Депутати Верховної Ради України "подбали" про рівність усіх українців у мовному питанні.
Прийнявши у першому читанні "мовний" законопроект вони наблизили час коли українцям у своїй країні можуть на державному рівні вказувати, якою мовою їм краще говорити. Під стінами ВР - колотнеча. Люди проти. Тих, хто "за" - звезли зі сходу України автобусами.
Зрозуміло, що ціль такої дестабілізації владною партією - "кинути кістку" проросійськи налаштованому електоратові. На тлі таких рухів забувається все, чого не зробив Президент зі своєю командою "ефективних менеджерів", попередньо обіцявши.
Нагнітати настрої громадянського протистояння сходу з заходом - вигідно тим, хто хоче залишитися при владі повністю себе скомпрометувавши у ній. Це не вигідно українцям і Україні. Бо нас розривають, як тушу на шматки. Говорити про народну консолідацію сходу і заходу... Та треба було б. Бо із запровадженням другої офіційної мови у російськомовних регіонах електрика, тепло, бензин, продукти харчування не здешевіють, якість послуг не покращиться. А українську мову доб'ють остаточно. Школи ж з рідною мовою закривали там і до прийняття цього законопроекту. А що вже буде тепер?! Можна тільки уявити.
Апелювати до свідомості тих, хто виріс в іншому світоглядному середовищі і живе в очікуванні відродження радянського союзу так само марно, як і переконувати сучасне покоління українських українців у тому, що новий мовний законопроект наблизить нас до Європи.
А що ж робити? Щоб не піддаватися на провокації мовчки спостерігати, як добивають мову, кидаючи сходу електоральну "кістку", чи кинутися з кулаками на співгромадян, які перебувають на протилежному боці мовного протистояння, цим самим включитися у розроблену технологію передвиборчої радикалізації країни на ідеологічному грунті?
Кожен сам відповідатиме за свої діла. З тими, хто живе в Україні, але марить cоюзом, все ясно. Вони чисті перед власним сумлінням і ведуть "правий бій". А ось щодо зрадників, інше питання.
Зрадити мову, яку вважаєш рідною заради грошей, - що може бути паскудніше?
хорошие дороги с востока на запад...и все....все проблемы решены...
У більшості людей, які живуть за межею бідності, а таких багато, не дивлячись на те, що середній рівень заробітної плати збільшується, немає нормального достатку. Не мовне питання сьогодні їх турбує! Як економіст із стажем роботи і певним досвідом можу вже багато чого порівнювати, а тим більше робити такі висновки. Сьогодні, особливо молодь, начебто думає про своє майбутнє, але про яке і як воно створюється… Не можу не поставити ще одне запитання: що молоді люди і суспільство для цього роблять? Покажіть хоча б один гідний приклад. Ці питання не для того, щоб комусь сказати, що щось не робиться, а для того, щоб сказати, що багато чого робиться не так. І зі мною погодиться більшість - як чиновники, так і звичайні робітники виробничого комплексу, студентство, журналісти, громадські діячі. Щоб багато не розписувати в своєму коментарі, які пишу на сайтах дуже рідко, скажу одне - все залежить тільки від свідомості кожного. Для кращого життя потрібно щодня приймати тільки правильні в першу чергу для всього населення рішення, а не приймати ті, які є спонтанними чи зручними для когось, щоб потім думати і ламати голову, а що ж ми такого зробили? Немає когось, а є люди. Діяти потрібно не так, щоб потім інші виправляли помилки, яких подекуди багато і вони великі. Думки та дії мають бути такими, щоб за них не було соромно. Це стосується посадовців усіх рівнів. А бездіяльність, нажаль, надалі породжуватиме поглиблення пасивності. Не політика і не обливання брудом в суспільстві є основою доброго життя, а здоровий глузд і професіоналізм без винятку всіх!
Українці – чудові люди, просто вони втомилися від постійної зневіри. Не політика має бути темою для щоденних розмов за сімейними столами. Ті, хто кажуть, що треба об’єднуватись – це нісенітниця, бо населення ніхто не роз’єднував і це лише електоральні ігри. Україна завжди буде цілісною державою! Людям просто потрібно думати, наголошую, правильно думати за все, бо все у руках кожного.