Програма розвитку культури міста Житомира на 2009–2011 роки

Програма розвитку культури міста Житомира «Культурна політика міста – наше спільне надбання і турбота» на період 2009–2011 роки

Розробка цієї програми зумовлена необхідністю удосконалення галузі культури міста, спрямовання її на розвиток культурних традицій міста, збереження історичних цінностей, забезпечення доступності закладів культури для всіх верств населення,створення максимально сприятливих умов для творчого росту особистості, розкриття її здібностей, задоволення духовних і естетичних потреб, відродження народної творчості та популяризації національних звичаїв та обрядів, організацію повноцінного, змістовного дозвілля, масового відпочинку і розваг, культурного обслуговування населення, сприяння доступу глядачів до перегляду національної кінематографічної спадщини.Програма розвитку культури на період 2009-2011 років визначає перспективи галузі культури міста, направлена на збереження від занепаду й забезпечення збереження існуючої мережі закладів культури і мистецтва.

Сьогодні вкрай необхідно визначити складові системи закладів культури та мистецтва усіх систем та відомств та знайти їх місце найефективнішої участі у духовному житті Житомира. Ця Програма визначає основні напрямки подальшого вдосконалення форм і методів проведення заходів. присвяченим державним та місцевим святам, також стратегію збереження та укріплення позицій Житомира, як культурного центра Поліського краю на Україні і перетворення його в справжній європейський культурний центр. Програма має на меті реалізацію єдиної політики в сфері організації концертів, театралізованих свят, тематичних заходів, фестивалів, виявлення талановитої особистості, подальший розвиток традиційної української культури, традиційних культур народів та етносів, що населяють м.Житомир, підтримку народної та високопрофесійної творчості, обдарованих дітей.

Про створенні Програми був використаний досвідз цих питань провідних закладів культури та мистецтв Житомирщини, а також низки міст України.

Актуальність та необхідність створення такої Програми переконливо підкріплюється Конституцією України, Указами Президента України та Постановами Кабінету Міністрів України щодо святкування Дня Перемоги, Дня солідарності трудящих, Дня незалежності України і інших державних, професійних та місцевих свят. В основу Програми покладені державні стратегії та основні напрямки розвитку культури в ХХІ столітті, викладені в Основах законодавства України про культуру. Програма складається з проектів з визначенням шляхів їх реалізації. В ній максимально враховано суспільні потреби мешканців міста Житомира щодо рівня культури, сучасні світові тенденції глобалізації, розвиток науково-інформаційних технологій, досягнення в галузі культури новацій.

Культура Житомира – цілісна система відтворення творчого, інтелектуального, духовного потенціалу громадян міста. Розвиток культури міста спрямований на відродження і розвиток української національної культури, забезпечення свободи творчості, вільного розвитку культурно-мистецьких процесів, професійної та аматорської творчості, реалізацію прав громадян на доступ до культурних цінностей, створення матеріальних і фінансових умов розвитку культури.

Надання послуг населенню у сфері культури та мистецтва, в основному, здійснюється мережею державних закладів культури, що складалися у попередній період розвитку галузі.

На даний час в місті Житомирі функціонує 10 закладів культури, 8 бюджетних (5 музичних шкіл, 1 художня, комунальні заклади "Палац культури" з філіями міською народною хоровою капелою "Орея" та клубом "Соколова Гора" і "Централізована бібліотечна система" з 14 бібліотеками-філіями) та 2 госпрозрахункових (комунальні підприємства "Парк культури та відпочинку ім. Ю.Гагаріна" і "Об’єднана дирекція кінотеатрів міста" до складу якої входить 3 кінотеатри.)

В галузі культури міста працюють 547 чоловік, з них 427 спеціалістів та 120 - адміністративно-технічний персонал.

Заклади культури міста повністю забезпечені кадрами, розстановка фахівців здійснюється відповідно до їх фахового профілю.

В комунальному закладі "Палац культури" працюють 30 клубних формувань, з них 10 любительських об'єднань та 20 аматорських колективів, в них займається 421 чоловік, з них 131 дитина. 3 аматорські колективи мають звання "народний".

З успіхом перед житомирянами виступають творчі колективи Палацу культури "Зоряниця", "Черемшина", "Сучасник", естрадно-духовий оркестр.

Міська народна хорова капела "Орея" щороку бере участь в Міжнародних хорових конкурсах, фестивалях, оглядах, де постійно виборює призові місця.

Хорова капела "Орея" ввійшла в дванадцяту кращих хорів світу.

Творчий процес комунального закладу “Палац культури” здійснюють 105 працівників.

В 5 музичних та художній школах учбово-виховний процес здійснюють 240 викладачів, навчання ведеться на 22 музичних інструментах, контингентскладає близько 2200 учнів.

Учні музичних і художньої шкіл беруть участь в обласних оглядах, конкурсахсолістів-виконавців, ансамблевої гри та художніх виставках, де посідають призові місця.

Зразковий хор музичної школи № 1 ім. Б.М.Лятошинського виступав на Міжнародному дитячому хоровому конкурсі-фестивалі ім. Г.Струве "Артемівські зорі", Міжнародному хоровому фестивалі в м. Варна (Болгарія), 56-му Міжнародному поліфонічному конкурсі “Гвідо д’Ареццо” (Італія).

Для залучення більшої кількості дітей до навчання в школах естетичного виховання та зручності батьків створюються філії ДМШ та ДХШ в мікрорайонах міста, загальноосвітніх школах, інтернатах.

У місті Житомирі з середини ХХ століття існує розвита мережа публічних бібліотек, які надають інформаційні послуги всім верстам населення міста. Централізована бібліотечна система міста є комунальним закладом, що об’єднує універсальні спеціалізовані бібліотеки-філії та задовольняють потреби міста в бібліотечному обслуговуванні населення. Надання вільного доступу громадян до інформації, знань. культури є основною задачею публічних бібліотек.

Сьогодні, в контексті розвитку Житомира не тільки як міста з достатнім економічним потенціалом, а й осередку багатої духовної культури, виникає необхідністькомплексної модернізації бібліотечної мережі. Ці якісні зміни зумовлені тим, що в умовах глобалізації ринкових відносин якість життя, задоволення соціально-культурних та духовних потреб населення повинні відповідати загальновизнаним світовим стандартам.

Книжковий фонд комунального закладу "Централізованої бібліотечної системи" складає 330,6 тис. екземплярів, книговидача - 543,1 тис. примірників, за рік обслуговується близько 28,1 тис. читачів.

З метою удосконалення організації бібліотечного обслуговування користувачів бібліотек, ЦБС здійснює свою діяльність в координації з бібліотеками всіх систем і відомств міста.

Бібліотеки ЦБС міста – чи не єдині загальнодоступні центри проведення дозвілля та спілкування громадян. Для читачів працюють клуби за інтересами, літературно-музичні вітальні, дитячі гуртки, проводяться вечори для людей похилого віку, та багато інших заходів для всіх бажаючих.В обслуговуванні громадян бібліотеки використовують традиційні та новітні технології, фонди документів та сучасні носії інформації.

Працівниками бібліотек міста постійно проводиться обслуговування читачів за місцем проживання (інваліди, люди похилого віку, діти-інваліди).

При ЦБС діє 4 клуби за інтересами:“Умілі руки” – для дітей; “Підліток” та "Патріот" – для підлітків,"Дзеркало" для шанувальників літератури.

Державна політика в галузі “Культура” визначається на користь пріоритетів загальнолюдських духовних цінностей та входження до цивілізованого європейського простору на засадах самобутності та самоцінності української нації. Особливого значення надається установам, що діють у сфері дозвілля. Паркова мережа є провідною рекреаційно-педагогічною системою і посідає ключове місце у сфері культурного обслуговування населення.

Досвід розвинених країн свідчить, що гарантією збереження парку є виховання у населення дбайливого ставлення до історико-культурної, природної спадщини.

Отже всебічний аналіз функціонування парку культури і відпочинку свідчить, що природне середовище потребує багатьох перетворень. Його стан залежить і від екологічної ситуації всього міста, і від етики поведінки відвідувачів, і безпосередньо від діяльності колективу парку.

Історичний екскурс у недалеке минуле свідчить,що парки з їх природною основою, стали першими з культурно-просвітницьких установ, які пропагували конкретні знання про природу, виховували дбайливе ставлення до неї. Комплексний характер парку визначає значний різновид форм та методів діяльності в цьому напрямку. Донедавна саме в парках функціонувала широка система народних університетів, лекторіїв, гуртків, клубів за інтересами, курсів, любительських об’єднань, які збирали людей, небайдужих до природи. Адже саме тут створені всі умови для проведення масових заходів, пов’язаних з вихованням населення різного віку.

Міський парк культури та відпочинку ім. Ю.Гагаріна разом з його філією гідропарком займають територію 79,97 га.

Матеріально-технічна база складаєтьсяз 45 атракціонів, 64 ігрових автоматів і комп’ютерів, 155 плавзасобів.

Культурно-масові та спортивно-оздоровчі заходи, що проводяться на території парку та гідропарку, користуються особливою популярністю серед населення міста. Найбільш масово проходять такі свята, як День Перемоги,

День молоді, День незалежності України, День міста, Івана Купала, “Проводи Зими та зустріч Весни” та інші. За 2008 рік на території парку та гідропарку було проведено 236 заходів.

В період весняно-літнього сезону адміністрацією парку проводились благодійні катання на атракціонах дітей-сиріт, дітей-інвалідів, дітей з малозабезпечених сімей та позбавлених батьківського піклування.

З метою утвердження творами кінематографії ідеї гуманнолюдських, національних, культурних та духовних почуттів, сприяння розвитку національної свідомості, патріотичних почуттів, збереження національної та світової кінематографічної спадщини в місті існує комунальне підприємство «Об’єднана дирекція кінотеатрів міста».

До складу комунального підприємства "Об’єднана дирекція кінотеатрів міста" входить 3 кінотеатри, що працюють на умовах госпрозрахунку.

З метою покращення матеріальної бази та фінансового стануприміщення, що не використовуються кінотеатрами за основним напрямком їх діяльності, передаються в оренду.

Для сприяння доступу глядачів до перегляду творів національної кінематографічної спадщини в кінотеатрах міста постійно демонструються фільми вітчизняного виробництва.

Всього за рік демонструється 200 кінофільмів, проводиться 2,8 тис. сеансів, з них 1,5 тис. – для дітей, які відвідують близько90 тис. глядачів, з них 49,4 – діти.

Спеціалізований дитячий кінотеатр ім. І.Франка проводить значну організаційно-виховну робота з дітьми та підлітками. При кінотеатрі працюють кіноклуби та кінолекторії, які розраховані на різні вікові категорії і мають правову, екологічну, морально-етичну, патріотичну, краєзнавчу спрямованість.

Кінотеатри міста проводять благодійні акції для людей похилого віку та інвалідів, для дітей з малозабезпечених сімей та дітей-сиріт.

Сучасна туристична індустрія повинна в нашій державі стати однією із найбільш розвиненою і високоприбутковою галуззю економіки, як це є в усьому світі. За прогнозами Всесвітньої Туристичної Організації до 2010 року загальна кількість туристів становитиме 1 млрд. Прибуток, який буде надходити від кожного туриста, зросте на 40%, а це означає що кожні 16 туристів створюватимуть 1 робоче місце. В м. Житомирі на державному обліку перебувають визначні пам’ятки археології, історії, монументального мистецтва, архітектури, працюють туристичні агентства. Проте кожне з агентств не вважає пріоритетним для себе внутрішній і в’їздний туризм. Недостатня увага приділяється формуванню міського туристичного продукту, що могло б відкрити додаткові робочі місця, в першу чергу для молоді, а в перспективі сприяти поповненню міського бюджету.

В 2008 році проведена певна робота по вивченню туристичного потенціалу, а саме по об’єктам туристичної інфраструктури міста Житомира та Житомирської області.

Туристична інфраструктура була розбита на 6 основних об’єктів дослідження:

1. Об’єкти екскурсійного туризму:

• Меморіальний будинок-музей С.П. Корольова;
• Музей космонавтики ім. С.П. Корольова;
• Музей природи та мінералогії;
• Краєзнавчий музей та картинна галерея;
• Меморіальний будинок-музей В.Г. Короленка;
• Музей пожежної охорони.

2. Об’єкти екологічного туризму:

• Ботанічний сад Агроекологічної академії;
• Парк культури і відпочинку ім. Ю.Гагаріна.

3. Об’єкти лікувально-оздоровчого туризму:

• Туристична база “Лісовий берег”;
• Санаторій “Дениші”.

4. Об’єкти спортивного і пригодницького туризму:

• Полювання і рибальства (приміські мисливські господарства, туристичні походи різної категорії, туристичні табори, пішохідні марафони, гірський туризм на скелях “Голова Чацького” та в Денишах).

5. Об’єкти літературного туризму:

• Музей В.Г. Короленка;
• Літературний музей.

6. Об’єкти паломницького туризму:

• Преображенський кафедральний собор;
• Михайлівська церква;
• Кафедральний костел св. Софії;
• Семінарійський костел;
• Німецька кірха;

-Хрестовоздвиженська церква

Необхідно визначити основні напрями та форми діяльності органів місцевого самоврядування в місті для подальшого становлення й ефективного функціонування рекреаційно-туристичної галузі міста, правового, організаційно-управлінського, економічного та інформаційного середовища, розвитку ділового туризму.

Одним із основних напрямків роботи закладів культури міста євизначення шляхів збереження і розвитку культури, народних традицій та обрядіву 2009-2011 роках, як складової частини загальнонаціональної культури та культур національних меншин, що проживають на території міста Житомира. А це означає, що формування і розвиток сучасної інфраструктури галузі культура, мистецтва, збереження національної культурної спадщини, народних традицій і обрядів. розвиток народних промислів. Розвиток культур національних меншин та осередків традиційних народних промислів, організація змістовного дозвілля та відпочинку різних категорій населення, подальший розвиток аматорського мистецтва призведе до нового духовного та національного пробудження.

Головна увага повинна бути направлена на поліпшення культурно-мистецького обслуговування населення міста, створення умов для задоволення його зростаючих духовних потреб, розвитку та підтримки творчих колективів, талановитої молоді, широкого залучення дітей та підлітків до культурних надбань, підвищення рівня виконавської майстерності учасників самодіяльної художньої творчості, проведення культурно-мистецьких акцій в рамках відзначення загальнодержавних та професійних свят, Всеукраїнських конкурсіві фестивалів, участь у міжнародних культурницьких проектах.

Залежно від історичних факторів, природних умов, особливостей побуту та наявності сировини віками на території Житомирщини формувалося виробництвопредметів з локальними ознаками художньої образності, орнаментики, формотворення.З покоління в покоління передавалися таємниці технічної та технологічної майстерності. Нажаль впродовж останніх десятиліть мистецькі осередки занепали, втратилась унікальна можливість передачі художніх традицій молодому поколінню.

Розв’язання проблеми можливе за рахунок здійснення заходів щодо збереження, відродження та розвитку народних художніх промислів, об’єднання зусиль держави та територіальної громади міста, державних та приватних інвестицій.

Тому діяльність управління культури міської ради та підпорядкованих йому закладів на найближчі три роки повинна бути спрямована на виховання у житомирян почуттів патріотизму до рідної країни та Житомира, збереження цілісної мережі закладів, реалізацію комплексу освітніх, культурно-мистецьких програм і проектів для дітей і молоді, ефективне використання наявних культурних і творчих ресурсів, перетворення нашого міста на справжній європейський культурний центр.

«Культурна політика міста – наше спільне надбання і турбота» – церозвиток галузі “Культура”міста Житомира на період 2009-20011 р.р., як чинник самовідтворення української нації в часі та просторі, як бастіон духовності, а відтак –і державності, як чинник майбуття рідного міста.

Світ народної творчості, історія української культури, глибинні джерела класичної музики, розмаїття барв народної хореографії, естрадного танцю, пісні, самобутність самодіяльної художньої творчості, яскрава палітра майстрів живопису, народні промисли та традиційні ремесла – все це є напрямками реалізації роботи управління культури, а саме:

• збільшення відсотку охоплення дітей естетичним вихованням шляхом надання впродовж 2009-2011 рр.послуг з навчання в школах естетичного виховання на відділеннях (музичних, художніх, хореографічних, театральних, хорових тощо) на відділах (фортепіанному, народних інструментів, струнно-смичкових інструментах, духових та ударних, образотворчого мистецтва тощо);
• подальше вдосконалення форм та методів проведення заходів, присвячених державним, професійним та місцевим святам;
• реалізація державних, регіональних, міських програм у школах естетичного вихованняміста;
• вдосконалення єдиної політики у сфері організації концертів, театралізованих свят, тематичних заходів, фестивалів;
• зміцнення матеріально-технічної бази закладів культури міста;
• дотримання вимог санітарного законодавства в частині організації учбового процесу, утримання будівель закладів культури;
• вдосконалення рівня надання бібліотечних послуг населенню, підвищення ефективності використання бібліотечних фондів, зростання наукового, освітнього та інформаційного потенціалу бібліотек;
• сприяння розвитку творчих здібностей населення, виявлення талановитої особистості, росту активності громадян у підвищенні культурного іміджу міста;
• збереження національної та світової кінематографічної спадщини;
• забезпечення системи нових підходів муніципального регулювання в туризмі, що відповідає соціально-економічним умовам, цілям, принципам і завданням здійснення туристичної діяльності;
• здійснення заходів щодо збереження, відродження та розвитку народних художніх промислів;
• створення сприятливих умов для діяльності паркового господарства, які відповідають сучасним міжнародним вимогам і нормам;
• проведення заходів щодо збереження та реставрації, паспортизації об’єктів культурної спадщини;
• забезпечення виконання заходів з питань охорони праці (протипожежні заходи, заходи по виконанню Правилтехнічної експлуатації електрообладнання) та впровадження в життя енергозберігаючих технологій.

Мета Програми:

удосконалення роботи шкіл естетичного виховання, створеннямаксимально сприятливих умов для творчого розвитку особистості, розкриття їх здібностей, задоволення духовних та естетичних потреб громадян міста, виховання у житомирян почуттів патріотизму до рідної країни та міста, організація їх дозвілля, розважальних заходів у святкові та вихідні дні,забезпечення умов для суспільної і культурної самореалізаціїталановитої особистості через організацію, проведення та фінансову підтримку різноманітних культурних проектів, фестивалів і конкурсів, реалізацію комплексу освітніх, культурно-мистецьких програм і проектів для дітей і молоді, відродження, збереження і розвиток народних художніх промислів Полісся, розвиток народної творчості та популяризації національних звичаїв і обрядів, збереження та розвиток культурної інфраструктури міста, створення умов для розвитку туристичної сфери на території міста.

Основними завданнями Програми є:

• комплексна модернізація та розширення мережі шкіл естетичного виховання, що в контексті розвитку Житомира, як осередку багатої духовної культури, відповідає потребам населення та загальновизнаним світовим стандартам;
• розвиток індивідуальних здібностей і талантів дітей та молоді, забезпечення цілісної системи роботи шкіл естетичного виховання для створення умов всебічного розвитку особистості;
• створення умов для якісної роботи закладів та установ культури, здобуття доступної та якісної естетичної освіти;
• зміцнення та розвиток матеріально-технічної бази;
• забезпечення економічних і соціальних гарантій для професійної самореалізації працівників культури;
• надання можливості житомирянам та гостям міста відзначати державні, професійні та міські свята;
• проведення концертних програм, театралізований свят та фестивалів на високому професійно-художньому та організаційному рівнях;
• збереження народних традицій, свят і обрядів;
• створення умов для формування туристично-екскурсійних маршрутівпо наданню послуг для різних категорій населенняпри проведенні спортивно-масових, культурних заходів, фестивалів, оглядів, демонстрацій науково-технічних досягнень;
• детальне вивчення проблемних питань у галузі народних художніх промислів та визначення шляхів їх вирішення;
• робота по збору даних для складання загального переліку об’єктів культурної спадщини, а також об’єктів, які потребують ремонту, благоустрою, відновленню у випадку пошкодження, руйнування тощо;
• поліпшення кінообслуговування населенняшляхом утвердження творами кінематографії ідеї гуманно-людських, національних, культурних та духовних цінностей, використання кращих творів кіномистецтва для виховання дітей та юнацтва;
• забезпечення систематичного поповнення книжкових фондів, передплату періодичних видань для використання бібліотечними закладами міста;
• створення більш сприятливих умов для роботи аматорських художній колективів, об’єднань, клубів за інтересами, забезпечення створення нових театральних, хореографічних студій, духових, народних, естрадних оркестрів, музичних ансамблів та інших художніх колективів для творчої самореалізації громадян та організації культурно-розважальних заходів для мешканців міста;
• проведення офіційних прийомів представників установ, організацій, підприємств міста Житомира, інших міст України та закордонних держав;
• збереження та подальший розвиток паркової зони та виховання у населення дбайливого ставлення до історико-культурної, природної спадщини.

Очікувані результати від реалізації Програми:

• забезпечення на території міста реалізації державної політики у сфері культури, мистецтва, народних промислів, кінообслуговування та туризму;
• створення максимально сприятливих умов для здобуття доступної і якісної позашкільної освіти, для розвитку професійного та аматорського мистецтва;
• підвищення рівня художньо-естетичної і музичної освіти дітей та підлітків;
• розвиток та популяризація національної культури, національних звичаїв та обрядів;
• збільшення від загального контингенту учнів шкіл естетичного виховання відсотка учнів-переможців міських, обласних, всеукраїнських і міжнародних конкурсів;
• формування у громадян почуття гордості за рідне місто, збагачення духовного життя мешканців та гостей міста шляхом проведення мистецьких заходів;
• виховання високих естетичних смаків громадян та забезпечення їх активної участі у культурному житті міста;
• створення здорових і безпечних умов праці та навчання;
• збагачення клубної роботи більш прогресивними методиками;
• реалізація нових підходів до формування середовища, щосприяє найбільш повному виявленню та розвитку здібностей і інтересів дітей;
• вдосконалення рівня надання бібліотечних послуг населенню, підвищення ефективності використання бібліотечних фондів, зростання наукового, освітнього та інформаційного потенціалу бібліотек;
• підвищення рівня масового відпочинку та культурно-просвітницької роботи на території парку;
• приведення матеріально-технічної бази закладів культури у відповідність до норм та вимог чинного законодавства.

Правове обґрунтування Програми:

Заходи програми розроблені відповідно до законодавчих та нормативних актів, які визначають правові, організаційні та фінансові засади функціонування системи культури, регламентують суспільні відносини у галузі культури, сфері естетичного виховання підростаючого покоління, духовного розвитку особистості, порядок, форми надання платних послуг.

1. Конституція України.
2. Бюджетний кодекс України.
3. Основи законодавства України про культуру.
4. Закон України “Про концепцію державної політики в галузі культури”.
5. Закон України “Про туризм”.
6. Закон України “Про кінематографію”.
7. Закон України “Про охорону культурної спадщини”.
8. Закон України “Про затвердження Концепції програми паспортизації об’єктів культурної спадщини на 2003-2010 роки”.
9. Закон України “Про освіту”.
10. Закон України “Про позашкільну освіту”.
11. Закон України “Про охорону дитинства”.
12. Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”.
13. Закон України “Про охорону праці”.
14. Закон України “Про бібліотеки і бібліотечну справу”.
15. Постанова Верховної Ради України від 18.03.2005 № 2497 “Про Рекомендації парламентських слухань “Національна кінематографія: стан, проблеми та шляхи їх вирішення”.
16. Постанова Верховної Ради України від 17.06.05 № 2680 “Про Рекомендації парламентських слухань “Культурна політика в Україні: пріоритети, принципи та шляхи реалізації”.
17. Постанова КМУ від 27.04.1999р. № 456 “Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування способу життя громадян”.

18. Постанова КМУ від 15.09.1999р. № 1697 “Про затвердження Національної програми патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства”.
19. Постанова КМУ від 06.05.2001 № 443 “Про позашкільний навчальний заклад”.
20. Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Концепції державної програми збереження, відродження і розвитку народних художніх промислів на 2006-2010 роки”.
21. Указ Президента України від 22.03.2000 “Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек України”.
22. Указ Президента України від 21.03.2000 “Про державну підтримку клубних закладів”.
23. Указ Президента України від 06.06.2006 № 481 “Про заходи щодо відродження традиційного народного мистецтва та народних художніх промислів України”.
24. Указ Президента України від 24.11.2005 “Про першочергові заходи щодо збагачення та розвитку культури і духовності українського суспільства”.
25. Указ Президента України від 10.08.1999 № 973 “Про Основні напрямки розвитку туризму в Україні до 2010 року”.
26. Постанова КМУ від 29.04.02 № 583 “Про затвердження державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки”.
27. Наказ Міністерства будівництва та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105 “Затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України”.

Фінансове забезпечення Програми:

Фінансове забезпечення Програми здійснюється в межах призначень, затверджених головному розпоряднику бюджетних коштів – Управлінню культури Житомирської міської ради у бюджеті м. Житомира на відповідний рік, а також із залученням інших коштів, не заборонених чинним законодавством.

Управління культури Житомирської міської ради щороку при підготовці бюджетного запиту передбачає видатки на виконання завдань і заходів, визначених Програмою.

Загальна сума коштів, передбачених на реалізацію Програми в 2009-2011р. складає 61914,2тис.грн. за рахунок яких передбачається здійснення заходів по наступних напрямках:

• забезпечення виконання закладами культури основних функцій по наданнюпослуг населенню - 48919,4тис.грн.
• реалізація комплексу освітніх, культурно-мистецьких програм і проектів, забезпечення розвитку галузі- 12994,8тис.грн.

Управління реалізацією Програми:

Управління культури Житомирської міської ради організовує і контролює виконання заходів Програми, вносить пропозиції щодо коригування Програми, а також виконує необхідні дії в межах своєї компетенції.