Ми знову стоїмо на роздоріжжі

Ретро 2004 року, реліквія- 1-й номер житомирської газети "Свобода". Уривок з церковної проповіді.

Передмова:

Ностальгія? Ні, ретро…

Переглядаю матеріал, яким у серпні 2004 року вперше відкрилася читачам житомирська газета «Свобода», на душі стає дещо сумно. І не стільки від того, що незабаром українців знову змусять обирати на свою шию чергових керманичів, не знімаючи з цієї шиї самого ярма, а від того, що обирати взагалі нема з кого. Як і тоді, потенційні претенденти на керівні посади- виключно пройдисвіти та злочинці.
А чи може бути інакше в імперії зла? Чи варто взагалі порядним людям приймати участь у наступних лицедійствах конкурентної боротьби за ролі ватажків, якщо до влади знову прийдуть чергові пахани?

А чи дійсно мають вони над нами хоч якусь владу, крім влади кишенькового злодія над жертвою? На моє глибоке переконання, це питання кожен громадянин повинен остаточно вирішити сам у собі- або визнати над собою вищою владою лише Бога, або грати певні ролі у вовчих зграях. «Богу- Богове, кесарю-кесареве». «Нічого не буває тайним, що не зробилося б явним». Наш тимчасовий український президент нарешті показав справжнє єство - визнав себе кесарем, викарбувавши своє зображення на ювілейній монеті- що ж, гарна тлінна знахідка буде у майбутньому для археологів. Вирішилось питання, яке ж знамення він малює правицею на собі, коли хреститься - хрест чи зірку п’ятикутну. Хто там слідуючий кесар у довгій черзі?

А чи тільки в Україні таке? Чи не в усьому світі дехто, на ім’я сатана- диявол, батько брехні, видаючи себе за Бога, намагається насадити свою владу через державних служителів ? Чому, наприклад, сьогодні тільки євреї, тільки одне з 12-тьох колін, родів Якова-Ізраїля, нашого пращура, називають свою державу Ізраїлем та нищать навкруги інших 11-ть колін Якова-Ізраїля у Палестині, у секторі Газа?

Та чи варто нам, українцям, перейматися дурницями на кшталт того, котрий саме із злодіїв буде керувати нами краще? Не давайте дияволу оволодіти вами, визнайте себе вільними від влади його служок, станьте під захист Бога. Лише у такому випадку ваше життя буде мати сенс, стане дійсно кращим, щасливим, вільним. «Царство Боже в нас самих є», повторював Христос.
Ото ж і починати треба з самих себе, а не чекати манни небесної від представників державної вовчої зграї.

Віктор Свобода

Вітаю вас, брати й сестри!
Сьогодні ми торкнемося питання вибору, який робимо щоденно, робимо всією країною, робимо в колі сімї, співробітників, друзів. Щоденно кожен з нас робить вибір — з ким він і проти кого. Дехто обирає вживання оковитої, наркотиків, дехто обирає крадійство, вбивство, брехню, неправдиве свідчення, кар`єризм і користолюбство. Ми ж, воїни Христові, обрали шлях Господній, ми блаженні, як сказав Христос про нас у своїй Нагірній проповіді.
Ось і тепер ми знову напередодні виборів. Вам нічого не нагадує ця ситуація? Колись таке вже було. Народ повинен був обрати. Кого було запропоновано обрати? Ісуса Христа і кого ще? - розбійника, злочинця Варавву. Кого ж обрав народ? - Варавву! А про Ісуса вигукували : „Розіпни його! Розіпни!" Народ обрав злочинця, і люди кричали: „Кров його (lсуса) на нас і на дітях наших". Ось і сьогодні, як і щоденно, всі стоять перед вибором.
Ви ж бачите- серед кандидатів у президенти є й злочинці, звичайні кримінальні злочинці. Та ж само ситуація, вона повторюється постійно, багато віків. Нам пропонують обрати розбійника. Як ви вважаєте, який вибір ми зробимо?

У Авраама був син Ісаак. Ту ж саму обітницю Господь підтвердив і йому. У Ісаака був син Яків. Господь і йому підтвердив ту ж обітницю. Стався випадок: Яків, на шляху до брата свого Ісава, зупинився в пустелі на ніч і вночі Хтось боровся з ним. Вже під час світанку, зрозумівши, що не може перемогти Якова, лише доторкнувся до суглобу стегна його і пошкодив стегно Якова. З тих пір Яків став кульгавий.

Буття. Глава 32. 26.1 "каже Той „Пусти мене, бо вже на світ благословиться." А Яків відповів: „Не відпущу тебе, хіба що поблагословиш мене". 27. І сказав: „Як ім`я тобі?" Він відповів: "Яків". 28. Тоді Той відповів: "Не Яків буде ім`я твоє, а Ізраїль, бо ти змагався з Богом і людей перемагати будеш".

Буття. Глава 35. 9-11. 9.1 "з`явився Бог Якову, після повернення його з Месопотамії, і благословив його, 10.1 сказав йому Бог: "Ім`я тобі Яків; відтепер ти не будеш прозиватися Яковом, а буде ім`я тобі: Ізраїль". І дав йому ім`я: Ізраїль.
В перекладі ім`я Ізраїль означає «князь Божий». Справа в тому, що цей рід породив багаточисельні народи й народності. Господь казав, що розмножить з нього дуже багато народів. „І заселю тобою всю землю, потомство твоє буде як пісок морський".

Саме це потомство і є потомством Якова. Це ми - Ізраїль. Духовне поняття Ізраїль не залежить від національності. Основна кількість населення Землі - це потомки Авраама, Ісаака, Якова, названого Богом Ізраїлем. Бог сказав: „Ти боровся з Богом і будеш перемагати людей". Діти Божі з колін Ізраїлевих, у наш час , час Ісуса Христа, вважаються священством Господнім. Але, Господніми діти вважаються не автоматично, вони вийшли з цього роду не по плоті, як пояснював апостол Павло у «Посланні до римлян», а за обітницею. Нащадки Ізраїля, Якова, котрими ми є, підготовлені до спасіння. З нас Господь відбирає. Ізраїль - священство Господнє, воїни Христові. Час світської, офіційної церкви, світських священиків, як представників Бога, слуг Божих, минув - саме вони стали вбивцями Ісуса Христа.

ВИДІЛЕНІ З ЛЮДЕЙ ДЛЯ БОГА
Слово „священик", „священий" у дослівному перекладі означає виділений. Виділений з усіх людей для Бога. Ми у повсякденному житті займаємося кожен своєю справою. Дехто готує страви, дехто дивиться у телевізор, дехто п`є горілку, палить- кожен займається своїми справами. Ви ж у суботу Господню перебуваєте тут, у зібранні Господнім. Господь вас відокремив від усіх інших. Я не ходив по домівках, нікого сюди не запрошував. Мені письмовий виклик також ніхто не надсилав. Господь усіх нас закликав. Тепер ми - священство, як Він і обіцяв, незалежно від національності, посад, освіти, віку.
Повернемося у глибини історії, історичних подій. Старий Заповіт. Вихід. Глава 19. 16-20. Вона розповідає нам про те, за яких обставин, коли, як відкрився Бог людству і дав заповіді та законодавство: податкове, кримінальне, цивільний кодекс. Все законодавство він дав народам по пунктах, детально (глава 20, 21...). Ось вони, основи цього законодавства, закони Божі, заповіді, не треба більше нічого вигадувати, а тим паче спотворювати.

НАШ ЗАКОН ДАНИЙ НАМ БОГОМ
Заповіді Божі
Господь, Бог наш - Господь один!
І люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю. Люби ближнього твого, як самого себе.
Хай не буде тобі інших богів перед обличчям Моїм.
Не роби собі кумира і усякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що у воді, нижче землі. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я - Господь, Бог твій, Бог ревнитель, що карає провини батьків на дітях, на третіх і четвертих поколіннях, тих, що ненавидять Мене, і що чинить милість до тисячі поколінь, тим, хто любить Мене, і хто виконує Мої заповіді.
Не промовляй імені Господа, Бога твого, даремно, бо не помилує Господь того, хто промовляє Його ім`я надаремно.
Пильнуй день суботній, щоб свято зберігати його, як заповідав тобі Господь, Бог твій. Шість днів працюй, і роби всю працю свою, а день сьомий - субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, і раб твій та невільниця твоя, і віл твій, і осел твій, і всяка худоба твоя, і приходько твій, який у тебе - щоб відпочив раб твій і невільниця твоя, як і ти.
Шануй свого батька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгими були твої дні, і щоб було тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.
Не вбивай!
Не чини перелюбу!
Не кради!
Не бажай жони ближнього свого, і не бажай дому ближнього свого, а ні поля його, а ні раба його, а ні невільниці його, а ні вола його, а ні осла його, а ні всього, що є в ближнього твого.

Так склалося в Україні, що світські священики служили ідолам, кумирам, зображенням, представникам влади. Країна в нас була радянська і священиків ретельно добирали. Тому не дивуймося, що, заходячи до деяких храмів, ви побачите жваву торгівлю та зображення, вогонь, яким вклоняються. Все спаплюжено. Мені шкода тих людей, котрі відвідують такі заклади. Вони опоганюються там. Виходячи звідти, несуть на собі печатку смерті, тому що Господь такі спотворення прокляв. Вони прирівнюються до смертного гріха.

ЯК НАС ОБКРАДАЮТЬ

«Не кради». Це стосується не лише кишенькових крадіїв або тих, хто щось поцупив з прилавку чи з домівки. Тепер крадуть, наприклад, дитинство. 12 років дитина має ходити до школи.Через 12 років виходять зі школи і вміють лише абияк читати й писати, не відаючи більше нічого, абсолютно не пристосовані ні до якої праці. У вас вкрадено роки життя. Потім крадуть пенсії у пенсіонерів. Чому прості трударі отримують пенсію в середньому до 200 гривень, а слуги народу, співробітники міліції, СБУ, держслужбовці отримують пенсії та посадові оклади за 1000 гривень (дані 2004 року – ред.). Чому така невідповідність? Крадуть не лише пенсії, крадуть вашу свободу, тому що з такою пенсією ви прив`язані до житла, адже маєте платити за нього останнє, інакше опинитеся на вулиці. Ви не можете вільно пересуватися, бо у вас не вистачає коштів. Ви не можете поїхати до іншої країни, помандрувати, як це роблять у всьому цивілізованому світі. У вас немає коштів, щоб захистити свої права. Це крадіжка, яка відбувається на державному рівні. У вас крадуть знання, душі, врешті-решт. Вішають вивіски "Церква", щоб усі туди йшли, а ви відвідуєте й опоганюєтесь, опиняючись у комерційному русі товарів, грошей, «гуманітарки», вклоняючись мамонні.

«Не бажай...» Ось він закон про приватну власність. У нас же забирають усе у вигляді надмірних податків, у вигляді наших свобод. Керманичи намагаються влізти у всі сфери діяльності й керувати нами для свого збагачення. Не тільки бажають, а й забирають усе...