Не тримайте нас за ідіотів і не треба нас лякати, вже лякані.

      Ви не повірите, як я хочу написати щось позитивне. Про те, як  відбудовується мій рідний Житомир, як залучаються інвестиції та запроваджуються новітні технології, про те, як виконуються обіцянки житомирських народних обранців, які хизувались безпрецедентною народною довірою, наданою на виборах. Як закінчиться війна «за дві неділі» і заб’є фонтан у центрі міста, про що обіцяв Президент України, перед час своєї передвиборної промови у Житомирі - на Майдані.Як діти гуляють по парку і насолоджуються мирним небом. Але зробити не можу, бо всього цього поки що немає.

      На превеликій жаль в Житомирі нічого не змінюється. І ви знаєте чому? Ті, хто багато обіцяють, як правило, нічого не роблять, бо за їхніми словами приховуються власні думки, про своє власне, а не громадське. Бо громадське – воно нічиє, на відміну від того, що належить на правах приватної власності. Так побудована культура житомирського політичного менталітету.

      Як тільки обрали на громадських слуханнях керманичів, одразу щезли усі ініціативи. Хоч не обирай!
Де громадські обговорення по надрам та корисним копалинам? Де стратегічний план розвитку Житомира? Де децентралізація влади? Хотіли запровадити прозорість видобутку бурштину на Житомирщині і що? Замовкли? Вже про все домовились? І чим ви краще за тих, кого ви змінили? Виходить, одні балачки та «художній свист». Таке враження, що місцева політика – це таке собі шоу. На політичній сцені –Клуб веселих та кмітливих, і народ у залі ставить свою оцінку цьому шоу, залежно від отриманого задоволення. І ці оцінки конвертується політиками у народну довіру. Тоді,- це верх цинізму, та якесь особливе і збочене знущання над людьми, які довірливо до вас,політиків, ставляться. І ви, політики, ставите на карту не що-небудь, а їх майбутнє, над яким ви хизуєтесь у своїх тісних політичних кругах. І ставите на «кон» своє майбутнє разом з ними, бо ви від народу нікуди не подінетеся. А відповідати придеться!

      Хочу сказати про наболіле. Мене вже від слів прозорість, унікальність та децентралізація нудить. Думаю, ви зі мною згодні. Вам також набридло, одне й те саме, різними словами і фразами.
Але ті ситуативні дії, акції молоді Житомирщини, які можна охарактеризувати, як – ДІСТАЛО, хоч якось звертають увагу на проблеми, у вже київських політиків викликає обурення! ЯК ПОСМІЛИ!  Переїхавши до Києва, депутатам та міністрам краще паплюжити громадські ініціативи, кричати ганьба та нацьковувати міліціантів на активістів, ніж щось робити.

      А міліції пораджу спочатку розібратися, що таке хуліганство, і що таке наруга над державними символами. Бо виходить якісь дуже інтелігентні хулігани – ви не помітили?! Навіть сміття за собою прибрали. І щоб не вийшло так, як підставили свого часу януковича, з вічним вогнем і яєчнею. Де в фабулі, статей про хуліганство, чи наругу,  хоч якоїсь натяк про розірвання  фотокарткі та портрета є? Не ганьбіть себе і не виконуйте політичних замовлень. Я б здивувався, якщо Обама подавав позов і переслідував  кожного американця, який не згоден з його політикою, за карикатуру, чи порваний портрет президента країни.

      І дістала ця брехня від влади, яка спекулює франшизою російської агресії, та тим, що усім важко. Війна – це не привід для спекуляцій, і життя не зупиняється ні на хвилину.
Дещо позитивне напишу. Але одразу вибачте за сарказм.  Ціною героїчних зусиль житомирської  влади було побудовано одну автобусну зупинку, з якої скрутили табло і відеокамеру.

      Сучасна зупинка – це  дуже добре,  хоча б щось робиться, але за стільки років можна було б щось суттєве зробити, бо влада так і увійдете в історію, як цілими днями протираючи штани у кабінетах, «перерізальники» стрічок на несуттєвих подіях, «вручальниками» квітів, «пірнальниками» на камеру - окремо від житомирян, та «тамадою» на урочистих та не дуже подіях.

      Підсумовуючи, хочу нагади житомирській владі, що ви звичайні менеджери, яких найняв народ на зарплату, і якщо ви про свої обіцянки забули, то про них ніхто не забув і невдовзі нагадають.