Жила-була Куркчі Наталія Леонідівна. У 2003 році влаштувалася на роботу Державного підприємства «Житомирський експертно-технічний центр» на посаду прес-секретаря. Праця багато часу не займала та протягом 10 років не потребувала особливих зусиль, оскільки будь-які засоби сучасної техніки та комп’ютеризації їй були надані, що підтверджується договором про її індивідуальну матеріальну відповідальність за ввірене їй майно. Крім того, сама по собі робота не займала багато часу, що давало можливість прес-секретарю займатися своїми «справами». Колишній начальник – Антоненко Г.М., був дуже лояльний до своєї «підлеглої».
Таким чином, Куркчі Наталія Леонідівна, встигала обіймати посаду голови Спілки греків Житомирської області. Дана посада давалася їй як нікому іншому, відкривався великій простір для шахрайства та обману. Чим саме вона займалася, обіймаючи посаду голови Спілки греків Житомирської області, можуть розповісти наші закордонні обмануті колеги – Александр Громов та Judite Sprukste, що висловлювали свою думку в коментарях з приводу публікації в Житомир інфо від 28.04.2014. В свою чергу, займаючись обманом «на стороні», вона також обманювала основного роботодавця, оскільки в рейтингу регіональних прес-служб, не без її допомоги, Житомирська область займала останнє місце.
Після приходу нового керівництва до ДП «Житомирський експертно-технічний центр», з Куркчі Наталії Леонідівни потребували найпростіше – надати матеріальний звіт про наявність та місцеперебування товарно-матеріальних цінностей, що їй ввірили у користування для виконання своїх функцій (ввірено їй майна майже на 36 000,00 грн.). Замість того, щоб виконати вказівку керівника, пані Наталя розпочала тривалу хворобу з травня по серпень 2013 року. Чим вона тільки не хворіла за цей період – і неврологія, і серцево-судинні, і травми, а одного разу навіть геморой знайшли. Купуючи свої листки непрацездатності та медичні довідки, вона так заплуталась, що здійснила 4 дні прогулів, за що, на її здивування, неї й звільнили. В подальшому, як це не дивно, було встановлено істинну причину її не бажання здати матеріальний звіт – нестача, а можливо й крадіжка, майна державного підприємства на суму майже 4000,00 грн. На теперішній час, з приводу даної нестачі (крадіжки) йдуть суди, у боротьбі з якими не допомагають ні «апеляція», ні акції «протесту», ні спроби приховати свій майновий стан перед державною виконавчою службою.
Не погоджуючись та опротестовуючи встановлені факти шахрайства зі свого боку, заручившись неабиякою підтримкою «сильної в юриспруденції» сім’ї Войдевич-Слюсарчук, Куркчі Наталя Леонідівна пішла в наступ з подачею позову про поновлення на роботі та стягнення немалої суми коштів. Не маючи жодного доказу поважності своїх прогулів, Куркчі Н.Л. дивним чином виграє суд у першій інстанції. Розповім чому – пані Наталя, маючи у загашнику накрадені за багато років кошти греків, купила собі рішення. Це відбулося завдяки доньці судді Богунського районного суду м. Житомира Войдевич Олесі Анатоліївні (батько – Войдевич Анатолій Станіславович (адвокат, відомий «порішало» усіх справ у судах Житомирської області); мати – Слюсарчук Надія Федорівна (суддя Богунського районного суду м. Житомира, відома «порішальниця» усіх справ свого чоловіка та доньки у Житомирській області). Тому прийшлося потратитися у великому грошовому еквіваленті (самі подумайте – Войдевич О.А., Слюсарчук Н.Ф та суддя, який із хвилюванням у голосі, виніс рішення про поновлення на роботі – Лєдньов Дмитро Миколайович. Останній, з переляку, навіть допустив безліч помилок та після основного рішення «навиносив» додаткових рішень, про які сторона відповідача й не здогадувалась.
Надія залишається лише на апеляційну інстанцію, але й в ній ніхто не впевнений, оскільки щупальця «порішал» тягнуться й у Апеляційний суд Житомирської області.
Ось і є уся правда про першу сторону, яка зганьбила та затемнила діяльність органів державної влади у сфері охорони праці………….ДАЛІ БУДЕ.
