Враження про святкування Дня Перемоги в Житомирі

9 травня як і більшість житомирян приймав участь в святковій ході від майдану Перемоги до Монументу Слави, побачив багато знайомих, з якими навряд чи зустрінешся в місті просто так в інші дні – робота, побутові клопоти, але в День Перемоги все відкладається і ми родинами йдемо на парад. Приємно зауважити, що з року в рік незважаючи на віддалення свята, кількість людей, які його вшановують, стає більшою. При чому на масові урочисті заходи йдуть не як в часу СРСР «за рознарядкою», а за покликом серця, усвідомлюючи необхідність вшанування пам’яті тих, хто воював проти загарбників, давши нам і нашим батькам можливість жити, вчитися, працювати, вільно обирати на виборах владу, яка на свою честь щороку на високому рівні організовує проведення святкових заходів, активно залучаючи до їх підготовки громадськість, військово-патріотичні клуби, просто людей доброї волі, які прагнуть долучитися до вшанування пам’яті загиблих воїнів, вклонитися живим учасникам бойових дій.
Однак неоднозначні емоції викликає присутність в святкових колонах партійних прапорів, які свідчать про спроби заробітчан від політики зайвий раз пропіаритися, нагадавши людям про своє існування, зімітувати близькість до виборців. Насамперед маю на увазі представників «УДАРу», які спромоглися вивести на вулиці міста зразок військової техніки, розмістити на ньому партійний прапор (певна річ не за «просто так»), однак досі не розрахувалися з людьми, які працювали на партію в ході виборів на виборчих дільницях їх членами та спостерігачами, забезпечуючи чесний підрахунок голосів, аби в тому числі і «бідний» Рустам Раупов, власник ряду кар’єрів в Житомирській області, рекламного бізнесу в Київському метрополітені, кабельного телебачення в м.Житомирі (фактично босяк і голодранець) пройшли для парламенту та захищали там власні інтереси, спекулюючи на темі «політичних репресій».
Знаковою також була кількість активістів ВО «Батьківщина» і «Фронту змін», яких разом назбиралося до 70 чоловік – дійсно ідейних партійців та депутатів місцевих рад, обраних від цих партій, які зорганізувалися в колоні під своїми прапорами. Але ж хочеться спитати: «Шановні, а де ж Ваші багатотисячні майдани обурених громадян України?!». Чи 9 Травня, це не те свято, в залучення людей до святкування якого Ви вкладаєте гроші (50 грн. за участь, ще по 50 – прапороносцям). Чи готівку зі своїх «тіньових» підприємств, Ви, пане Сергій Пашинський, що розкрадали банківські кошти, за що проти Вас була порушена кримінальна справа, плануєте витратити на «купівлю» безробітних п’яниць, які імітуватимуть «обурених українців» 18 травня в м.Києві на Європейському майдані?
26.11.2002 року С.Пашинський арештований Генеральною Прокуратурою України за підозрою у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч.5, 222 ч.2 КК України 2001 року
08.10.2003 року Дарницьким Районним управлінням Головного Управлінням м.Києва в рамках кримінальної справи №49-1041 для нього обраний як запобіжний захід підписка про невиїзд. Обвинувачувався за ст.ст. 364 ч.2, 365 ч.3, 191 ч.5, 222 ч.2 КК України.