Лікбез для прем'єра.

Не зміг втриматись щоби не показати до вашого розсуду один матеріал, на який натрапив в обласному архіві. Заголовок та паралелі з’явились миттєво.

Звичайно, переглядаючи документи тих часів, я відзначив, що мова наша змінилася – адже пройшло майже сто років – прочитавши це, ви також побачите зміни. На мою думку, тут було декілька чинників.

Щонайперше – це, звичайно, тотальна русифікація. Загальновідомий факт: все навчання в школах Житомира проводилось російською. Тут особливої різниці між І-ю та ІІ-ю Російськими імперіями не спостерігається, та воно, ніби, й мало так бути – яка ж різниця між імперіями? Тому збереглась мова тоді рівно настільки, наскільки могла зберегтись в малограмотному зросійщеному середовищі.

Чим ми наразі відрізняємось? З іншої сторони, напевне, відбувається природня еволюція мови: як і все живе, мова проходить шляхи еволюційні та революційні. Навіть Іван Огієнко писав «по українськи», зараз же краще - «українською». Відбувається поступова трансформація з відходом від імперського «вєлікорускаго», додає своїх ознак і міжнародна інтеграція. Тут філологи та мовні історики зможуть вам розповісти значно більше та цікавіше.

Та справа, як ви розумієте, не в тому. Справа вся в небажанні та постійному тупцюванні влади на місці що в 1917, що в1941, що в1991, тим паче в 2011-му. Повсякчасно виникають питання та суперечки навколо, здавалося б, безперечного та аксіоматичного – знання та визнання української мови. І хто ж не знає державної мови? Та якраз ті, хто мали би її знати якнайкраще, адже це регламентовано Конституцією України, законодавством про мови та набуття громадянства.

З-за неповаги до мови або нездатності її вивчити і здійснюються постійні намагання змінити законодавство. Вдумайтеся, не вивчити мову більшості, а підтасувати під себе закон! Як, між іншим, і решту законодавства: не виконувати , а змінити. Може спочатку спробувати виконувати? Вже й Венеціанська комісія оприлюднила свій висновок, який, звичайно ж, не на користь «наших» можновладців. Тож прошу переглянути матеріал і, можливо, аналогії у вас виникнуть і без моїх підказок.

Як читать по українськи.

Хто вміє читать по-руськи, тому наука коротка: по українськи читать треба так, як говорить наш Український народ на Волині й скрізь.

Коли, скажем, написано так: «тебе й мене треба вчити, щоб лихо спинити».

Прочитать ці слова по руськи, як нас учили по руських школах, то воно буде якось смішно і ні по-якому; а прочитайте це так, як говорить наш Український народ, то воно буде до ладу. А для цього треба пам’ятати, що літера «Е» по українськи вимовляється твердо, так ніби руське «Э», а українське «И» вимовляється ніби руське «Ы».

Тепер прочитайте те саме по українськи і вимовляйте «Е» ніби «Э», а «И» ніби «Ы», тоді буде ясно, як читать по українськи.

Ще єсть в українській азбуці літери такі: «Є», «Ї», яких зовсім нема в азбуці руській. Ці літери вимовляються мягенько, як і в цих словах «моє і твоє добро; хто єсть дома; поЇхав, моЇ, роЇ».

Всі инші літери в українській мові такі сами, як і в руській і вимовляються так саме, а літерів «Ъ, Ы, Э» в українській азбуці зовсім нема, бо їх нам не треба.

П. Т.

Газета «Громадянин» число 1. Дня 5 травня по ст. ст. 18 травня по нов. ст. 1917 р. м. Житомір, Мала Вільська, ч. 22. Телефон 355.

Стилістику, орфографію та пунктуацію збережено. – Ю. Г.

То як, є схожість? Ну звичайно ж, в нас вже й анекдоти ходять, поети гуморески складають про «мову Азарова». Так от, Миколо Яновичу, звертається до Вас невідомий автор майже через сто років – вивчіть мову, не знущайтесь з неї! Бо вже, їй-бо, ходять слухи щодо Вашої нездатності до цього.

Всі стверджують, що мови російська та українська схожі, майже однакові, а прем’єрові вона, мовляв, ніяк не дається. Та я в це не вірю. Не може бути, щоби така грамотна, ерудована, високоосвічена людина, та й не змогла вивчити мови, адже люди навіть англійську з французькою вчать, і, страшно подумати, китайську з японською. А тут всього українська. І ось Вам все розписано: які літери є, яких нема, що і як треба вимовляти. Не поспішайте, почитайте уважно, перегляньте декілька разів, потренуйтесь вдома, для чого візьміть відпустку. Ви ж самі бачите, які постійно казуси виникають.

Мало того, що президент, так ще й прем’єр… Негарно воно якось. А ці ж Ваші недруги все радіють і радіють. Тож не дайте їм жодного шансу – вивчіть мову!