Яковенко Николай Никитович

Народився 22 травня 1931 р. в с. Горбулів Потіїївського району на Житомирщині.

Освіта: вища.
В 1948-1949 рр. – учень школи ФЗО № 116 м. Брянка Ворошиловградської обл.
В 1949 р. – прохідник шахти 2/5 – Каменка («Брянкауголь» Ворошиловградської обл.)
В 1950-1951 рр. навчався в Житомирському технікумі механічної обробки деревини.
В 1951-1955 рр. служив в лавах Радянської Армії (Північно-Кавказький військовий округ). Був начальником радіостанції 76-го дивізіону.
В 1955-1959 рр. відновив навчання в Житомирському технікумі механічної обробки деревини, який закінчив за спеціальністю технік-технолог.

В 1959 р. працював інструктором по праці Житомирського дитячого приймальника УВС.
В 1959-1961 рр.- майстер, інженер Житомирської фабрики музичних інструментів.
З 1961 по 1964 рр. – інструктор промислово-транспортного відділу Житомирського міському КПУ. З 1964 по 1969 рр. – завідуючий цього відділу.
У 1966 р. закінчив Львівський лісотехнічний інститут за спеціальністю інженер-механік.

З грудня 1969 р. по грудень 1973 р. – другий секретар Житомирського міському КПУ.
З грудня 1973 р. по жовтень 1987 р. – перший секретар Житомирського міському КПУ.
З 1987 р. по 1989 р. – голова комісії партійного контролю Житомирського обкому КПУ.
З 1989 р. по 1991 р. – керуючий справами Житомирського обкому КПУ.
В 1991-1995 рр. – директор-розпорядник Житомирського музично-драматичного театру ім. І. Кочерги.

В 1995-2000 рр. – юрисконсультант Житомирського водоканалу.
З 2000 року – пенсіонер.

Нагороди:
Медаль «За трудову доблесть» (1966 р.), орден «Знак пошани» (1971 р.), грамота президії Верховної ради УРСР (1981 р.), медаль «Ветеран праці» (1981 р.)

За вагомий внесок в соціально-економічний, науковий, культурний розвиток Житомира, Миколі Яковенку присуджено звання «Почесний громадянин міста Житомира».


В 60-х і 80-х роках минулого століття М. Яковенко входив до складу керівництва Житомирської міської партійної організації, півтора десятиріччя очолював її. Згідно з тогочасною системою влади, саме на нього була покладена відповідальність за розвиток міста, за забезпечення життя громадян.

За безпосередньої участі М. Яковенка, в Житомирі було створено два райони – Богунський та Корольовський.

Під його керівництвом успішно розвивалася промисловість міста: побудовані і почали працювати житомирські підприємства-велетні: Льонокомбінат, Хімволокно, заводи верстатів-автоматів, металевих та огороджувальних конструкцій, домобудівельний комбінат, паперова фабрика, м’ясокомбінат, молокозавод, хлібозавод № 3, завод силікатних виробів, «Електровимірювач», «Промавтоматика», інші.

Збудований критий ринок, торговий центр, багато торгово-побутових об’єктів.

Зводились соціокультурні об’єкти. Побудована зона відпочинку «Гідропарк», реконструйовано бульвар ім. О. Пушкіна, споруджено десятки фонтанів, скверів для відпочинку житомирян за місцем проживання. Виростали школи, корпуси лікарень, інститутів, сучасна будівля санаторію «Дениші».

Відкрито Музей космонавтики ім. С. Корольова, пам’ятники Корольову, Шевченку, Домбровському, Шелушкову, Косенку, Короленку, Монумент Слави. Реконструйовано Житомирський драмтеатр ім. І. Кочерги.

Побудовано трамвайно-тролейбусне підприємство, десятки кілометрів тролейбусних ліній, проспект ім. Ватутіна. Реконструйовано вулиці: Київську, Щорса, Черняховського, Максютова, Корольова.

Побудований аеропорт. Споруджені мости: Богунський, Бердичівський, Вокзальний, Подольський, інші.

Великий внесок зробив М. Яковенко в розвиток об’єктів водопостачання міста. За його участі, побудована станція першого підйому води, водогінна мережа, станція другого підйому води, каналізаційні очисні споруди, адміністративний корпус управління, інші об’єкти із забезпечення водою міста Житомира.

Завдяки М. Яковенку, отримала подальший розвиток фізкультурно-спортивна база. Побудовано центральний стадіон, спортивні школи, більше трьох десятків тенісних кортів.

З ініціативи М. Яковенка, Житомир вперше відзначив річницю з часу заснування – 1100 років. Було започатковано святкування Дня міста. В ті часи Житомир неодноразово виходив переможцем серед міст України як найкраще місто в соціально-культурному розвитку.

М. Яковенко обирався депутатом Житомирської обласної та місцевої ради народних депутатів 11 скликань. Був членом Житомирського міськвиконкому близько 15 разів.