В Житомирской области участились случаи краж лошадей. ФОТО

До голови Горщиківської сільської ради (Коростеньскій район, Житомирська обл.) звернулась місцева жителька із проханням дати довідку про те, що вона тримає коня, та ще й підтвердити те, що цей кінь некрадений.

Голова сільради не розгубилась, а відразу зателефонувала до міліції, оскільки напевне знала, що у господарстві односельчанки коня зроду не було. Допоки працівники сільської ради вдавали, що готують довідку, прибули оперативники, які і затримали лжевласника коня, що неподалік очікував появи своєї співмешканки.

Уже у райвідділі чоловік розповів, що коня викрав у сусідньому селі Березівці. Уночі пробрався на знайоме дворище, скориставшись знайденим прямо там ломом, зламав навісний замок на дверях хліва та, накинувши на коня шлею, потихеньку вивів, а далі уже верхи помчав у поля.

Наразі у працівників міліції є підстави вважати, що у нічного злодія були помічники.


Як розповів «Журналу Житомира» заступник начальника Коростенського міськвідділу міліції Андрій Васьківський, затримання іншої групи конокрадів пройшли дещо інакше, але також за допомоги населення. Оперативники отримали інформацію, що продається кінь, але свого місця проживання власник не вказував.

Працівники міліції, назвавшись покупцями, домовились про зустріч з ним. У відселеному селі, у хаті-пустці стояв чорногривий красень, якого продавав 25-річний парубок, як згодом з’ясували правоохоронці, пастух одного з сільськогосподарських товариств. До речі, кінь також звідти.

Затриманий, второпавши, кому намагався збути викрадену тварину, не став приховувати деталі свого кримінального бізнесу. Шестеро, так би мовити, колег, тобто пастухів, підробляли на життя тим, що потайки викрадали живність, яку самі ж і пасли. У них то корова не повернеться з пасовиська, то кінь уночі пропаде з кошари. А щоб не було підозр, то таке траплялося по черзі у кожного з них.

Працівники міліції, розплутуючи клубок діянь горе-пастухів, наразі встановили їх причетність до зникнення майже десятка корів та коней, яких вони насправді просто відганяли до місць відстою – у закинуті села. Потім намагалися якнайшвидше домовитись про продаж, як правило, із заготівельниками. До речі, як пояснюють затримані, через відсутність необхідних документів дуже часто замість справжньої вартості тварин доводилось погоджуватись на символічні плату, тобто віддавали коня не за 8-10 тисяч, а інколи навіть за тисячу-півтори.

На даний час порушено кримінальні справи за ч.3 ст. 185 (Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому) Кримінального кодексу України, якою передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до шести років.

Четверо найбільш активних конокрадів перебувають під вартою, до інших застосовано адмінзахід – підписку про невиїзд. Розслідування триває.