Журнал Житомира
Новости сегодня: Четверг, 19.04.2018    16:53:20
Журнал Житомира » Статьи » Авторская колонка » Ірина Ярмоленко

Як і для чого я брала участь в програмі "Відкритий світ" в США

Автор Ірина Ярмоленко

Ірина Ярмоленко

все статьи автора


За ці дні я взяла участь у багатьох круглих столах та дискусіях. Зокрема, мала зучтрічі в бібліотеках, урядових та неурядових організаціях, із бізнес-представниками та американськими учителями. Зокрема, з тими, які викладають суспільні науки та історію.

Було приємно, що все ж більшість розуміє територіальне розташування України та особливості здійснення проросійської політики. Хоча далеко не усі знали про анексований Крим та війну на Донбасі.

Я намагалася привести до прикладу Придністров'я в Молдові і Абхазію та Осетію в Грузії. Мені стало відповідально пояснювати цю інформацію громадянам США. І я переконана, що участь в таких програмах як "Відкритий світ" і закордонні відрядження, перетворюються на місію інформування про стан навколо російських кордонів та авторитарних викликів. Ми дістали мапу та подивилися все наочно.

Поступово спустилися до рівня локального та місцевого, де в мене запитали про рівень задоволення роботою влади. На що я відповіла про важливість обопільньноі участі двох сторін: і влади, і громади. 

Коли в американську домівку заходиш, то ніхто не чекає, що ти зміниш взуття, бо воно чисте після вулиці. І тут питання до обох сторін: перші створили умови в містах, але біля прибудинкова територія - це вже відповідальність кожного і немає тут тицяння на ЖЕКи, комунальні служби і управління. Це маленький приклад, над яким я прошу думати кожного житомирянина щодня."Почати з себе" - гарна фраза.

Але наступна важлива тема, яка викликала у нас жваву дискусію, наприклад, разом з учителями - це загальні проблеми, які є глобальними для усіх суспільств (і розвинених, і тих, що розвиваються): наркотики, алкоголь, хвороби, розлучення, одиноке батьківство, незахищене дитинство, зацикленість на розвагах та матеріальних благах. Одним з рецептів захисту від цих проблем американські учителі вбачають виховання інститути сім'ї, з чим складно не погодитися. І у нас, як на мене ця тема разом з темою читання книг - не є пропагандистською та представленою в пресі і засобах комунікації.

Далі глобальною темою постало питання рас, релігій та мов та об'єднаності штатів в одну країну. В Америці(та і в Європі) більша статистика, ніж звісно в Україні, за кількістю міжнаціональних сімей. І це кличе за собою виклики про налагодження діалогу в родинах, які мають різну релігію, традиції та підходи до побуту. І якщо Україна в своєму проєвропейському напрямку так пришвидшена, то за 20-30 років необхідно бути готовими, що біля наших дітей-внуків за партами в школі сидітимуть різні раси, національності та люди з іншою релігією, і це вже геть інший рівень виховання, і це вже нова історія, до якої час готуватися вже.

Також ці дні ми вивчали систему виконавчої та закондавчої влад в Америці на різних рівнях. Навіть не збираюся це описувати, бо не думаю, що це ви зможете використати в своїй роботі. А ось філософських роздумів з цього приводу багато. 
Американці можуть брати бюлетні для голосування додому, вивчити інформацію про кандидата та відправити поштою результат. І їм дико чути про "карусель", "гречку", "кеш для волонтерів".

100 обранців штату Колорадо розподіляє 24 мільярди бюджету штату, і працюють парламентарі тут 4 місяці в рік. Бюджет затверджують чітко по процедурі в березні. У нас в обласній раді близько 70 людей розподіляє 3 мільярди гривень, те саме, і в містах і селах.

Люди старшого покоління насолоджуються життям. Наприклад, уявімо бабуся в 70 років з села Іванівка. Уявили? 
А тепер уявіть екс-учителька Джекі з передмістя Денверу в свої сімдесят водить по хайвею свою "Хонду", ходить в спортзал та басейн, відправляє листи електронкою, купує органічну їжу, турбується про колір волосся та білосніжну усмішку, та має день розписаний по годинах через участь в різних сестринських клубах та організаціях, а ще планує подорож кудись в Європу. Заздрісно? 

Материнство. На заходах познайомилася з мамусею, яка має тримісячну дитину. Каже, що її рекламна компанія дає 8 тижнів на адаптацію до звичного робочого дня. Комусь компанія дає частково зарплатню за цей час, комусь - ні. Держава не надає взагалі ніякої підтримки при народженні дитини. В її випадку, бейбі-сітером стає бабуся. В інших це може бути няня від 400 доларів за міс. З 1 року дитини є дитячі центри виховання.

Що б я хотіла змінити повернувшись додому?

Які раніше, я виступаю за впорядкування хаотичної реклами та бренд бук міста.

Бібліотеки Житомира. Хотіла би, щоб Лариса Харчук все ж оргнізувала громадський простір в бібліотеках, як в Америці - місце для дітей, сучасні журнали, новинки книг, комп'ютери, три де принтер і т.д., аудіо книги, фільми, щоб сюди їхали за крутими книгами та журналами з інших міст, зокрема. Хотіла, щоб бібліотеки були повні і перестали помирати. Я б закрила усі, і привела до ладу хоч одну. Те саме з музеями, було б непогано привести хоч один до "людського" вигляду з інтерактивом та сучасними підходами. Ось, наприклад, зараз веде мову про збір коштів лідер гурту "Зерно"  з метою реконструкції літака в парку Гагаріна та організації там інтерактивного музею для дітей з кабіною пілотів у "7Д", також варто продовжити роботу, розпочату мером з бажанням зробити крутий "космічний музей". Це було б, замість шалено дорогого "Острову розваг"  дуже повчально, на відміну від стрілялок та блискавок. Між іншим, я стала володаркою бібліотечного квитка в Колорадо і маю цілодобовий доступ до найновітнішої літератури. Залишилося, як писали тролі, привести мову до "Флуент". Дякую, погоджуюся, ганьба не знати мову англійську. Вже навіть рік "Англійської" від президента був, і на цей час лише Я та прем"єр Гройсман не знають іноземної ідеально, а всі інші вже вільно спілікуються на рівні "С1" та "С2".

Школи. Як і говорила минулого року, освіта в школах(не у всіх) застаріла із застарілими підходами, які не дають готовності до реального життя. Сподіваюся 3 школа стане гарна не лише через нові стіни, а через нові підходи у цікавому викладанні. Ось вчора на комісії була суперечка про 200 тисяч гривень з бюджету на лише дизайн цього закладу. Її переоблаштування загалом коштує 71 млн грн. Вірите, що це лише "перший крок"? Я так. Також говорили про реформу від Гриневич. Я на її боці, бо хочу вірити, що мої діти більше не бачитимуть совкових підходів та меблів до навчання. Не хочу, щоб діти виходили зі шкіл з освітою застарілою на 50-100 років. Не хочу, щоб псувалвся психіка та вироблялися комплекси від учителів, яких треба боятися і сидіти дивитися в потилицю інших смирно й тихо. А тут ще цей скандал з їжею для молодших класів(

З ідей свіжих з США, організую, мабуть, таку собі школу громадянської освіти чи самоорганізації. Такі уроки не завадять нікому. За успішний курс, оголошу винагороду. Може навіть рекомендуватиму когось до участі у програмі "Відкритий світ". 


Надалі наполягатиму на впорядкуванні території яру ;) Це не змінилося. Минулого року наш бюджет зняли з бюджету участі, і обіцяли довивчити аварійну ситуацію там. Якби два тижні тому не нагадала - ніхто б і не приступив. Так і живемо....
 
Автор: Ірина Ярмоленко
Ірина Ярмоленко | 22.02.2018 | Просмотров: 1173 | Ярмоленко Америка США Житомир
Редакция "Журнала Житомира" может не разделять точку зрения автора статьи
и ответственности за содержание материала не несет.
Обратите внимание:
Комментариев: 0

Читайте также:


Новости сегодня:


Распродажи интернет-магазинов