Схід

Ми об'їздили багато. Всі населені пункти не буду повідомляти. Кілька з них на фото. Якби моя мама знала де це на карті то отримала б інфаркт. Сподіваюсь що фейсбук вона не читає :)
По дорозі нам зустрілися троє прикордонників. Ми розговорились, сказали що бронь веземо та запитали як у них із засобами захисту. Для себе відмітила що у хлопців камуфляж геть зношений, акуратно заштопаний кругом і берці на чесному слові тримаються. Прикордонники кажуть що в них на 300 чоловік видано лише 10 броніків 3го! класу... до того моменту я трохи комплексувала що везу 4+ а не 5 чи 6. В мене з собою якраз було 3 бронежилета зеленого камуфляжу (всі інші чорні). Хоча мені треба документи, щоб відзвітуватися за передачу допомоги але я не могла їх так залишити. Вони, отримавши подарунок, люб'язно погодились зфоткатись для моєї звітності.
Ми рушили далі на зустріч з 12 батальйоном. Коли добралися до їх місця перебування то окрім тої допомоги яку ми везли, я вигребла з машини все разом з печеньками і броніки познімали свої й теж їм лишили. Блін, якби оті підери зверху та підтримали хлопців амуніцією а не обікрали їх то ми б перемогли однозначно. Наша пацанва там під надійним командуванням дорослих досвідчених командирів. У нас щось тільки з главнокомандуючими в кабінетах не склалося. Я пишаюся нашою армією і дуже хочу щоб ці чоловіки повернулися живими й здоровими до своїх сімей, тому зара знову зберу трохи коштів і попруся в те пекло. Документ про передачу допомоги 12 батальйону докладаю. 
Тепер маю найкращі спогади в моєму житті - за нашою тачкою їде колона танків з моїми улюбленими прапорами - синьо-жовтими! 
ДОПОМОГТИ ЗІБРАТИ ДОПОМОГУ 063 263 35 50
Наступна поїздка планується коли затарим нашу машинку. 
Допомога в цьому була б дуже доречною з вашого боку. Дякую.

Маруся Звіробій
Заступник керівника "Правого сектора" Київської області