Росіяни, що підтримували Майдан, бояться повертатися додому та не можуть попросити політичного притулку

У той час, як Російська Федерація роздає паспорти направо і наліво, ті, хто не бажає повертатись «під руку» Путіна власники   перебувають у розпачі.

Провал з гарантією

Москвич Михаіл (або Михайло – сміючись, хлопець підкреслює, що саме так його звуть тепер, адже так ім’я записали у свідоцтві про укладений у Києві шлюб) переїхав в Україну до коханої. Працює у сфері ІТ, має у столиці України офіційну роботу – що рідкість для росіян, адже працевлаштувати іноземця у нас доволі складно – а тому й вид на проживання в Україні. Тимчасовий. Постійний зможе отримати за два роки шлюбу – якщо закони не зміняться.

«Проблеми є у всіх росіян, які не мають виду на проживання, - розповідає чоловік. – Раніше дозвіл на роботу, отриманий від працедавця, гарантував його отримання. Однак не всі офіційно працевлаштовані...»

Хоча насправді, підкреслює Міхаіл, і він, і його друзі-росіяни, україно-російські кордони останнім часом перетинали без особливих пригод. «На потягах знімають багато людей, - визнає він. – Але можна летіти літаком. Якщо документи в порядку – пускають без проблем. Я на минулі вихідні літав до Москви, з документів брав свідоцтво про одруження та паспорт – взагалі не чіпали».

«Головне – летіти літаком, - чомусь глибоко переконаний він. – Бо потяги, машини та автобуси – це провал з гарантією».

Чимало знайомих хлопця жили в Україні за іншою схемою. «Раніше можна було раз на три місяці виїзджати і взагалі не перейматися. А зараз... складно хлопцям, - розповідає він. – З іншого боку, хоча б поменше «професійних революціонерів» на Схід їхатиме. Міра жорстка, але вірна».

Росіянам, що бажають і далі жити в Україні і не мають для того підстав, він з власного досвіду пропонує – якщо для того є підстави накшталт родичів чи офіційної роботи – намагатися зробити вид на проживання. Через адвокатів (але, звісно, за додаткові гроші), каже, це робиться набагато швидше.

«Можна спробувати і просити політичного притулку... Мовляв, на історичній батьківщині усіляко знущаються через, скажімо, одруження з українкою. Жарти жартами, але у Раші такі теми є. Чимало вчорашніх друзів зараз істерикують, що я клятий фашист та агент держдепу, - зізнається Михайло. – У Росії у дуже великого відсотка населення мозок промитий повністю...»

Не актуально

Іван родом з Санкт-Петербургу. «Живу у Львові разом із дружиною. Вона в мене зі Львівщини, - розповідає про життя-буття. – Українську мову вчу потрохи. Повноцінно спілкуватис поки що не можу – роблю помилки, не можу швидко думку сформулювати... Тому розмовляю поки що здебільшого російською. Проблем через це не було жодних. Переконаний, що ця тема штучно роздувається».

Проблеми у хлопця інші. «Відносна складність мого, громадянина РФ, перебування в Україні, зазвичай вирішувалась простим виїздом та поверненням. Це було для мене зручно – займало лише 18 годин раз на три місяці. Про інші способи залишатися у країні я навіть не замислювався – не люблю різні бюрократичні процедури... Так, я шлюбі з громадянкою України, але на даному етапі це все одно не дає мені жодних переваг. Точніше, нещодавно я дізнався, що в теорії це дає мені можливість оформити тимчасовий вид на проживання. Але про це я дізнався вже коли часу на підготовку документів просто не залишалося до найближчого часу необхідного виїзду. А новий закон про неможливість відразу заїхати в Україну вже прийняли...»

Крім того, хлопець банально побоюється повертатися до РФ. «Я підтримував Майдан, їздив у Київ – розповідає він. – Постійно намагаюсь пояснювати що насправді відбувається в Україні знайомим та друзям з Росії. А до сучасної політики РФ моє ставлення завжди було вкрай негативним. В цьому – ще одна з причин мого небажання їхати туди. Я щиро та не на порожньому місці боюсь переслідування з боку певних державних структур...»

Як зазначають у компетентних органах, хлопцеві варто було б оформити тимчасовий вид на проживання. Адже документ про шлюб дає йому беззаперечне право – право на воз’єднання родини.

Сам Іван, певно, так і зробить. Але зізнається: дуже хотів би просто отримати українське громадянство і назавжди залишитися тут без постійної бюрократичної тяганини. Але як? Просити політичного притулку?..

Як повідомили Тиждень.ua у Державній міграційній службі, прохання про надання саме політичного притулку в Україні фактично не передбачено взагалі. Натомість є статус біженця. Отримують такий статус здебільшого люди з далеких країн, у яких йдуть бойові дії. «Для росіян це ніколи не було актуально», - переконані у ДМС.

Як знати - можливо, тепер вже є.