Нотатки із пекла або Азаровщина на ЗНО

Отже, перший іспит із української мови та української літератури. Біля школи, схожі на схвильованих курей, стоять мами. От чомусь татусів помітно не було. На вході ретельно (ну ретельніше нема куди) перевіряють документи. Заводять в аудиторію. Всажують за парту.

Всі діти - школярі і одна я тьотка. Всі нєрвують, щось намагаються згадати, дівчина - випускниця, симпатичненька, схожа на хворого кролика, блондиночка, розказує своїй подружці, як вона бухнула вчора, як в неї болить голова і як неприємно їй було, коли на неї полізли троє... їй виявляється не подобається груповуха. Вся розповідь гарненько здобрена відбірним матом.

Після мого зауваження (інструкторів не було в аудиторії, а іншим було влом) дитина скоротила кількість нецензурщини до мінімума і трохи стишила голос, але не надовго.Бурхливу розповідь про те, як якась видра фарбована плигала на хлопця "хворого кроленятка" перериває старший інструктор. Дівчина невдоволено замовкає і обіцяє подружці розказати все після іспиту.

Пані інструктор виявилась веселою тітонькою, яка тонко відчула нові течії та віяння. Мова в неї була правильна, азаровська. Ні, спочатку була правильна російська! Але ж як то мені різануло вухо російська на тесті із української мови! Але мене ще саме головне мене чекало попереду. Я аж пана Азарова відразу згадала. Ну один в один.

Самі посудіть, викладач попросила "ні заважяти" іншим, а як інші будуть "заважяти" то не звертать увагу "на ніхь". Потім розказала, що нам дозволено, а що "забаронєна". Розпиналась довго про "ацынкі" та "ацынювання", згадала і про "павфыдомліня на афыційном сайтє"(саме із звуком "Ф"). Надала інструкцію "провєртє наліпки із рабочім місьцєм"та "пазначьтє номєр зошита так, как паказана". Не змогла я стриматись, моє скромне "хі-хі" декілька раз збивало із ритму пані інструктора. Здається вона навіть не зрозуміла причин моїх гірких посмішок.

 Пані інструктор побажала нам удачі і ми приступили до тесту. Задання із української мови були для мене легкі. Вони стосувались здебільшого граматики, орфографії та синтаксису. А ось українська література для мене виявилась жахом і нічним кошмаром. Для того, щоб добре здати українську літературу потрібно було вивчити напам'ять геть усі твори шкільної програми та висловлювання всіх українських письменників. Бо як не знатимеш чиї то слова: "Незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені..." то втратиш бали. Тема висловлюванння для учнів - випускників була надзвичайно складною, підліткам ще не вистачає досвіду, щоб говорити про самовдосконалення через подолання труднощів і вирішення проблем.

І на кінець хочу побажати нашим шановним випускникам вам всім успіхів на наступних іспитах, вдалого вступу на омріяну Вами спеціальність і легких студентських років!