Уряд знижує норми споживання газу лише для субсидованих споживачів

Безперечно, норми споживання газу, встановлені для населення, яке користується природнім газом без встановлення приладів обліку, безпідставно завищені. Це дає змогу приватним газовим компаніям отримувати надприбутки за рахунок фактично нереалізованого товару і виглядає як звичайне шахрайство.

Кабінет Міністрів України в особі Мінрегіонрозвитку фактично визнав це за шахрайство, але відтермінував його припинення, що само по собі є злочином. Вже давно створена ситуація, коли кількість спожитого товару (газу) визначає якась певна група осіб, скажімо міністерство. Уявіть картину: ви прийшли до крамниці купити один буханець хліба, а продавець вам дає два і вимагає сплати за них на підставі того, що ви мало споживаєте хліба відповідно до розрахунку міністерства.

Закон України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» від 16 червня 2011 р. легітимізує шахрайську схему та передбачає продовження її існування аж до 1 січня 2018 року. Фактично відбувається те, що Закон України «Про захист прав споживачів» називає агресивною практикою: присутній елемент примусу сплати за фактично не обліковану кількість товару.

З 1 жовтня вступає в силу (цитую сайт Мінрегіону) «постанова Уряду «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» № 409, що започатковує єдиний підхід до визначення норм споживання послуг ЖКГ для громадян, які потребують державної підтримки».

Відповідно до цієї постанови норми споживання газу, встановлені урядом, скорочено в 1,3-2 рази. Тепер при наявности газової плити та централізованого гарячого водопостачання споживач сплачуватиме замість 9,8 куб. м. 6 кубометрів, з газовою плитою, без гарячого водопостачання та при відсутности газового нагрівача води – замість 18,3 – 9 кубометрів, з плитою та газонагрівачем – замість 23,6 кубів – 18. Великою мірою цим зменшенням норм можна завдячувати інженерові з Кіровограда, моєму гарному знайомому Леонідові Тартасюку, який на основі дослідів та розрахунків довів безпідставність старих норм газопостачання, про що можна знайти багато публікацій на різних сайтах. Він неодноразово звертався до урядів Азарова та Яценюка з вимогою змінити ці норми. Зараз, як бачимо процес пішов, але однобоко.

Все це прекрасно. Але є, як люблять зараз говорити багато політиків, деякі «але».

Зменшення норм оплати за газ відбудеться лише для категорій громадян, які отримують субсидію. Звичайно це добре, що держава припиняє марнотратство державних коштів, але чому тоді порушується права споживачів, які в силу різних причин не отримують субсидію? Адже держава визнала нові норми споживання і хіба споживач, який не має субсидії, використовує більше, ніж споживач, який субсидується? Це виглядає як порушення статей 21, 22, 23 Конституції України, адже субсидовані споживачі отримують безпідставне виокремлення, відповідно решта споживачів стають в нерівні умови з іншими.

Для чого це робиться? Фактично це можна виразити поширеною приказкою «Без лоха і жизнь плоха». Держава економить власні кошти, але в свою чергу зберігає право за приватними компаніями на одержання надприбутків за обсяги газу, яких вони не надавали. До того ж абсолютно не враховано ще один суттєвий момент - наявність електронагрівача води в квартирі. Тобто, грієте собі воду електрикою, за що справно сплачуєте енергетичній компанії і ще плюс до цього платите за цю ж нагріту воду за 3 кубометри газу, який ви не використовували. Вовки залишились ситі, а от чи залишаться овечки цілі – питання.

Поетапний перехід до обов’язкового обліку постачання визначає категорію споживачів лише з газовими плитами останньою для встановлення приладів, цим самим дискримінуючи її найбільше та залишаючи право газовим магнатам обкрадати її аж до 1 січня 2018 року. Адже саме цю категорію можна обкрадати найнепомітніше – суми оплати порівняно невеликі, що не призведе до масового невдоволення. Тільки ж куди йдуть ці кошти? Знову до газоторгівельних компаній.