Мы песенку про Петю решили вам пропеть...

Якби серед сучасних українських політиків, відбувся конкурс – хто краще і простіше пояснить пересічним громадянам і, зокрема, пенсіонерам, чому їм так важко нині живеться, то безумовно переміг би у ньому Петро Симоненко. А якби ще й була номінація, хто більше наобіцяє від власної політичної сили, то й потягнув би на якусь престижну премію.

Пересвідчитися у цьому змогли ті, хто 19 березня був присутній на зустрічі з лідером КПУ в обласному телецентрі. Петро Миколайович одразу чітко заявив присутнім, що винний у нинішньому кризовому стані країни ніхто інший, як «потужний американський капітал». Саме він, який інспірував «перевиробництво доларових купюр», спричинив всесвітню кризу, яка відповідно «перекинулась на нас». І таким чином, як лаконічно визначив Петро Миколайович, «США знекровлює нашу економіку ».

Так само чітко визначив оратор, що не дивлячись на зовнішнє сприйняття країни, як некерованої, влада в Україні існує, але вона хоче перекласти весь тягар кризи на простих людей. І далі, викриваючи банківську мафію на чолі з Ющенком, обурювався тим, що інші фракції Верховної Ради не підтримують ініціативу комуністів про негайне оголошення Президенту імпічменту. На перший погляд у викладках головного комуніста України все виглядає переконливо. Але якби присутні більш уважно вдумались у його твердження та заяви, то багато що викликало би сумніви.

Наприклад, просторікування комуністів та їхня гучна акція із збиранням грошей на авіабілет до Америки для Ющенка, виявилася нічим іншим, як звичайнісіньким піаром. Бо й сам Симоненко на запитання із залу, що сталося із зібраними грошима, так і не зумів відповісти нічого конкретного, крім того, що сам білет купити не вдалося через відсутність відповідного паспорту (буцімто це зразу не було зрозуміло). А наразі, куди подінуть ці кошти ще будуть вирішувати. От і виходить, що « вся пара пішла у свисток». А щодо імпічменту Президента, з ідеєю якого носяться комуністи, то вже всі тямущі політологи втомилися роз’яснювати її недоцільність. Адже навіть, якщо зараз це і зробити, то на відповідну процедуру буде потрібно близько дев’яти місяців. І стає зрозумілим, що шкурка вичинки не варта, а тільки додатково збурить суспільство, бо вже на той час розпочнеться президентська виборча кампанія.

Зате пан Симоненко не втомлювався час від часу лякати присутніх жахами, що нібито їх невдовзі чекають. Це і затримки з виплатами пенсій, страшенна дорожнеча та інші біди. І це замість того, щоб дати людям надію, якось морально підтримати їх! Але особливо різало слух, коли, перелічуючи всі ці випробування, Петро Миколайович звертався до присутніх із висловом «нам з вами», ніби підкреслюючи, що разом з ними потерпає від усіх цих життєвих негараздів. Втім, варто визнати, що у пана Симоненка зараз дійсно багато витрат, у цьому можна йому дійсно поспівчувати. Адже він нещодавно втретє став батьком. А всі знають, як недешево зараз коштує така «розкіш». А ще й до того, у нього два сина-банкіри, від першого шлюбу, та онуки - їм також буде важко. А ще може й перша дружина, з якою він нещодавно розлучився, як така , що весь час не працювала, ведучи домашнє господарство та виховуючи дітей, ще й подасть на аліменти - стане зовсім скрутно.

Отже , не виключено, що партійному активу ще й доведеться скинутися, щоб підтримати бюджет свого вождя. З цього приводу згадується старий жарт: «Жив собі дуже бідний чоловік. І його управитель був дуже бідний, і його покоївка, і кухарка, і садівник, і шофер…».

А насправді після всіх блюзнірських побрехеньок тільки защеміло серце при погляді на літніх людей, які вщент заповнили зал. Свого часу вони своєю самовідданою працею створили заможну потужну країну. Зараз вони кинуті владою напризволяще. І цим намагаються скористатися сучасні комуністи. Вони експлуатують їхні спогади про достойне життя в колишньому Радянському Союзі. На жаль, лише для того, щоби в черговий раз використати їхню довіру і таким чином спробувати на їхніх плечах разом зі своїми соратниками черговий раз зайняти зручні крісла у Верховній Раді.