Революція не має початку й кінця

Минув час вирішальних, драматичних і водночас трагічних подій. Активні дії, що відбувались у столиці завершились. Нині вся увага прикута до областей. Багато хто запитує де був я. Повідомляю – 21 січня брав участь в боях на Грушевського, 23 січня – у штурмі Житомирської обласної адміністрації. Після цих подій було відкрито кримінальне провадження, де я, разом з побратимами був викликаний в обласне управління по боротьбі з організованою злочинністю. Не дивлячись на тиск, погрози та залякування, жоден з нас не злякався і продовжив боротьбу. Ми відвоювали приміщення ОДА і встановили справжній народний контроль. Одразу ж з усіх щілин, немов щури почали вилазити політики, роблячи вигляд, що вони також були з народом.

25 лютого відбулась вирішальна сесія міської ради, де я в рядах «Правого сектора» завітав на засідання та виступив з трибуни з вимогою до депутатів проголосувати за відставку міського голови Володимира Дебоя. Що власне й сталося. Опісля у складі бойових загонів СНА прибув у столицю Слобожанщини місто Харків та брав участь в нейтралізації злочинного банд-формування «Оплот».
Протягом цих подій отримав травму, результатом якої є три зламаних ребра. Однак це не зупиняє мене й надалі боротьба за соціальне та національне визволення українців триватиме. Сьогодні час забути колишні образи в середовищі правих сил, об’єднатися й дати рішучу відсіч негідникам, що на гребні народного гніву хочуть приватизувати революцію. Боротьба ще не завершена. Змінились лише деякі обличчя в кабінетах, система ж залишилась та сама. Наше завдання зробити все, аби переламати хребет сьогоднішньому стану речей та нарешті побудувати справедливе суспільство успішних та гордих людей.
ПС.Друга фаза революції неминуча!