23-летний житомирянин побывал в потустороннем мире

23-річний Олександр Шавінський (ім’я та прізвище змінені – ред.) із Житомира двічі ледь не розпрощався ж життям. Він працює у сфері культури. Розказує, що проходив крізь великий тунель, де на нього чекала рокова зустріч.

-Вперше я попав в аварію у 1995 р. Переходив дорогу і на мене наїхала машина. Я головою розбив лобове скло. У ту мить я йшов по великому тунелю. Втоми не відчував. В кінці цього тунелю я стояв голий перед чоловіком у білому одязі і з великим німбом. За його спиною були дві драбини: одна золота, мабуть в рай, а інша вниз, мабуть, в пекло. Той чоловік сказав, що мені тут поки не місце. А ще я наче уві сні побачив речі, які загубив, - згадує Олександр.

Після цієї аварії Сашко втратив відчуття смаку: свіжий хліб здавався йому черствим. У лікарні він підслухав, що йому «прогнозували» максимум три роки життя.

-Думаю, що живу довше, бо маю зробити щось важливе, - усміхається чоловік.

Підтвердженням цих слів є подія, яка сталася з ним у липні цього року. Вночі Сашко повертався з Рівного у Житомир на автомобілі з номерами 2757. Шавінський мав у Рівному ділову зустріч, трохи нервував. По дорозі ввімкнув спокійну музику.

-Я їхав на швидкості 110 км/год. Траса була погано освітлена. Раптом мене обганяє машина. Це недалеко від Новоград-Волинського, але ще не Житомирська область. Я давай вивертати кермо. В результаті опинився в кюветі, машина перевернулася. Якби не подушки і ремені безпеки, то точно був би трупом. За дві секунди перед очима пролетіло усе моє життя, - зітхає Сашко.

Коли на місце пригоди приїхали даішники, за словами Шавінського, вони намагалися звинуватити його в скоєнні ДТП.

-У мене був больовий шок. Здавалося, що натовп людей побив. Я не розумів, що відбувається. Прошу, щоб мені надали медичну допомогу, але ті хлопці наполягли, що спочатку має бути зроблена експертиза на алкоголь. Я нічого такого не вживав і експертиза нічого не показала. Мене вразило те звірство, коли людині погано, а даішники ще п’ють кров з тебе.

Цікаво, що потім цих стражів порядку на дорозі лишили водійських прав і понизили у званнях…

Після цієї аварії Сашкові приснилася покійна родичка.

-Вона простягала мені руки і кликала до себе. Якби я простягнув свою руку, то точно помер би уві сні.

У Житомирі Сашко пройшов медичне обстеження і йому сказали, що відмовив один клапан серця.

-Я переконаний, що житиму довго. Просто не зациклююся на цьому. Я народився 13-го в п’ятницю о 13:13. Це символічно і мені ці цифри приносять удачу, - дивиться вгору Сашко.