ЖЖ інфо » Статті » Авторская колонка » Виктор Свобода |
Виктор Свободавсе статьи автора |
У мирний час в Україні невпинно зростає кількість вбитих і поранених. Звернення громадян до засобів масової інформації нагадують фронтові повідомлення з місць бойових дій – трупи, рубані і різані рани, зламані кістки, розбиті голови, кульові поранення, травматичні інсульти тощо. Складається враження, що в країні вирує громадянсько — кланова війна.
В економіці, розкрадаючи наші з вами гроші, бандити воюють з народом і між собою за мільйони і мільярди, використовуючи владу і всі існуючі правоохоронні структури. Це якщо про мільйонерів. А у глибинці, в українському селі, можна загинути або стати інвалідом ні за цапову душу.
По селах крадуть дріб’язок і вб'ють навіть за шматок іржавої металевої огорожі. Хоча в усьому іншому схема та ж сама, що й у мільйонерів – «дах» і співучасть у злочинах працівників правоохоронних структур.
У селі Сали Черняхівського району Житомирської області 14 грудня 2011 року о 14 годині внаслідок жорстокого побиття став інвалідом 53-річний селянин Камінчук Володимир Миколайович — у мирний час, без усіляких там мобілізацій і фронтів, на клаптику своєї приватної території. Все життя до цього був веселий і здоровий і раптом бац! – сумний і каліка.
Вкрали у Володимира Миколайовича метрів 10 металевої сітки – огорожу біля його пилорами. А він змолоду дуже полюбляв читати детективи і провів власне розслідування, яке почалося і закінчилось у пункті приймання металобрухту, де повідомили, що його рідну огорожу здав за копійки селянин Пацюкевич, родич майора міліції Чмопеля з Черняхівського райвідділу. Тут би й припинити розслідування, але ж Володимиру Миколайовичу дуже кортіло справедливості. Він зателефонував підозрюваному і нагадав йому про крадіжку. Пацюкевич охоче і без зволікань призначив зустріч біля пилорами, щоб порозмовляти далі. Десь біля 14 години приїхав разом із спільником (нещодавно звільненим з місць позбавлення волі), з першого удару збив Володимира з ніг і продовжив розмову – ногами, кулаками. Камінчука били спочатку на вулиці, а потім, вже закривавленого, у вагончику для сторожів. Зламали два ребра, спотворили на все життя обличчя, позбавили повноцінного зору. Майже втрачаючи свідомість, Камінчук благав катів викликати «Швидку допомогу», але Пацюкевич викликав «швидкого помічника» – свого родича, майора міліції Чмопеля.
Володимир зміг таки самотужки добратися до рідної оселі і ледь встиг зачинити за собою двері на замок. І не дарма. «Швидкий рятувальник» Чмопель невдовзі вже був на подвір’ї і штурмував хату, грюкаючи у вікна і намагаючись відкрити замок та виламати двері. З чмопелівських вигуків поранений зрозумів, що міліціонер хоче його примусити написати заяву про те, що нібито він сам впав і побився, а інакше, мовляв, буде ще гірше.
Але атака міліціонера успіху не мала. Коли він угледів, що починають збиратися свідки та приїхала дружина побитого Володимира, то швиденько втік.
Згодом Володимир Камінчук зафіксував поранення у Житомирському бюро судово-медичних експертиз і три тижні пролежав у лікарні. На сьогодні ребра майже зрослися, а от обличчя й досі спотворене – у результаті травматичного інсульту і пошкодження нервових волокон праве око не закривається і пів обличчя паралізоване та скривлене. Це якщо не зважати на струс мозку і інші наслідки.
17 грудня 2011 року дружина Володимира Камінчука Ніна Миколаївна звернулася до Черняхівського райвідділу міліції із заявою про злочин та неправомірні дії майора Чмопеля. Результат не забарився – 22 грудня Пацюкевич у власному автомобілі привіз, висадивши його метрів за 400 від хати, заступника начальника райвідділу Левандовського, який почав «пресувати» нещасну жінку, кричав на неї, нецензурно лаявся і переконував, що ані Пацюкевич, ані Чмопель ні в чому не винні, а її чоловік лікує у лікарні нежить – тобто, міліціянт всіляко намагався приховати злочин. Наостанок, скориставшись її безпорадністю, ще й змахлював з поясненням у протоколі, підсунувши їй на підпис те, що сам від себе написав. Добре, що хоч не згвалтував. Так що не дивно, що неподалік від хати на нього чекав Пацюкевич з автомобілем, в якому спільники поїхали геть.
23 грудня до Камінчуків завітав слідчий з районної прокуратури, який опитав постраждалого, свідків і навіть міліціонерів.
Потім, 24 грудня завітав ще один колега Чмопеля, міліціонер Закревський, який теж опитав постраждалого, свідків і все ретельно занотував.
А вже 29 грудня Камінчуки отримали з міліції повідомлення про відмову в порушенні кримінальної справи «за відсутністю складу злочину».
З цього знаменного часу всю Черняхівську міліцію можна щодня лупити по мордах і ламати їй ребра – це ж вже не злочин.
Камінчуки поскаржились на дії міліціонерів до прокуратури Черняхівського району, звідки 14 січня 2012 року отримали повідомлення про те, що звіряче побиття людей, зловживання міліційним службовим становищем відбулося у межах закону і не є злочином!
Шановні громадяни України! Запрошуємо вас у туристичну подорож до Черняхова, де можна досхочу лупцювати міліціонерів і навіть прокурорів!
Не баріться, громадяни! У Черняхові вже працює пункт з попереднього запису на мордобій, а у касі виставлено прейскурант вартості одного ляпаса, одного копняка, потиличника, удара кулаком та тупим предметом по тупій службовій макітрі. Ціни пристойні, послуга обійдеться недорого, а яке ж задоволення можна отримати! Які фотознімки на пам’ять зробити!
Журналіст виїхав на місце події і вже за годину з допомогою доброзичливих селян назбирав купу інформації. Виявляється, міліціонер спільно з родичем лупцюють людей по селах вже не перший рік! Із всіх розповідей особливо вразив випадок, коли майор Чмопель з родичем Пацюкевичем вивезли людину на місцеве кладовище, прив’язали до дерева і серед могил катували так, що той ледь вижив! Все як у фільмах жахів! Я не здивуюсь, якщо вилізе, що по ночах, у моторошному світлі повного місяця вурдалаки – міліціонери п’ють з людей кров.
Тож зовсім не дивно, що заступник головного лікаря Черняхівської райлікарні дуже наполегливо тиснув на лікарку, щоб та викреслила з історії хвороби Камінчука навіть згадку про те, що отримані травми – то результат побиття.
Вже після того, як відеоролик про цей випадок був оприлюднений в інтернеті, заворушилась района прокуратура і почалася службова біганина. Подейкують, що вурдалаки — міліціонери отримають лише догани, а проти бійця Пацюкевича буде порушена кримінальна справа.
До речі, пан Скідан, начальник вурдалаків з Черняхівського райвідділу міліції, раніше служив у Житомирі і кинутий в почесне заслання до Черняхова завдяки наполегливим скаргам побитого і пограбованого його підлеглими житомирянина Віктора Радзюка. Кинули щуку у річку, або одним вампіром у Черняхові стало більше...
Родина Камінчуків звернулася по допомогу до адвоката — попереду судові розгляди.
20 лютого 2012 року до прокуратури Черняхова звернулися дві вкрай засмучені жіночки з ближнього села – виявляється, нещодавно до їхньої хати увірвалися аж двоє дільничних міліціонерів і почали знущатися та бити батьків на очах у малолітніх дітей...
Передозування кров’ю?
Про мільйонерів (замість післямови)
В економіці зброєю злочинців є масштабні тіньові схеми, відкати і махінації, такі, як відкатна схема розкрадання Пенсійного фонду України http://svoboda.zhitomir.ua/zhur_ras/derzhavni-zlodi%D1%97-pograbuvannya-pensijnogo-fondu-ukra%D1%97ni-dubl-2.html ; відкатна схема викачування грошей монопольним квадратно-гніздовим способом, обплутавши великі структури газопостачання, електропостачання, зв’язку тощо послугами різноманітних, часом фіктивних, та вже навіть охоронно — циркових фірмочок. Наприклад, у головному управлінні облгазу, в обласній прокуратурі, охороняючи чиновників від інопланетян, коридорами отарами човгають приватні охоронники. Енергопостачальним компаніям раптом закортіло на кожному стовпі і дроті за гарні гроші ставити охоронну сигналізацію, прокурори масово витрачають бюджетні кошти на утримання замурзаних очманілих сторожів приватних охоронно-циркових фірм з відповідним «відкатом». Качають бабло, хто як може і хто на що вчився. Варіантів так багато, що ні словом сказати, ні пером описати. З висадкою в нашу Житомирську область десанту керівних «смотрящіх» і бригадирів бандформувань з даунбасівськіх степів, процес пограбування став тотальним, чітко організованим і повністю безкарним.
Тому в українських селах твориться терор бандитів і чмопелів з міліції.
А насправді - страшні речі навколо нас відбуваються. Віктор Свобода - чи не єдиний безстрашний журналіст в Житомирі. Вікторе, будьте обережні!!! Нехай Господь Вам помагає в Вашій роботі!