Мэр Житомира про Метро, ботанический сад и коммунальные услуги

- Володимире Михайловичу, на сесії міської ради голова облдерж­адміністрації Сергій Рижук дорікнув депутатам міської ради тим, що гіпермаркет "Метро" в Житомирі збудовано без їхньої участі. Мовляв, досить однієї колізії, що пов'язана із Ботанічним садом. Скажіть, будь ласка, чи одержало місто належні йому 10% вартості кошторису "Метро" із суми, наскільки мені відомо, 15 млн. грн. на розвиток інфраструктури?

- Це запитання розділю на 2 частини: "Метро" і Ботанічний сад. Новий гіпермаркет збудовано на території колишньої автоколони. Тому не було потреби у дозволі міської ради з відведення земельної ділянки. Тим не менше, наше місто одержало належні йому кошти з нового будівництва. Більше того, коли власники " Метро" вирішували питання з підведення необхідних комунікацій, то водночас замінили й частину старих мереж водогону, що перебуває на балансі міськводоканалу. Тобто зроблено додаткову технічну інвестицію.

Стосовно ж словосполучення "Ботанічний сад", то, на мою думку, в багатьох випадках його вживають некоректно. В першу чергу, це стосується журналістів, які знають, що йдеться не про, власне, Ботанічний сад, а про більше 5 гектарів непродуктивного фруктового саду, нещодавно переданого у власність міській громаді.

Наразі триває документальне оформлення зміни статусу цієї земельної ділянки. А усі розмови щодо буцімто нищення міською владою Ботанічного саду, то - від лукавого. Переданий місту фруктовий сад - це старі дерева, що майже не плодоносять. А ті плоди, що виростають на них, небезпечно їсти, оскільки тамтешнє повітря сильно загазоване викидами від транспорту, а земля - важкими металами. Адже, якщо у роки, коли той сад закладали, у Житомирі, скажімо, "Волга", певне, була лише у першого секретаря обкому партії і, може, ще в директора центрального гастроному, то нині ми є свідками того, як наразі потік автівок периметром саду є, фактично, безперервним. Про чистоту довкілля годі й говорити.

Знаєте, я щиро дякував би захисникам Ботанічного саду, які намагаються через нього кинути тінь на владу, якби вони зорганізували і особисто взяли участь у прибиранні сміття у переданому місту фруктовому саду та в такий спосіб довели свій патріотизм…

Хибне вболівання за місто характерне не тільки опозиційним політикам, але й, на жаль, частині городян. Під час мого особистого прийому жителів міста престаріла бабуся прийшла зі скаргою на сусіда, який ставить свій автомобіль у подвір'ї багатоквартирного будинку, наїжджаючи при цьому одним колесом на тротуар. Зрозуміло, що там немає обладнаної автостоянки…

Розпитую бабусю про внуків. З'ясувалося, що внучка вже заміжня, навідується в гості. "На чому вона приїжджає?", - запитую. "На іномарці, - з гордістю відповідає бабуся, - разом із зятем". "Машину ставить у подвір'ї?", - висловлюю здогадку. "Так…", - відповіла старенька і зніяковіло замовкла…

Відсутність у дворах Житомира, як і в будь-якому іншому місті, достатніх місць для автостоянок - це проблема? Так. І її мають розуміти не тільки власники транспорту, але й усі інші, хто його не має. Лише тоді ми зможемо порівняно легше обладнати на прибудинкових територіях необхідні "кишені" для автомашин, і порядку побільшає.

- Що у планах з використання території фруктового саду?

- Пропозицій є кілька. Особисто я погоджусь на ту з них, котра сподобається громаді в результаті публічного обговорення цього питання. Якщо знайдеться інвестор щодо створення там паркової зони, і це бажання співпаде з вибором громади, як міський голова, підтримаю такий варіант.

Захочуть городяни аквапарк? Підтримаю тричі… Як мовиться, "глас народу - глас Божий"…

Разом з тим, вважаю популізмом заклики окремих лідерів політичних сил міста вже сьогодні облаштовувати там зону відпочинку. По-перше, цей проект потребує великих коштів, а інвесторів - немає. По-друге, у нас є чимало місць у центрі Житомира, де прихильники відпочинку можуть не з меншою ефективністю докласти рук для їх належного впорядкування.

 Я говорю про землю за кінотеатром "Україна", що дотична до вулиці Щорса і де влітку - бур'яни і занехаяність; територію, прилеглу до кінотеатру "Космос"; зрештою, про Старий Бульвар… Давайте наведемо лад спершу там, де вже є комунікації, де масово перебувають люди, з чого, як не крути, формується враження про наше місто у його гостей.

 До речі, про житомирський Ботанічний сад у тому негативі, що його поширювали недоброзичливці, знають не тільки в Україні, а й далеко за її межами: інтернет доступний будь-кому… Хто виміряє шкоду, яку завдала ця інформація іміджу Житомира? І хто поверне назад увагу потенційних інвесторів, котрі, можливо, були вже готові прийти в наше місто зі своїми грошима, але, з огляду на розтиражовану інсинуацію довкола неіснуючої проблеми Ботанічного саду, змінили свою думку?

- Жителів міста хвилює перманентне здорожчання комунальних послуг. Чим можете їх заспокоїти?

- Насамперед, нагадаю, що тарифи з централізованого водопостачання, водовідведення, надання тепла і гарячої води не залежать від волі місцевої влади. Їх встановлює спеціальний державний орган при НКРЕ. Якщо врахувати тенденцію зростання цін на енергоносії, технічні засоби, матеріали і реагенти, розміру мінімальної зарплати, то імовірне й зростання тарифів.

Можу твердо сказати, що у Житомирі вони, принаймні, не будуть вищими, ніж в інших містах. Переконаний, що вже поточного року запрацює кредит ЄБРР, наданий КП "Житомиртеплокомуненерго", і ми матимемо можливість шляхом економії використання енергоресурсів (за розрахунками - до 30%) стримувати здорожчання тарифів, і в цьому сенсі у нас буде перевага порівняно з іншими містами.

Що ж до послуг з утримання будинків і прибудинкових територій, то їхня вартість цілком залежить від самих мешканців будинків. Вони самі вирішують, які послуги необхідні, а без яких можна обійтися, хто їх надаватиме, та погоджують із надавачами послуг їхню вартість.

За великим рахунком, мешканці багатоквартирних будинків мають ті ж можливості з облаштування умов свого проживання, що й мешканці так званого приватного сектора. Говорю "так званого приватного сектора" тому, що це поняття нині поширюється практично на увесь житловий фонд міста, ос­кільки майже усі квартири є приватною власністю. Їхні господарі, як і власник хатини, скажімо, на Мальованці, також можуть самотужки прибирати подвір'я, сходинки, доглядати будинкові кому­нікації тощо. Не виходить робити самим? Винаймайте виконавців. Організовуйте об'єднання співвласників будинку і тоді одразу багато що проясниться як у сенсі можливої економії грошей за комунальні послуги, так і щодо створення кращих побутових умов.

У Польщі, наприклад, немає жодного хоча б кількаквартирного будинку, що не мав би статусу об'єднання співвласників. І в них там порядок. Так само має бути і в нас.

До мене звернувся старший одного з будинків за допомогою з ремонту будинкових комунікацій. Просив 5 тисяч грн., а 9 тисяч грн. жителі зібрали власних. Ми їм допомогли. Якщо люди самі беруться наводити порядок, об'єд­нуються власними грошима, то влада міста завжди йде їм назустріч.

У наведеному прикладі ще важливо ось що: той же ремонт офіційною структурою коштував би 70 тис. грн., розповів мені старший будинку…

- Володимире Михайловичу, коли Житомир матиме сучасне підприємство з переробки твердих побутових відходів?

- Минулого року щодо цієї проблеми я особисто зустрівся і розмовляв з десятьма, здавалося, потенційними інвесторами. Адже сміттєпереробна технологія - досить дороговартісна. Проте, на жаль, жодний з них не викликав у мене довіри, не переконав, що йде у місто надовго і працюватиме на благо його жителів. У мене склалося враження, що кожний хотів "зібрати вершки", а саму проблему впорядкування твердих побутових відходів залишити місту. Так не буде.

Наразі маємо проект з обладнання на полігоні із захоронення відходів автомобільних ваг, що посприяє кращому обліку. Встановимо перші прості лінії з сортування відходів для роздільного їх використання і утилізації. У кожному разі, будь-які пропозиції щодо сміттєпереробки обов'язково обговорюватимуться публічно, рішення з їх впровадження не прийматимемо без участі громади.