Живой Журнал

Живой Журнал » Статьи » Авторская колонка » Юрій Градовський » Юрій Градовський

Лікбез для прем'єра.

Автор Юрій Градовський

Юрій Градовський

все статьи автора

Не зміг втриматись щоби не показати до вашого розсуду один матеріал, на який натрапив в обласному архіві. Заголовок та паралелі з’явились миттєво.

Звичайно, переглядаючи документи тих часів, я відзначив, що мова наша змінилася – адже пройшло майже сто років – прочитавши це, ви також побачите зміни. На мою думку, тут було декілька чинників.

Щонайперше – це, звичайно, тотальна русифікація. Загальновідомий факт: все навчання в школах Житомира проводилось російською. Тут особливої різниці між І-ю та ІІ-ю Російськими імперіями не спостерігається, та воно, ніби, й мало так бути – яка ж різниця між імперіями? Тому збереглась мова тоді рівно настільки, наскільки могла зберегтись в малограмотному зросійщеному середовищі.

Чим ми наразі відрізняємось? З іншої сторони, напевне, відбувається природня еволюція мови: як і все живе, мова проходить шляхи еволюційні та революційні. Навіть Іван Огієнко писав «по українськи», зараз же краще - «українською». Відбувається поступова трансформація з відходом від імперського «вєлікорускаго», додає своїх ознак і міжнародна інтеграція. Тут філологи та мовні історики зможуть вам розповісти значно більше та цікавіше.

Та справа, як ви розумієте, не в тому. Справа вся в небажанні та постійному тупцюванні влади на місці що в 1917, що в1941, що в1991, тим паче в 2011-му. Повсякчасно виникають питання та суперечки навколо, здавалося б, безперечного та аксіоматичного – знання та визнання української мови. І хто ж не знає державної мови? Та якраз ті, хто мали би її знати якнайкраще, адже це регламентовано Конституцією України, законодавством про мови та набуття громадянства.

З-за неповаги до мови або нездатності її вивчити і здійснюються постійні намагання змінити законодавство. Вдумайтеся, не вивчити мову більшості, а підтасувати під себе закон! Як, між іншим, і решту законодавства: не виконувати , а змінити. Може спочатку спробувати виконувати? Вже й Венеціанська комісія оприлюднила свій висновок, який, звичайно ж, не на користь «наших» можновладців. Тож прошу переглянути матеріал і, можливо, аналогії у вас виникнуть і без моїх підказок.

Як читать по українськи.


Хто вміє читать по-руськи, тому наука коротка: по українськи читать треба так, як говорить наш Український народ на Волині й скрізь.

Коли, скажем, написано так: «тебе й мене треба вчити, щоб лихо спинити».

Прочитать ці слова по руськи, як нас учили по руських школах, то воно буде якось смішно і ні по-якому; а прочитайте це так, як говорить наш Український народ, то воно буде до ладу. А для цього треба пам’ятати, що літера «Е» по українськи вимовляється твердо, так ніби руське «Э», а українське «И» вимовляється ніби руське «Ы».

Тепер прочитайте те саме по українськи і вимовляйте «Е» ніби «Э», а «И» ніби «Ы», тоді буде ясно, як читать по українськи.

Ще єсть в українській азбуці літери такі: «Є», «Ї», яких зовсім нема в азбуці руській. Ці літери вимовляються мягенько, як і в цих словах «моє і твоє добро; хто єсть дома; поЇхав, моЇ, роЇ».

Всі инші літери в українській мові такі сами, як і в руській і вимовляються так саме, а літерів «Ъ, Ы, Э» в українській азбуці зовсім нема, бо їх нам не треба.

П. Т.

Газета «Громадянин» число 1. Дня 5 травня по ст. ст. 18 травня по нов. ст. 1917 р. м. Житомір, Мала Вільська, ч. 22. Телефон 355.

Стилістику, орфографію та пунктуацію збережено. – Ю. Г.

То як, є схожість? Ну звичайно ж, в нас вже й анекдоти ходять, поети гуморески складають про «мову Азарова». Так от, Миколо Яновичу, звертається до Вас невідомий автор майже через сто років – вивчіть мову, не знущайтесь з неї! Бо вже, їй-бо, ходять слухи щодо Вашої нездатності до цього.

Всі стверджують, що мови російська та українська схожі, майже однакові, а прем’єрові вона, мовляв, ніяк не дається. Та я в це не вірю. Не може бути, щоби така грамотна, ерудована, високоосвічена людина, та й не змогла вивчити мови, адже люди навіть англійську з французькою вчать, і, страшно подумати, китайську з японською. А тут всього українська. І ось Вам все розписано: які літери є, яких нема, що і як треба вимовляти. Не поспішайте, почитайте уважно, перегляньте декілька разів, потренуйтесь вдома, для чого візьміть відпустку. Ви ж самі бачите, які постійно казуси виникають.

Мало того, що президент, так ще й прем’єр… Негарно воно якось. А ці ж Ваші недруги все радіють і радіють. Тож не дайте їм жодного шансу – вивчіть мову!

Автор: Юрій Градовський
Юрій Градовський | 30 Марта 2011 | Просмотров: 6330
Редакция "Журнала Житомира" может не разделять точку зрения автора статьи
и ответственности за содержание материала не несет.
Комментариев: 11
yuriy14
1 Юрій (yuriy14)   • 11:40:36, 30 Марта 2011 [Материал]

"тебе й мене треба вчити, щоб лихо спинити" - читаючи ці рядки майже столітньої давності, одразу згадуєш Азарова, коли він читає український текст російськими буквами і в нього виходить "тєбє й мєнє трєба вчіті, щоб ліхо спініті"
Igmor
2 Igmor (Igmor)   • 14:27:30, 30 Марта 2011 [Материал]

..."автівка", "прем'єрка","міліціянт" - это п....ц
Наверное следует ожидать - мінистерка, секретарка, мотоціклянт и т.д.
Даааа, вот это развитие :)))
Юрко
7 Юрій Градовський (Юрко)   • 10:00:00, 31 Марта 2011 [Материал]

Безумовно, найкращого розвитку і найбільшої милозвучності досяг "расєйскій мат"!
OldPoliceman
8 Руслан Мороз (OldPoliceman)   • 11:50:34, 31 Марта 2011 [Материал]

Разумеется, ведь в украинском он считается литературным языком, а не матом...
yuriy14
3 Юрій (yuriy14)   • 19:43:56, 30 Марта 2011 [Материал]

Публікація автора 1917 року вказує на дискримінацію та зросійщення української школи, автор намагається через газету надавати уроки українського письма. Вказуючи на те, що українці говорять українською "...як говорить наш Український народ...".
иноходец
4 ИНОХОДЕЦ (иноходец)   • 21:14:26, 30 Марта 2011 [Материал]

Все верно, учите правильный украинскиий ребята. Вот вам песенка вдогонку:

http://www.youtube.com/watch?v=dHOb6GXH9lI&feature=related

иноходец
5 ИНОХОДЕЦ (иноходец)   • 21:33:33, 30 Марта 2011 [Материал]

Всі стверджують, що мови російська та українська схожі, майже однакові,

Ага, ты, автор, еще какие знаешь? По англицки трещишь? Зарплату в каком посольстве получаешь?

yuriy14
6 Юрій (yuriy14)   • 23:28:02, 30 Марта 2011 [Материал]

Читаючи заголовок "Лікбез для прем'єра", згадується як прем'єр ще не так давно влаштував лікбез на телебачені для українців, коли вихвалявся здешевшенням капусти на декілька копійок "...а капуста между прочим занимает ...".
amberis
9 Игорь (amberis)   • 13:01:50, 01 Апреля 2011 [Материал]

««Ъ, Ы, Э» в українській азбуці зовсім нема, бо їх нам не треба» :))) - вагомий аргумент!!! :)))
««Є», «Ї», яких зовсім нема в азбуці руській» - якщо спиратися на абетку 1917 р., то таки так. Адже літери «і», «ї», ять, тощо в російській мові були скасовані одним із перших революційних декретів. Так що автор статті газети «Громадянин» явно не володіє фактичним матеріалом, а займається елементарною пропагандою. :(
Юрко
10 Юрій Градовський (Юрко)   • 13:36:12, 01 Апреля 2011 [Материал]

Ігоре, Ви хоч самі зрозуміли свій комент? Автор 1917 р. і пише, ЩО ЦИХ ЛІТЕР (Є, Ї) НЕМАЄ в азбуці руській, але є в українській.
А якщо Вам особисто так необхідні літери Ъ, Ы, Э, Ять, то автор 1917 року не забороняє Вам їх використати. Він пояснює малограмотному населенню тих часів українську граматику.
amberis
11 Игорь (amberis)   • 01:51:54, 03 Апреля 2011 [Материал]

Прекрасно рузумію. А Ви як завжди - ні :)

«Реформа русской орфографии 1918 года»:
«Декретом за подписью советского Народного комиссара по просвещению А.В. Луначарского, опубликованном (без даты) 23 декабря 1917 года (5 января 1918 года), «всем правительственным и государственным изданиям» (среди прочих) предписывалось с 1 января (ст. ст.) 1918 года «печататься согласно новому правописанию»»

«РЕПРЕССИРОВАННАЯ» БУКВА: «И десятеричная» ( ї )
Буква «И десятеричная», помимо обозначения ею цифры 10, какого-то особого имени не имеет. Но на письме у нее много работы.
Прежде всего ей дано разнообразить и украшать строку перед «И восьмеричным», «И кратким» и другими гласными, что именуется графической этикой и эстетикой: Прїидите вси вhрнїи (Воскресный тропарь).
Буква «И десятеричная» выделяет также заимствованные слова, пришедшие к нам из священных книг, по происхождению еврейские, греческие, латинские. Обычно это собственные имена: Васiлїй – греч. «царский», Нїколай – греч. «побеждающий народ».
Написание «ї» в несобственных именах, как и в собственных, надо запомнить, так как заимствованные слова обозначают важные предметы: Бiблїа (греч. «книги») – Библия; лїтургi# (греч. «общее дело») – литургия, «обедня».
Но самое главное: «И восьмеричное» и «ї десятеричное» различают на письме «небо» и «землю»: мир – вышний (греч. «ирина»); мїр – земной (греч. «космос»), вселенная, место временной жизни грешных людей.
Убрав в 1918 году «ї» из гражданского письма, новые правители-богоотступники чудовищным образом запутали оба «мира», каждый из которых имеет целые полки однокоренных слов.
В самом деле, когда священник возглашает в мирной ектении «Миром Господу помолимся», как надо понимать: «всем мирянам дружно приступить к молитве» или «с миром в душе»? Правильно будет второе: с миром молятся, т.е. с покоем в душе.»

ВІДПОВІДНО НА МОМЕНТ НАПИСАННЯ СТАТТІ БУКВА «Ї» ЩЕ ШИРОКО ВИКОРИСТОВУВАЛАСЬ В РОСІЙСЬКІЙ АБЕТЦІ :)))

І як це сучасник тих подій, «освічений» автор статті, про це міг не знати???