Живий Журнал
 
ЖЖ інфо » Статті » Авторская колонка » Людмила Харчук

Країна, де ніколи не заночує сонце

Автор: , 29.11.2013, 22:01:16
Автор Людмила Харчук

Людмила Харчук

все статьи автора

Прогаяли великі дні 
Скалічені й маленькі люди, 
Заслинили в ганьбу і бруд 
Велику віру — й на руїнах 
Отарою мандрує люд, 
Що мав зродити Україну

Темно стало. Холодно. Ми втратили сонце. Продали, кожен окремо і всі разом. До нас прийшли торгівці, у них було багато дивовижних речей. А у нас мало що виявилося їм потрібне. Пшениця , фрукти , мечі - все це їх не цікавило. Ми жили просто , а нам так хотілося жити красиво. Жінки дивилися на прикраси і тканини , яких ніколи не було у нас. А чоловікам дуже подобалась зброя, вони були воїнами.

Згодом жінки почали вертатись додому з сумками повними краму. Вони продавали ту частину сонця , що світила для них. Тепер вони завжди ходили в напівтемряві , на них лежав сутінок. А в небі з'явилася маленька сіра хмаринка - вона завжди закривала людину  від сонця. І хмаринок таких ставало все більше і більше. Зате у нас з'явилися яскраві лампи в будинках , і гаряча вода у ваннах , і хороша зброя , і смачна їжа , якої не було раніше. Хтось зажадав від торговців , щоб його годували все життя - і ті стали справно возити їжу. Це було так просто - продати трохи світла і жити після цього в ситості і спокої . Люди ходили по вулицях , як сірі тіні , і останні цятки світла стрибали навколо них , ухиляючись від темряви. Не всіх спокусила їжа і ганчірки , а й для самих незговірливих знайшовся свій товар . І вони продали світло. За розумні книги , які мріяли прочитати , за красиві слова , які навчилися говорити , за нові пісні , які так приємно було слухати.

Багато стали продавати світло своїх маленьких дітей - ті ще не могли з ними сперечатися. І небо затяглося сірої імлою , що розступалась все рідше і рідше. У нас вже не залишилося світла , яким можна було торгувати , але треба було боротися. І вони запропонували найсильнішим чоловікам найнятися до них - в охорону. У нас не було вибору. Морок зімкнувся , коли всі ми продали своє світло . Дорослі наймалися до торговців , щоб прогодувати свої сім'ї. Мало хто доживав в містах до старості. Ми звикли так жити.




Людмила Харчук | 29.11.2013 | Переглядів: 2763
Редакція сайту може не розділяти думку автора статті
та відповідальності за зміст матеріалу не несе.
Коментарів: 1
Вне
1 BACKDOOR MAN (Вне)   • 20:32:49, 08.12.2013 [Материал]

...