Яценюк, сало і бджоли

«Фронт змін» на житомирському  ринку. Фальстарт?

До виборів президента України ще вдосталь часу, але, як  говорить прислів’я,  «хто рано встає, тому Бог дає». Кампанія розпочалася. Пролунав перший дзвоник, у «погорілому театрі» заворушилися чималі кошти, актори та обшарпані декорації. Хоча ніхто не дасть ніякої гарантії, що той, хто раніше за всіх  почав рекламні передвиборчі перегони, дійде до фінішу бодай не останнім. Як говорять у житомирському народі (або відтепер точно будуть говорити),  «хто рано встає- тому жінка не дає».

Не знаю, як там у кого із жінками. Про це краще запитати у фахівців- Петра Симоненка, наприклад. Але ж продюсери, режисери та сценаристи у «погорілому театрі» не змінилися. Сценарій вистави той самий- заклеймити ганьбою учорашніх любих соратників- друзів, здійснити публічні «виходи у народ», тобто у глядацький зал, відмитися від «культу лічності», добавити до свого портрету білого кольору і пухнастості, та, вловивши народні настрої, задовольнити їх своїми передвиборчими гаслами.

У інструкціях з проведення передвиборчих вистав те, що останнім часом полюбляють робити політики прописано, мабуть окремим рядком під заголовком «Ринок». Я б цей пункт назвав «М’ясо». І не тільки тому, що політики з гуртами журналістів і знімальних груп швендяють проміж м’ясних рядів по всіх ринках України. А тому, що народу на електоральному полі бою за прибуткові посади призначено виконувати  лише роль гарматного українського політичного м’яса. «Кушать подано». Хоча відомий український політик Арсеній Яценюк, як виявилося, віддає перевагу українському салу.

Гора з горою… 

11-ого лютого 2009 року  на  Житньому ринку міста Житомира грали  цікаву виставу- відбувалися чи то проводи зими, хоча ще зарано,  чи то проводи у останню путь президента та  прем’ер-міністра  України, хоча ще теж передчасно, але вже й не пізно, чи то зустріч з хлібом-сіллю-м’ясом-салом Арсенія Петровича Яценюка.

Представники громадської організації «Бджола» жебракували поміж підприємців, продавців та  збирали у трьох-літрову склянку гроші на дуже важливу справу- придбання квитків в один кінець для українського президента Віктора  Ющенка та голови уряду Юлії Тимошенко. Ніде правди діти- склянка швидко наповнювалась гривнами.

 Перші гроші на квитки в один кінець для Ющенка з Тимошенко

Одночасно, звісно ж, випадково, по житомирському ринку кружляла інша, більш представницька компанія, яку неможливо було не помітити з-за чималого зросту ватажка- екс- голови Верховної Ради, народного депутата України Арсенія Яценюка.

Навкруги спостерігалося чоловік двісті- триста перевдягнених у цивільне працівників міліції та СБ України, не рахуючи тих, що кружляли по місту автівками. (авт.- мене, як особливо небезпечного для влади, звично «пасли» ще зранку на виході з домівки). Невимушені торгівельні бесіди з реалізаторами м’яса й сала освітлювалися спалахами репортерських фотоапаратів та чарівною посмішкою нардепа. І все це дійство відбувалось на фоні купи кривавого м’яса забитих тварин, що виглядало досить символічно, а можливо, й пророче для України.



Хоча, як відомо, гора з горою не сходяться, але дві процесії зустрілися, ясна річ, знову ж таки зовсім випадково. Арсеній Петрович навіть мужньо потримався за плакат з вулика з революційним гаслом.



Як бджоли на мед
Ех, почув би він, що говорили люди! Мені дуже прикро за нашу висококультурну націю, але одну з реплік я все ж таки процитую: «Ото приїхав ж…. наше українське сало їсти!». Оце і є фактичний результат всієї піар- кампанії! Як то кажуть- «гроші на вітер». Будь-яких представників влади українці вже не сприймають інакше, як своїх особистих ворогів.

Згодом, у конференц- залі центральної обласної наукової бібліотеки, розрахованій на 200 чоловік, відбулася зустріч з житомирянами та представниками засобів масової інформації, на якій Арсеній Петрович Яценюк презентував свою ініціативу- програму та обласну організацію «Фронт змін». Обличчя функціонерів та  найближчого оточення нового політичного потягу вмить розвіяли всі сумніви та іллюзії- обслуга, стрілочники, машиністи з кочегарами- ті ж самі. Нудьга. Сумно…

Можливо, трохи раніше такий варіант і пройшов би. «Хороша ложка к обєду».

Але, на превеликий  жаль, на мед злітаються не тільки бджоли. А квитків в один кінець для всіх ура- патріотів не вистачить.