Сьогодні: Вт, 19.11.2024 00:20:08
| ЖЖ інфо » Статті » Авторская колонка » Ігор Шурпан |
ТИ ДИВИ! Дмитро Гайдук і його казки
Автор: , 28.09.2011, 03:21:19
|
Ігор Шурпанвсе статьи автора |
Чесно кажучі не знав що Дмитро Гайдук мандрує країнами СНГ, оповідаючі свої казки. З творчістю цієї непересічної особистості познайомився випадково, коли друзі-аспіранти з фізмату випробовували програму для виразного читання електронного тексту. Випадково було обрано навмання перший-ліпший текст у форматі *.txt. Ним виявилась «Сказка про Мышу» вищезгаданого автора. Результат перевершив всі сподівання - четверо лобуряк плавно сповзли під стіл від сміху. До колориту авторського тексту додався колорит «виразного» читання самої програми і її «авторські наголоси». Ця суміш навіки закарбувалась у пам’яті і деінде випливала у підсвідомості.
Через декілька років довелося ознайомитися з авторськими аудіозамальовками цієї та й інших казок самого Дмитра, але перше враження зосталося неперевершеним. Фанатом його творчості так і не став, але при нагоді з задоволенням переглядаю створені за мотивами його казок анімації від творчого об’єднання 420.
Одне можу сказати напевно: не зважаючи на те що Дмитро Гайдук є представником найколоритнішої світової субкультури - він незаперечно несе людям мир, світло й любов :)
«ПРО ТАКСИСТА-ГРАМОТЕЯ»
Індійскаі народна казка у переказі Дмитра Гайдука.
Премая Мультиматографа-7 «За гарну історію»
«ЧЕГО ХОЧЕТ БОГ?»
мультфільм за однойменною казкою Дмитра Гайдука.
Зустріч відбудеться 3 жовтня у центрі інтелектуального дозвілля «КАВОМАНІЯ»
(вул. Московська, 24-Б, ТЦ «КВАДРАТ», 3-й поверх)
в атмосфері чудових декорацій флюр-арту під смачнющий «Пу-Ер»
Кількість місць - обмежана!
Через декілька років довелося ознайомитися з авторськими аудіозамальовками цієї та й інших казок самого Дмитра, але перше враження зосталося неперевершеним. Фанатом його творчості так і не став, але при нагоді з задоволенням переглядаю створені за мотивами його казок анімації від творчого об’єднання 420.
Одне можу сказати напевно: не зважаючи на те що Дмитро Гайдук є представником найколоритнішої світової субкультури - він незаперечно несе людям мир, світло й любов :)
«ПРО ТАКСИСТА-ГРАМОТЕЯ»
Індійскаі народна казка у переказі Дмитра Гайдука.
Премая Мультиматографа-7 «За гарну історію»
«ЧЕГО ХОЧЕТ БОГ?»
мультфільм за однойменною казкою Дмитра Гайдука.
Зустріч відбудеться 3 жовтня у центрі інтелектуального дозвілля «КАВОМАНІЯ»
(вул. Московська, 24-Б, ТЦ «КВАДРАТ», 3-й поверх)
в атмосфері чудових декорацій флюр-арту під смачнющий «Пу-Ер»
Кількість місць - обмежана!
Ігор Шурпан | 28.09.2011 | Переглядів: 2694
Редакція сайту може не розділяти думку автора статті
та відповідальності за зміст матеріалу не несе.
та відповідальності за зміст матеріалу не несе.
Приїхали навіть прихильники творчості Гайдука аж з Рівного! 80 Приємно і не очікувано.
До речі, гостям дуже сподобалась виставка флюр-арту :)
Натомість придбав книжку з автографом :)
Плачте всі хто не потрапив :P
Когда-то все люди жили в Африке. Было их немного, человек сорок. Позитивные такие все, по жизни ничем не запаренные. Они нигде не работали, не торговали, не воевали и даже книжек не читали, а только отдыхали да бездельничали. Ну, и немножко охотились, или, допустим, что-то по хозяйству, а больше ничего не делали. Но под вечер они обязательно собирались у костра, и приходили музыканты – барабанщик и флейтист. И играли сначала для беседы, потом для танцев, а под утро выдавали очень сложный наворот для раскрытия неба. И небо раскрывалось и показывало разные чудеса, это было такое типа древнее кино.
Смотрели люди на небесные чудеса и думали, что на небе должно быть гораздо прикольнее, чем на земле. И однажды они всей толпой полезли на высокую гору Килиманджаро. Впереди шёл барабанщик и стучал: Эй, небо! открывайся! мы к тебе идём! За ним шёл флейтист и дудел: Эй, небо! открывайся! мы к тебе идём! А за ними уже шли все остальные люди, и орали ту же самую тему.
Когда они дошли до самого верха, небо раскрылось. Впустило обоих музыкантов, и сразу же обратно закрылось и поднялось километров на десять в сторону космоса. А люди вернулись на землю. Они даже не расстроились – они просто поняли, что небо не такая простая штука, и проскочить туда не каждому дано.
Хотя, в принципе, шанс у людей тогда был. Если бы они хотя бы на пять минут голову включили, то они бы барабанщика впереди поставили, а флейтиста замыкающим. И вписались бы на небо всей толпой, между такими мощными музыкантами – тем более, что и толпа-то была совсем небольшая, человек сорок. Но сейчас этот номер уже не прокатит: нынче-то и барабанщики послабее, и флейтисты пожиже, и небо повыше, и людей побольше, и всё гораздо иначе.