Гримаси заробітчанства

Як казки Шахерезади перетворилися на справжній кошмар. Нелюдські умови жіночого рабства в Арабських Еміратах


Ще зовсім недавно єдиним місцем, де можна було простій людині говорити про все, була кухня. Тепер же це місце впевнено перемістилося до купе швидкого поїзда. Яких тільки розмов не наслухаєшся там, скільки драм люди розповідають незнайомцям з тієї простої причини, що вони більше ніколи не зустрінуться.

Одного разу моєю попутницею стала дуже красива молода жінка. Вона назвалася ім'ям Еля. Ще вона помітно накульгувала, і погляд в неї був жорстко-відсторонений. Як у солдата, що випадково вижив у жорстокій війні.

Ближче до вечора Елеонорі захотілося поговорити про життя. І її єдиним слухачем виявився я...

З раннього дитинства Еля займалася спортом. Досягла досить непоганих результатів. Але спорт - річ дуже жорстока, і вже в 24 роки тренер сказав, що вона вже "безперспективна спортсменка" і настав час "зав'язувати зі спортом". Дівчина стала думати про те, як жити далі.

Одного разу до Елі підійшла така собі Люся, яку всі чомусь називали Шахерезадою. Вона була "фахівцем з арабських країн" і могла за винагороду допомогти бажаючому знайти роботу "за бугром". Люся запропонувала Елі поїхати на заробітки в одну з арабських країн, працювати офіціанткою на фешенебельному курорті. Дівчина погодилася.

З Київського аеропорту Еля та інші дівчата разом із супровідником, дуже красивим і ввічливим юнаком, полетіли убік Арабських Еміратів. Потім переселили на невеликий приватний літак і довго летіли над якоюсь пустелею. Сіли в невеликому, очевидно, приватному, аеродромі. Тому що, крім злітної смуги і якогось будиночка, там нічого не було. Моря і курорту, на який збиралися слов'янські красуні, й близько не було видно. Новоявлених заробітчанок привезли в невеликий, але зі смаком побудований будинок. Який усередині виявився... стайнею. Однак там не було скакунів, а в якості бігових коней араби використовували... вродливих жінок.

Тут же був барак напівтюремного типу, втекти з якого було неможливо. Охоронці з автоматами сторожили обманутих Шахерезадою та іншими аферистками молодих жінок. Спочатку деякі намагалися бунтувати, але всі ці "революції" закінчувалися биттям на стайні. Коротше, у новачків створилося враження, що вони якимсь неймовірним чином опинилися в похмурому середньовіччі. Це те ж рабство, але тільки не на плантаціях, а на іподромі. Разів зо два на місяць тут улаштовувалися перегони. Лише уявіть, як чалми з третього світу розважаються. Трьох дівчат запрягають у легкий візок, схожий на давньоримську колісницю. У візку сидить юнак, що виступає в ролі жокея. Жінок араби підбирають по "мастях" - Еля потрапила в "трійку" блондинок, інша трійка комплектувалася рудими, ще одна - дівчатами з чорним волоссям.

Під час забігів на красунях не було абсолютно ніякого одягу, тільки кросівки на ногах... на них одягали спеціальну збрую і ... гнали. Ви запитаєте, як можна людину змусити в 21 столітті працювати конем? Елементарно! Трохи побоїв на стайні - і проблема вирішена. Крім того, трійка, що програла, знала, що після "змагань" вони будуть ублажати гостей уже в якості повій.

Ну, а глядачами були багаті негри й араби. А нам у школах розповідають про те, як у розвинених країнах експлуатують бідних негрів і арабів! Так вони самі вже білих людей як рабів використовують! До такої дикості не один диктатор у Європі чи Америці не додумався - робити з красунь бігових коней! У перервах між забігами полонених водили купатися в басейн. Загоряти треба було тільки голими, щоб ефектно виглядати під час забігів.
Втекти з "курорту" було неможливо. Навколо пустеля. А водії деяких авто в містечку знали, що з місцевим царьком краще не зв'язуватися. Якщо посадиш у машину "конячку" і спробуєш вивезти, помста буде жахливою.

...Пройшло кілька років. Еля вже й не сподівалася, що коли-небудь повернеться додому. Але одного разу на "змаганнях" трапилося лихо. Вона одержала дуже серйозну травму - порвала зв'язки. Місцевий лікар абияк залікував її. Але потім хазяїн зрозумів, що надалі цю конячку-дівчину експлуатувати буде неможливо. У цей час Еля страшенно переживала. Яка буде її подальша доля? Але араб виявив "великодушність". Елю привезли в той же приватний аеропорт, віддали документи й пакет з "чесно заробленими доларами". За кілька років страждань їй відвалили аж 15 тис. зелених...

Коли через кілька днів Еля повернулася на Батьківщину, дала собі зарок - більше ніяких закордонних "турне". Адже усі могло закінчитися набагато гірше - безіменною могилкою серед пустелі...