amberisОценка: 5.0/5 Голосов: 2 |
Валентин Миколайович Васянович народився в Житомирі, навчався у школі № 30, закінчив музичне училище імені Віктора Косенка. Професійний шлях у кіно починав у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, де навчався за фахом кінооператора, займався в творчих майстернях відомих українських кінематографістів Прокопенко та Коваля.
Валентин Васянович заявив про себе як талановитий режисер документального кіно, за свої стрічки відзначений багатьма преміями престижних міжнародних конкурсів. «Звичайна справа» — повнометражний дебют режисера Валентина Васяновича, виробництво якого на 90% профінансувала держава.
Валентин Васянович давно заявив про себе, як про хорошого документаліста. Його стрічка «Старі люди» (2001) здобула перший приз за кращий документальний фільм на Міжнародному кінофестивалі в Баку (2002), а фільм «Проти сонця» (2004) — призи міжнародного журі на одному з найпрестижніших фестивалів світу в Клермон-Феррані та гран-прі Фестивалю короткого кіно в Нансі. Як зізнається сам режисер, спробувавши сили в документальному кіно, йому закортіло реалізувати давню мрію — створити повнометражну ігрову картину. Хоча «Звичайна справа» також планувалася як документальна двадцятихвилинка ще 2006 року. Утім, після навчання в школі польського режисера Анджея Вайди, Валентин переписав сценарій на повноцінний ігровий фільм.
Сюжет стрічки на перший погляд доволі простий. У фільмі йдеться про лікаря-психоаналітика Анатолія, якого звільнили з роботи за бійку з пацієнтами-наркоманами. Утім, герой і сам радий звільненню, адже давно відчув, що його життя йде «не так». Він вірить, що без обтяжливої роботи зможе все розпочати з чистого аркушу, передусім реалізувавши себе як поет.
Героями картини — лікарями, вчителями, безробітними, акторами — постають сучасні українці. Як розповів після показу фільму режисер, таким і був його творчий задум: «показати українцям самих себе в складних життєвих обставинах». Певно, найпереконливіше це вдалося зробити актору Тарасові Денисенку, який зіграв роль головного героя. Він переконливо показав внутрішні переживання чоловіка з «кризою середнього віку», який, не розібравшись зі своїми проблемами, упродовж стрічки поступово падає на соціальне дно суспільства.