Для кого існує Житомирське обласне телебачення?

Часом ми бачимо на обласному телебаченні, як журналісти опитують перехожих про їхні думки з того чи іншого приводу. Але чомусь жодного разу не задавали їм питання - «чи подобається жителям області і міста саме цей канал? Або як часто вони його дивляться?». Автор бере на себе сміливість заявити, що саме це питання ми від них і не почуємо. Бо гадаю, вони самі свідомі того, що той телевізійний продукт, який вони «видають на гора», далеко на кращої якості.

Мабуть тому досить рідко можна почути, що наші земляки переповідають одне одному про те, що на ньому бачили, як це часто трапляється після перегляду центральних каналів. Особливо це стосується випусків новин і щотижневого оглядового випуску.
Ось і наприкінці минулого тижня ведучі передачі «Тиждень» повідали нам «захоплюючі» сюжети. І які ж обласні новини справили найбільше враження на цих журналістів, та ще й додали їм впевненості у тому, що так само будуть задоволені і глядачі? А це - сюжет про незадовільний стан аграрно –промислового комплексу напередодні весни, про вирубку столітніх дубів у Тригірському лісництві, про черговий демарш пані Синявської, про показ продукції «Інтерстилю » на меблевій виставці у Києві… На перший погляд досить серйозні теми. Але це тільки на перший…

А якщо придивитися до них уважніше, а саме: як розставлені у них акценти? Та головне - що корисного та важливого намагались донести до глядачів ведучі передачі?

Ось хоча б перший сюжет про катастрофічне становище аграріїв напередодні посівної. Але ми не побачили на екрані тих самих аграріїв, селян, про біди яких мала би йти мова. А побачили глядачі ошатні інтер’єри Верховної Ради і бесіди із видатними аграріями нашої області – народними депутатами М. Присяжнюком і М. Рудченком. Причому спочатку з кожним окремо, а потім іздалля - як вони обговорюють аграрні проблеми, статечно крокуючи… ні не ланами Житомирщини, а килимовими доріжками Верховної Ради. Мабуть знімався цей сюжет під час перебування згаданих добродіїв на слуханнях у парламенті. А ось В.Французу, голові Житомирської обласної ради – чомусь(?!) не пощастило. Не вистачило ефірного часу? Чи ще щось завадило донести до глядачів думку з цього приводу керівника області? Єдине, що вдалося глядачам почути завдяки цензорським ножицям авторів передачі – одну лише фразу - що даним питанням буде приділено увагу на черговій сесії ради. Залишилося незрозумілим, навіщо були попередні балачки двох нардепів у телеефірі, в яких важко вловити бодай якусь конкретику?

Так само незрозуміло, для чого був показаний розгорнутий сюжет про прес-конференцію І. Синявської & Ко? Бо крім «шляхетного обуренння» у викривальному запалі про міфічні високі доходи нинішніх керівників області від самої Синівської (до речі, заради справедливості нехай би наша викривальниця розповіла про свої власні доходи під час перебування біля владного керма, для порівняння принаймні) нічого глядачі не побачили. Особисто у мене виникло одне питання: якщо пані Синівська так щиро обурюється з цього приводу, якого біса вона пише листи Президенту, подає позови до суду і т. ін., благаючи поновити себе на посаді? Щоби віддати зарплату у дитячий притулок? Як висловився один герой гумористичного оповідання: «Не смешите мои тапочки!»

Невиправдано багато часу було приділено і сюжету про експозицію «Інтерстилю», який уже й так «застряг у зубах» глядачів - так часто показують рекламу цього підприємства. Не дуже цікавим був і сюжет про Тригірські дуби. Хоча проблема важлива, але занадто багато подробиць і знову ж – ніякого конструктиву. Бо дуби вже зрубані і балачки вже не допоможуть.

Невже оце і все цікаве за тиждень, про що мали дізнатися житомиряни? І жодного слова про культурне життя, хоча відбулися дві цікаві мистецькі події – концерт чудового українського співака Олександра Василенка та чарівний музичний вечір «Шопенівська весна».

Для чого ж тоді були затрачені ефірний час і чималі кошти платників податків? А відповідь напрошується така, що головною метою авторів передачі було – або «пропіарити» деяких політичних діячів, або «зрубати » грошенят на явно замовних рекламних сюжетах. А коли ж, нарешті, згадають і про глядачів?