Українські Націоналісти. Як ми ставимось до...

Багато хто з застереженнями чи без них вважає себе націоналістом. Хтось, бо носить вишиту сорочку і вуса "плач України". Хтось, бо голосує за "Нашу Україну" чи блок Ю.Тимошенко. Хтось, бо просто любить Україну. На кухні. Чи у Верховній зРаді. Результат поки що приблизно однаковий.

В цілому ж поняття націоналізму в Україні паплюжиться, в залежності від регіону, від "салошароварів" через "радикальний патріотизм" до "нацизму" і "расизму".

Можна продовжувати перелік таких стереотипів і далі. Вони багато в чому обумовлені тим, що історія в школах викладається неправильно, пережитками радянського виховання, нашим постгеноцидним світоглядом, сучасною пропагандою "прав чєлавєка" та "стабільності" ім.В.Медведчука. Але значною мірою вони обумовлені розмахом нашої діяльності.

Стало модно говорити, що націоналізм застарів, що потрібні нові ідеї, що інший час, тощо. Ми знаємо - Ідея одна і всеохоплююча, вона поза часом і над ним. Тим не менше, можна констатувати певне завмирання націоналістичної думки. Принаймні загал про неї не знає.

Досить часто чуємо запитання: "А як ви ставитесь до...?". Дещо у нас не запитують, але ми самі маємо про це сказати.

Отже, як ми ставимось до...

... інших націй?

Націоналізм - це, в першу чергу, любов і повага. Любов до своєї нації і повага до інших. Не існує "кращих", "гірших" та "обраних" націй. Звісно, нації відрізняються культурними, політичними, економічними, науковими та іншими здобутками. Проте, з плином часу ситуація змінюється. Одні нації занепадають, інші підносяться. Ми виступаємо за політичну модель у світі, де б кожній нації гарантувалось реальне право на вільний розвиток. Кожна нація має право на власну державу на своїй етнічній та історичній території. Усвідомлюємо, що цей шлях складний, але він єдино справедливий.

... росіян, євреїв, поляків, негрів?

До росіян, євреїв, поляків, чукчів та прогнозу погоди в Мароко ми ставимось однаково - через призму національних інтересів. Наше ставлення до конкретної людини випливає з її ставлення до України.

Тому не терпимо, коли нам хтось намагається вказувати якою мовою нам говорити або чиїм "насправді" та "ісконно" є той чи інший український півострів.

Окрім того вважаємо, що у Верховній Раді України мають бути люди, які є носіями українських національних інтересів. Багато хто ставить за основу національний та етнічний показник, але дана вибірка є безперспективною. Ми вважаємо, що лише рівень української національної свідомості та діяльності на добробут Української Держави може бути визначальним фактором.

... до мовного питання?

Мовного питання не існує. Україна має бути українською. І на Сході, і в Криму, і на Заході. Можна говорити тільки про методи українізації. Під українізацією розуміємо не стільки відродження української мови, скільки патріотичне виховання населення.

Проблема українізації полягає в тому, що все українське асоціюється з галушками, шароварами, Вєркаю Сердючкаю та Кучмою. Все "модне" та популярне - від Кличків і А.Шевченка до поп-музики - російською мовою.

Українізацію буде завершено, коли Україна буде асоціюватися зі Святославом Хоробрим, Богданом Хмельницьким, Тарасом Шевченко, Степаном Бандерою, Романом Шухевичем, Василем Стусом, Юрієм Андруховичем, науковими і культурними досягненнями, а не героїчними поразками.

Для нас визначальною є не мова спілкування людини, а її ставлення до України. У переважній більшості випадків, російськомовність такої людини є даниною середовищу. Просто, таким людям важко зламати психологічний бар’єр і піти проти середовища. Але рано чи пізно вони це зроблять. Як зробило багато з нас.

З державницькою свідомістю прийде і україномовність.

... нацистів, нео-нацистів, націонал-соціалістів, соціал-націоналістів, більшовиків, комуністів, анархістів?

До згаданих ідеологічних течій ставимось категорично негативно. Українці та українські націоналісти зокрема гинули від рук нацистських і більшовитських окупантів в боротьбі за Україну. Більше того, між цими ідеологіями ставимо знак "приблизно дорівнює". І через основні засади, і через той факт, що вони просто обслуговували два тоталітарних, антилюдських імперіалізми - німецький і російський.

... масової культури?

Через сучасні ЗМІ пропагується культ споживача. Оскільки з більшості людей досить успішно виховують "шлунки з ногами", то їх потреба в мистецтві та культурі атрофується. Загалу пропонується все менш і менш якісний інформаційно-культурний продукт. Вимоги у споживачів опускаються. Тому їм пропонують ще менш якісний продукт. І т.д.

Можна порівняти старі і сучасні фільми, можна згадати, що 10 років тому Вєрка Сердючка викликала б відчуття сорому за людство, а тепер це вважається „супер-пупер” смішно. Деградація очевидна.

Вважаємо, що масова культура має давати щось і розуму людини, і її серцю. А не потакати тваринницьким інстинктам.

... представників сектантських спільнот (муніти, язичники, рунвіристи, баптисти, штунди, свідки єгови)

Тоталітарні сектантські структури, цілеспрямовано працюючи на підрив національних церков, піддають сумнівам правильність століттями усталеної релігійної традиції народу та сіють масову суспільну «релігійну паніку». Окрім того, такі структури мають дуже сильні корені, впливи, засоби та механізми «вербування» нових вірян, знищення їх свідомості та відверте зомбування. Найнебезпечніше те, що подібним впливам найбільше піддається молодь, яка є психологічно нестійкою та здатна піддаватись впливам нових тенденцій у різних сферах життя.

... традиційних християнських конфесій в Україні (УАПЦ, УПЦ КП, УГКЦ, УПЦ МП)

Українська Православна Церква Київського Патріархату, Українська Греко-Католицька Церква та Українська Автокефальна Православна Церква були, є та будуть традиційним християнським фундаментом для формування української нації.

УПЦ МП є антиукраїнською церквою, оскільки не має в собі національної основи, проте вшановує як святого царя країни, яка була окупантом України, не згадує в панахидах ні про жертви голодоморів, ні про козаків, ні про Героїв Крут тощо. Фактично обслуговує ідеологію російського імперського месіянства.

Ми змагаємо до утворення єдиної Помісної Православної Церкви задля відновлення духовної єдності нації.

... дивізії СС "Галичина"?

І Німеччина, і Радянський Союз були для України окупантами, як раніше Польща. Тому до мобілізованих в армії цих держав українців ставлення однакове. Така була ситуація і звинувачувати їх нема в чому. Це не стосується співробітників НКВД, СС та інших каральних окупаційних органів. Дивізія мала статус Ваффен СС (Зброя СС), тобто була фронтовим формуванням і до каральних операцій відношення не могла мати. На Нюрнбергському трибуналі частини Ваффен СС не визнані злочинними, хоча злочинною була визнана сама організація СС. І, яка різниця для українців між тими, хто воював в лавах німецької армії проти комунізму і в лавах совєцької армії проти нацизму?

Але... В Дивізію йшли добровільно. І лише добровільно. Дивізія формувалась з ініціативи „мельниківців”, очевидно вони сподівали зробити її основою майбутньої української армії. „Бандерівці” були проти, оскільки ще з літа 1941 року воювали з німцями. Втім, коли процес став незворотнім, був відданий наказ членству ОУН входити в Дивізію з метою отримати вишкіл та доступ до зброї. Табори підготовки Дивізії пройшло більше 70 тис. чол., а в дивізію ввійшло лише 14 тис. Всі інші - пішли в УПА. Після розгрому Дивізії під Бродами більша частина дивізійників перейшла в УПА. Це підтверджує, що в Дивізію йшли з метою боротися саме за Україну проти більшовиків.

...ролі християнської віри в житті України

Церква є душею нації. Слід максимально поширити вплив християнства на українців. Лише здорове християнське виховання може запобігти загальній деградації населення, яка спостерігається – „все вирішують гроші”, вільна любов, життя тільки заради себе тощо.

Очевидно, всередині церкви існує багато проблем, зокрема законсервованість православної думки та відсутність грамотної місіонерської діяльності але лише церква ставить на меті з самого народження людини – прищеплення їй основоположних християнських та загальнолюдських моральних цінностей. Ми маємо своїм прикладом стверджувати високі ідеали християнської любові, робити їх привабливими. Наш шлях до Бога через служіння нації.

дякую за ідею М.Плотнікову.