Какие преимущества имеет женщина-охранник, перед мужчинами?

Істинне покликання кожного полягає тільки в одному - прийти до самого себе, знайти власну, а не улюблену долю і віддатися їй внутрішньо, неподільно і непохитно. Люди працюють значну частину часу, щоб жити, часто ризикуючи власним життям охороняючи чиєсь, або ж просто захищаючи якісь цінні речі.

Однією із найнебезпечніших професій сьогодення вважається робота охоронців. Часто її виконують і представниці слабкої статі. Чому жінки ідуть працювати охоронцями? Які переваги має жінка-охоронець, перед чоловіками?




Чому нині не хочуть брати жінок на роботу у Державну охоронну службу? Про це ми дізнавалися у охоронника II категорії Тетяни Юрченко.

— Чому вирішили стати жінкою-охоронцем?

— Так склалося, що колись одна моя знайома взяла мене за руку і привела у Державну службу охорони. Про те, що це не жіноча професія ніхто тоді не говорив. В охоронній службі 70% працювали жінки. І так до сьогоднішнього дня я працюю охоронцем.

— Які переваги має жінка-охоронець, перед чоловіками?

— Це такий неправильний стереотип, що охоронцями мають бути тільки чоловіки. Кажуть, що жінка слабша фізично, але не завжди. Не в образу чоловікам, мені здається, що жінка більш відповідальніша і стабільніша по відношенню до роботи.

— Як до вашої роботи ставиться родина?

— Це дуже особисте питання. Моя сім’я не проти моєї роботи, тим паче, що графік роботи дозволяє мені бачити їх щоденно.

— Було бажання змінити роботу?

— Про це не задумувалась. Я дуже стабільна людина у цьому плані. Державна робота, повний соцпакет, а враховуючи таку критичну ситуацію, що склалася з працевлаштуванням, мені дуже пощастило. Що стосується моїх дітей, то мені б не хотілося, аби вони працювали в охороні. У них зовсім інше покликання.

— Траплялися на роботі, якісь курйози?

— Було раз увірвався п’яний чоловік. Між нами зав’язалася суперечка. Я спочатку дуже злякалася, а через кілька хвилин зметикувала визвати групу. Виявилося, що цей чоловік перебуває давно в розшуку. Через те, що він добряче випив і заблудив до нас, його таки впіймали. При моїй пам’яті великих крадіжок не було.

— Але все ж таки крадіжки були, хоч незначні?

— Одного разу, але це було не в мою зміну, при одній із лікарень обікрали аптеку. Крадіжка, даруйте, на дуже смішну суму – 12 гривень. Я думаю, що ніякої крадіжки тоді не було, а в такий спосіб працівниця аптеки хотіла списати недостачу. Віконце щільно закривалося і забивалося на гвіздок. Навіть, якщо його розбити дотягнутися до каси рукою нереально. Аптека закривалася зсередини, замок на дверях не виставили. Тоді нікого з охоронців не покарали, а перевели на інші об’єкти. На іншому об’єкті ми з напарником присікли спробу пограбування машини. Довгий час молодий хлопець крутився біля машини з товаром. Нам це видалося підозрілим. Ми його скрутили, покликали робочих та визвали групу.

— Важко було перелаштовуватися з нічних змін на денну роботу, коли перейшли працювати в літературний музей?

— Звичайно, важко. Я звикла, що добу відчергувала і дві дома, а тут доводиться ходити на роботу щодня. Одразу було складно, а тепер мені подобається. Крім того, ця робота цікава. До ремонту в літературному музеї був щоденно потік людей, з якими я спілкувалася. Був навіть Міністр культури і туризму України.

— А зараз в охороні переважають жінки чи чоловіки?

— На даний момент переважають чоловіки. Жінок — охоронниць залишилось, якщо я не помиляюся п'ятеро. І проблема не в керівництві Державної служби охорони. Тут якраз все гаразд. Замовники, під впливом стереотипу, про який ми з вами говорили, наймають на роботу в основному чоловіків. Моє прохання до тих структур, які наймають охорону: не зациклюйтесь на тому, що охоронниками мають бути чоловіки. Адже охоронник виконує свої обов'язки незалежно від того, якої він статі. На мою думку жінка-охоронець біль відповідально ставиться до роботи, коректнішою, стабільнішою. Хай чоловіки не ображаються, але це так. Бо жінка відповідає в першу чергу за свою сім'ю, а це означає, що вона дорожить своєю роботою.

Софія Демчук, 20 хвилин