Записки вболівальника. Campeones, Campeones!

Молодіжний чемпіонат Європи добіг свого логічного кінця. Двотижневий футбольний форум, впродовж якого команди здавали екзамен на власну спроможність відсіяв найслабших і визначив призерів.

За давньою УЕФАшною традицією перед фіналом завжди проводять матч невдах – команд, які програли у півфіналах. Цього разу «на розігріві» грали чехи з білорусами. Відверто кажучи «розігріву» не вийшло і за весь перший тайм можна згадати лише небезпечний удар головою Глоушека та й той повз ворота.

Зате другий тайм вийшов куди яскравішим і, як це не дивно, парадоксальним. Поки чеська молодіжка контролювала гру, білоруси створила цілу купу моментів і тричі могли забивати. Чехи, очевидно, були в шоці від такої активності суперників і змогли дати достойну відповідь лише на 71-й хвилині.

Але небезпечний удар головою кіпер білорусів парирує у чудовому кидку. Якраз після цього команди почали грати у відкритий футбол і вболівальники налаштувались на видовище. Але недовго музика грала: Ваха підіграє собі рукою і ховає будь-які надії на видовищний футбол. Звісно, чехи одразу ж сідають на свою половину і чекають моменту для контр-атаки, а білоруси починають тиснути і намагаються реалізувати кількісну перевагу. І знову парадокс, білоруси тиснуть на ворота суперника, але нічого путнього так і не створюють.

Бог зна чим би все це закінчилось, якби не удар Філіпенка на 88-й хвилині. 1:0 і команди міняються місцями, адже чехам нічого втрачати і вони стрімголов мчать в атаку, білоруси навпаки сідають в оборону і грають «по рахунку». Ну і наостанок: це була б не збірна білорусі, якби вона не змусила хапатись за серце всю країну. На 93-й хвилині Філіпенко у надпростій ситуації програв гру корпус в корпус Козаку і той… пустив м’яч в сантиметрах від штанги. Привид Іспанії промайнув за воротами Гутора.

Отакий він, рецепт путівки на Олімпіаду-2012 у Лондоні: виграний перший і останній матч із п’яти, різниця забитих і пропущених -2 і, безперечно, шалений фарт. Мотайте на вус, українці.

Іспанія – Швейцарія – головний матч, окраса турніру. Матч, який мав дати відповідь на питання: «Хто зможе зупинити молодіжку Іспанії?» Як виявилося, ніхто. Ні білоруси з їх масованим захистом, ні швейцарці з їхньою тактикою гри на рівних. До речі, швейцарцям за їхній вибір тактики можна ставити пам’ятник, хлопці не злякалися тотального іспанського контролю м’яча і грали на рівних. Все те, що ми звикли бачити лише у виконанні іспанців було і у їхніх суперників: високий пресинг, надійна опіка швидкісних лідерів і якісний відбір одразу при втраті. За такого розвитку подій на гольові моменти розраховувати не доводилось, хоча Шакірі все ж примудрився першим завдати удару по воротах де Хеа.

Здавалося, швейцарці витримають заданий темп і не лише збережуть свої ворота у недоторканності, а й зможуть створити проблеми іспанському захисту. Натомість останні продовжували гнути свою лінію і домоглись свого, коли на 41-й хвилині захист швейцарців надав Дудаку цілий вагон часу для підготовки і якісної подачі прямо на голову Еррері. Такі шанси не марнують і це гол у роздягальню.

Другий тайм номінальні гості розпочали з кволого удару Емегари, натомість піренейці грали так, ніби це їм потрібно відіграватись. Очевидно усвідомлюючи свою долю швейцарці просто віддали центр поля, чим неодмінно скористались суперники і взялися грати у свій улюблений футбол. Швейцарці не створили нічого, а атакуючим поривам Шакірі іспанці протиставили надійну опіку і тактику дрібного фолу.

До 82-ї хвилини команди могли по разу відзначатись у воротах один-одного: спочатку Ботіа пробивав головою і з п’яти метрів не влучив у ворота, а згодом уже Клозе з подачі Шакірі мало не підправив шкіряного у дальній кут да Хеа. Ну а на 82-й хвилині Алькантара закинув Соммеру «за комірець» і зняв питання про переможця і тріумфатора Євро. 

Отже, 2:0 і, як-то кажуть, все по ділу. Швейцарці гідно боролись, і хоча б за це достойні поваги, ну а іспанці… А що іспанці? Їх тріумф більш ніж заслужений. Можна лише додати, що за останні роки Іспанія з вічно перспективної і безтрофейної збірної перетворилась на могутню футбольну наддержаву, яка не знає собі рівних. Поки що…