Живий Журнал
 
ЖЖ інфо » Статті » Місто

Красавица и чудовище

Автор: Марина Ковальчук, 29.11.2006, 17:18:07
Передісторія

Років із 13 тому, в епоху тотальної приватизації, колектив вирішив працювати самостійно і, відповідно, створив на базі перукарні товариство з обмеженою відповідальністю з однойменною назвою «Красуня». Обрали директора і з того часу колектив собі просто працював, аж доки 2 місяці тому приміщенням перукарні не зацікавився чи то зять директриси, чи то місцеві бізнесмени через того ж зятя.

Що й казати, приміщення близько 200 квадратних метрів в самому центрі Житомира оцінюється не в однин мільйон гривень. Почались активні спроби змусити учасників товариства продати приміщення. Але, як то кажуть, немає лиха без добра. І спроби тиснути на колектив нарешті почали змушувати людей задуматись про те, що всі ці роки вони де-факто не використовували свої права співвласників. Хоча кожен, напевне, здогадувався, що прибуток від роботи «Красуні» дивним чином осідає в чиїхось кишенях. Не даремно клієнти перукарні дивувались: людей завжди вистачає, а ремонт нормальний зробити немає кому.

Потім почала виповзати інформація на кшталт того, що директриса, ймовірно, не гребує підробкою документів і що кожного місяця одних тільки шампунів списує на 15 000 гривень. Перукарі жартують, що на такі гроші можна було б всьому місту місяць мити волосся. Отже ініціативна група від учасників товариства замовила проведення аудиту фінансової діяльності.

Директриса запросила людей полякати?

Саме результати аудиту сподівався побачити колектив на зібранні, що планувалось на 12 листопада. Директриса сама запросила учасників товариства, призначила час і… не прийшла. Замість неї прийшов зять і не сам, а з п’ятьма житомирськими бандитами. Поки реєструвались учасники зібрання, вони демонстративно ходили під вікнами перукарні, намагаючись своєю присутністю змусити людей «задуматись» та «переглянути» бажання захистити своє право власності. Ситуація явно схожа на пастку, ще й сплановану директорською родиною.

З’ясувалось, це вже не перша спроба тиску на людей. Те що, їх дедалі частіше залякують звільненням, всі вже звикли. А днями взагалі був цікавий випадок, тиснути почали на родини. До однієї з майстрів додому зателефонувала людина, яка повідомила, що жінка потрапила під машину. Налякані рідні примчались до перукарні, і, на щастя, дізнались, що це просто був «чорний жарт».

Самі ж майстри, що вирішили стати на захист свої прав, впевнені, що директорська родина хоче залишити їх і без власності, яка належить їм за законом, і без грошей які у разі викупу частки їм мають виплатити. Як ще можна назвати це «бандитське шоу» замість зібрання?

Увага! По місту ходять «упирі» з виделками!

Зібрання розпочати так і не вдалось, частина колективу просто побоялась прийти. Тож за відсутності кворуму люди просто почали радитись, що робити далі. Зять директриси, який за своє життя вже мав три «ходки» і змінив прізвище з немилозвучного Упир на Вольський, напевне був здивований тим, що в приміщенні щось відбувається. Адже, за планом, зібрання мали зірвати. Тож, він вирішив піти у розвідку. Колектив пустив пана Вольського на збори, знаючи, що він має доручення на представлення інтересів своєї дружини (доньки директриси), яка також є членом товариства. Бандитська свита, тим часом продовжувала вартувати приміщення.

Після якогось безглуздого п’ятихвилинного діалогу між новоприбулим на зібрання і його учасниками, пан Вольський напевне знову згадав, що по суті він все ж Упир. Далі все було як у гангстерському кіно. Тільки зброя була дивна. Він дістав з кишені виделку і намагався ввіткнути її у стегно чоловіка, що представляв на зборах інтереси своєї дружини. Поки всі зрозуміли, що в руках Упиря був не ніж і все закінчилось без травм, жінки, які складають колектив, просто пережили шок.

Нападника виставили за двері і запротоколювали випадок за підписом всіх присутніх.

Додому з охороною

Для того, щоб портрет пана Упиря-Вольського був більш досконалим, варто додати, що в неділю він був явно не при собі. В колективі перукарні давно поговорювали про те, що Валерій Павлович, мабуть, полюбляє нюхати наркотики. Можливо, це і є причина нетерпіння і просто безглуздих вчинків, які він коїв того дня. Поки пристрасті після історії з виделкою вляглись, пройшло з півгодини. Тим часом, Упир спостерігав за приміщенням з вікна свого сріблястого «Мерседеса» навпроти перукарні, а «братва» продовжувала вартувати вхід.

Через якийсь час нерви директорського зятя знову не витримали, він зайшов у перукарню, і, цього разу разом за ним спробувала увійти його бандитська свита. Якимось чином жінкам вдалось відтіснити чоловіків. В перукарні залишився тільки Упир, а свита деякий час гамселила у двері. Після чергової серії погроз, він покинув приміщення, а перукарі, аби покинути приміщення, змушені були викликати міліцію.

Усе, як завжди, зійде з рук

Коли приїхав наряд «Беркуту» і оперативна група з міліції, Упир зі світою зникли на двох машинах. Тож оперативникам дістались лише свідчення, виделка з відбитками пальців, номери машин, прізвиська частини свити Упиря та заява про напад останнього. До речі з часу, коли почалась історія з «Красунею» це вже третя заява на пана Вольського про погрози, а відтепер - ще й про напад. І цього разу, нажаль, вихідна також зійде йому з рук. Адже в міліції вважають, що оскільки виделка – не зброя, небезпеки для життя людини не було. Тож терор, після закриття очей правоохоронців, триватиме і надалі.

Завдяки родинним зв’язкам з директрисою перукарні Упир має адреси всього колективу і деякі працівники навіть стверджують, що він намагався залякувати їх, слідкуючи на своєму авто. А тим часом, в «Красуні» жоден день не проходить без новин. В понеділок колектив випадково дізнався, що частину паїв намагаються переоформити незаконним шляхом через змову з одним з житомирських нотаріусів.

Тож у колективу залишається тільки надії на те, що кривдниками нарешті займеться міліція і прокуратура, а колективу забезпечать можливість мирним шляхом повернутись до нормальної роботи і законно вирішити питання.

Автор: Марина Ковальчук, редактор рубрики "Місто" на ЖЖ.info


Місто | 29.11.2006 | Переглядів: 16570

Коментарів: 0