Невідомий герой

http://avvocato-oleg.livejournal.com/
я все шукаю відео з тим хлопцем, який нас врятував того дня - 18.02.14 на куті Інститутської і Шовковичної. Так вийшло, що мені довелося везти одного пораненого хлопця в лікарню, було це одразу після атаки лавини беркуту на Інститутській біля НБУ близько 17-ої. Було дуже багато поранених. Карета швидкої була лише одна. Явно не справлялася! Ми чекали понад 40 (сорок) хвилин прибуття швидкої, аж поки не з"ясувалось, що ця гнида недо-мер Макєєнко вимкнув метро тотально! Від чого в місті в один момент утворилась 10-ти бальна пробка! Увесь Київ встав. Я зрозумів, що карети швидкої просто не можуть до нас доїхати і змісту чекати далі - немає. Стоять вони десь в пробці напевно. Скільки хлопців померло в той день від ненадання або невчасного надання медичної допомоги ? Скільки їх стекло кров"ю? Ніхто не знає!!! Не порахувати... (Макєєнко, гніда, ці смерті - на твоій совісті!!!)
Словом, ми вирішили вибиратись з урядового кварталу пішки. Водночас шукали транспорт аби чимшвидше доставити пораненого в лікарню. Вся вул.Інститутська була вкрита булижниками, а мій підопічний постійно чиплявся за ті булижники - побив собі всі ноги. Я в цей час дивився, щоби на нас не напали розлючені беркута або ВВ-шники, яких навколо - було більш ніж вдосталь. Мій підопічний був із повністю забинтованою головою і нічого не бачив. Йому влучили в скулу під оком з травмата, окрім того голова була розбита дубіналом - мусора добряче постаралися. Доречі забинтував пораненого хлопця лікар - ВВ-шник! Років 40 йому біло. В такій білій манішці. Він прибіг коли я волав: "Лікаря сюди!" Він канєшно довго матюкався правда, запитував скільки пораненому заплатили за участь в мітингу тощо. Але лікар з нього добрий, дякувати Богу, він зміг зупинити кровотечу і нормально перебинтував рану на голові. Шкодую, що не спитав навіть як його звали.

Далі. Мій підопічний сказав, що він є інвалідом 3-ої групи - ДЦП-шник, і так ледве ходить. Чо він туди поперся на ту Інститутську 18-го, знаючи що там доволі спекотно?! Це був його перший день на Майдані - одразу в замєс потрапив! - просто не встиг втекти від беркуту. Каже, що то партія БЮТ їх привезла цілеспрямовано туди: інвалідів - кілька автобусів, таких як він ДЦП-шників та інших "бійців" - пенсіонерів, дітей школярів тощо з Півдня, десь з-під Миколаєва. На деяких з тих, хто не встиг або не зміг втекти мусора вдягли пластикові наручники (такі стрічки, які не розв"язуються. Їх можна тільки розрізати) і кинули на дорозі. Далі лава мусорів з дубинами бігла і робила з тими затриманими - що заманеться. Били по всіх частинах тіла. До втрати пульсу.
Ми підійшли до рогу вулиць Шовковичної та Інститутської - і до нас підійшов хлопець - він був в такому типу німецькому шоломі, наколєєніках, налокотніках і запропонував відвезти пораненого в лікарню. На що я погодився. Ми пройшли трохи вглиб Шовковичної десь квартал і на дорозі нас чекала іномарка типу Сеат. Ми лишень встигли посадити пораненого, який нічого не бачив, на заднє сидіння авто як до нас підійшло двоє здоровенних пацанів 2-ох метрового зросту. Я спочатку не зрозумів, хто вони і шо їм треба. Але відчув небезпеку, і що щось зараз щось буде відбуватись. Ввімкнув камеру. Почав знімати. Вже дома на відео я побачив, що вони в долі секунди дістали тєлєскопічні металеві дубінки, і почали одягати перчатки - що свідчило про їх наміри. Далі вони дістали ніж і порізали нам колесо авто, де сидів поранений. Я спробував з ними посперечатись і познімати їх на камеру - зазвичай це зупиняє нападників (я все думав, що то перевдягнуті мусора - бо в одного був ще шолом ВВ-шний чорний такий). Але коли отримав по руці доволі сильний удар залізною телєскопічною дубіною, зрозумів, що зараз буде весело. Хлопець, який запропонував нас підвезти до лікарні, той що в був в німецькому шоломі - взяв увесь удар на себе - він перший вдарив тітушок і наказав водію авто їхати негайно! Я почав кликати на допомогу журналістів з якогось ТВ, які стояли поруч. Один прибіг, маленький такий, проте сміливий - не побоявся заступитись за нас! В цей момент - тітушка виприскав нам в салон авто (де нагадую сидів поранений) цілий газовий балон терену-"черьомухи", і в цей момент наш водій натис на газ. Ми таки поїхали. Їхали до лікарні ми як Аль Пачіно в фільмі "Запах жєнщіни" - пам"ятаєте як сліпий керував червоним Ferrari? Пасажир казав сліпому водію: наліво! направо повертай! стій! Доїхали таки до лікарні. Допомогу хлопцю там надали. Він вже вдома. З ним все гаразд. Вчора надіслав мені посилку - цілий ящик маринованих грибів-вєшанок.
p.s.ПОїхали ми із того замєсу ціною того, що той хлопець (в німецькому шоломі) залишився замість нас. Фактично в заручниках. Сподіваюсь, що його таки прикрили журналісти...Це - справжній герой! Пожертвував собою заради інших! Дізнатись би, як його ім"я. Сподіваюсь він живий і здоровий нині.