Президентсько - Житомирська ганьба

 
На цьому місці на мене напали четверо чоловіків у цивільному

Я дістав своє пенсійне посвідчення з фото, але це не зупинило нападників.

 
 Віктор Радзюк- інвалід 2 групи, довічно.

Почали вивертати руки. Я попередив, що в мене пошкоджена рука. «Ми тобі зараз і другу зламаємо». Зламати не зламали, та вивернули добряче.  На допомогу підбіг ще один нападник – водій з наручниками. П’ятеро потягли мене через дорогу та запхали у «Жигулі».

 
Отут тягли через дорогу до «Жигулів» під стіни Автодорожнього технікуму

 
Мене «в’язали» у центрі міста за декілька метрів від пам’ятника К.Марксу

За хвилину відвезли у міліцейський відділок Корольовського району Житомира. Мені стало зле, боліла рука, мало не втрачав свідомість від больового шоку. Старший лейтенант, який записував моє прізвище, відмовився викликати «Швидку». Натомість запропонував мені поставити підпис на чистому аркуші паперу, але я не погодився. Поруч з ним сидів п’яний міліціонер у цивільному. Дзвонити не дозволяли, але мені, незважаючи на те, що мобілку виривали з рук, вдалося повідомити чергового УМВС Житомирської області по «02», та депутата Житомирської  Міської Ради пана Драгана. Коли ж прибувший депутат запитав у міліціянта про причину затримання- той відповів, що не знає.

Потім підійшов черговий по райвідділу старший лейтенант Титаренко та наказав депутату забиратися геть.

Відпустили мене з міліції о 16 год. 30 хв. Я зразу ж розповів про подію в міській прокуратурі. Потім, не гаючи часу, відвідав відділення травматології Житомирської лікарні №2, де мене оглянули, надали допомогу, зробили рентгенівські знімки та видали довідку № 9849 про пошкодження під час незаконного затримання капсульно-  зв’язувального апарату правого плечового суглобу.

Які ж мотиви такої звірячої поведінки охоронців порядку, вибіркової люті працівників міліції до громадського діяча саме під час візиту до Житомира Президента України?
Що це? Політичні репресії? Чи зведення особистих рахунків?

КОР. У Житомирі, мабуть, діє якийсь міліцейський «клуб говорунів»?

- Ні. Діє «клуб жополизів». Або банда перевертнів. Або житомирське кубло. Знаючи мою наполегливість, вони дуже боялись, щоб я, бува, не поскаржився на них Гаранту Конституції та не розповів про те, що тут, у Житомирі, діється.

КОР. Ви вірите, що Президент зміг би чимось допомогти?

- Ні, вже не вірю. Мене вкотре зрадили та ошукали. Як і мільйони інших громадян України. Смішно згадувати, але я навіть взуття помаранчевого кольору носив, взув його і в день відвідин Ющенком Житомира. Але «взули» не тільки мене- всю Україну. Порядок потрібно наводити самотужки, а не чекати чергових «сапожників».

Кор. Що будете робити далі?

- Боротися. 24 жовтня звернувся з заявою особисто до в.о. начальника УМВС України у Житомирській області пана А.Талька.

Телефони для отримання додаткової інформації :
        (8-0412)- 407-5-16      А.Талько- в.о. нач УМВС у Житомирській області;
        407-3-25      В. Марчевський- заст. нач. УМВС;
        407-77-33    І.Скідан- заст. нач райвідділу міліції Корольовського району
        8-067-496-02-18   Віктор Радзюк

P.S. Дві долі, два Віктори. Одному- президентство, іншому- помаранчеве взуття. Один постраждав з-за  гарного апетиту, інший- за правду. Дві долі, два Віктори.
Обидва інваліди…