Президент і зовнішньополітична ситуація.

Останнім часом ми можемо спостерігати у якому зовнішньополітичному тупіку знаходиться Президент України Віктор Янукович. Якщо розібратися, то у перспективі «всенародному"президентові лишається тільки співпраця з Лукашенко та Ху Цзиньтао. Це і є реальні зовнішньополітичні можливості, як політичні, так і економічні.
Як би це парадоксально не звучало, але вже зрозуміло, що після останньої зустрічі з Президентом Росії Володимиром Путіним, «російський напрямок» української влади практично провалився. Росія жорстко стоїть на своїх позиціях і не збирається поступатися,тобто про справжні дружні стосунки навіть і мови немає. За президентства Януковича продовжують відбуватися «торгівельні війни», Україну постійно пресують російські агітаційні ЗМІ, а вже як приймають наші делегації «товарищи из Москвы» ми можемо постійно бачити на екранах дебілізаторів. Доходить до повної зневаги – Путін постійно запізнюється на зустрічі з нашим гарантом. Але наш Федорович мужньо тримається! Від нього ми не почуємо ані антиросійської риторики, ані жорстких вимог до «братерської» країни. І зрозуміло чому, бо це відразу завдасть значного удару українській економіці. Враховуючи, складні відносини з Заходом, проблема української влади на сході у взаємовідносинах з Росією є фактором, обто виходить, що всі розмови і звинувачування про те, що Президент у нас «проросійський» не сумісні з реальною ситуацією. Період « бессмысленной вражды» не те, що не закінчився, він ще і загострився. Так в чому помилка Президента України? Янукович хотів зіграти свою гру в усіх напрямах одночасно. Встановлюючи своє царювання в Україні, він проігнорував російські та європейські правила. Росію та Європу може влаштувати позаблоковий статус України, але нікого ніколи не влаштує економічна клоунада української влади.

Розглянемо це детально. Європа в обличчі Євросоюзу бачить в Україні перспективний плацдарм для бізнесу. В нас з Януковичем, кримінальний нахил(підтекст) став частиною принципів державного будівництва,а це спричиняє відсутність гарантій захисту бізнесу, пограбування інвесторів, правовий «беспредел». Європу цікавить зрозумілість правил для гри в Україні, паралельно ці правила повинні відповідати європейським. Але ж нормальна правова держава ніяк ніяк не відповідає «понятиям» сьогоднішньої української влади.