верхня частина якого декорована рельєфним зображенням двоголового орла (Рис. 7, 21), свинцеві митні пломби, одна з них з датою – 1871 р. (Рис. 7,   18-19), ґудзик з олов’янистого металу (Рис. 7, 22), мідні монети карбовані на теренах Російської імперії за часів правління Олександра І (Рис. 7, 23-24) та вироби із скла (Рис. 7, 25-28). У цей же час з’являються вироби із порцеляни (Рис. 8, 1-5) і фаянсу (Рис. 8, 6-14).





І остання група знахідок, датована 50 – 70-ми роками ХХ ст. репрезентує радянську сторінку з історії досліджуваної ділянки (4-й період). Це той період, коли поруч зводиться помпезна будівля обкому компартії України, а східніше від нього, як раз на місці археологічних досліджень, облаштовується сквер. У 1970 р. у східній частині скверу встановлено гранітний пам’ятник В.І. Леніну. 

Серед знахідок, що з’явилися у той час, можна виділити фрагмент порцелянового блюдця із клеймом зеленого кольору із зображенням слона, під яким в один рядок напис “Городница”. Таке клеймо за даними науковців побутувало у період з 1944 по 1953 рр., коли підприємство підпорядковувалося українському об’єднанню “УкрФарфорТрест”  (Рис. 9, 1), а також фрагменти порцелянового і фаянсового посуду, у тому числі тарілок     (Рис. 9, 2-4, 6), блюдця (Рис. 9, 6) та інших форм (Рис. 9, 5), фрагменти денець скляних банок і пляшок з виробничими клеймами (Рис. 9, 8-10), залізний гачок для одягу (Рис. 9, 11). Знайдено також трохи потерту бронзову монету номіналом 3 копійки, карбовану на теренах СРСР у 1955 році (Рис. 9, 12).



Таким образом, исследования в пределах сквера на Соборной площади дали не только новые материалы для изучения исторического прошлого, но и позволили ликвидировать одну из многих белых пятен на археологической карте Житомира.

Тэги: раскопки, археологи, Житомир

Новости партнеров
Комментариев: 0
Полезное объявление:
Читайте ЖЖ.инфо

Новости Житомира по теме:


Останні новини Житомира

Система Orphus