Віче

                                      Мирослав (Григорій Юшкевич)

                Віче

На березі Дніпра зібралось віче*

Князя спитать, за що народ калічив.

Чому права колишні і сучасні

Трактує він на свій на розсуд власний.

Чому багатство спільне, срібло й злато,

Якого у державі є багато,

Чомусь все опинилося в «офшорах»**,

А не в державних під замком коморах.

Не дбає він про військо, про державу,

І не цінує люд і їхнє право,

А гає час у розкошах й розвагах,

А не в державних думах і звитягах.

Проте не став володар радить раду,

І не змирився з волею громади,

А дав команду злу, нелюдську, дику,

Стріляти у людей з рушниць великих.

Обурився народ свавіллю князя,

Згадав його брехню усю, образи,

І княжий замок в лічені хвилини

Беруть в кільце майданівські дружини.

А по князівству, так як і в столиці,

Читається обурення на лицях;

Горять скрізь шини, кров, і смерть, і рани,

З’являються нові й нові майдани**.

Не став князя народ іще терпіти,

І вирішив на палю*** посадити,

А булаву – князівський символ влади -

Вернути знову під контроль громади. 

 Стає на барикади мужня зміна -

І затремтіли у князя коліна;

Ще ввечері - він князь і пан – добродій,

А ранком утікав з князівства злодій.

Знеславив своє ім’я князь – невдаха,

Утік з князівства за кордон зі страху,

Сидить він там без честі, без поваги,

 З прокляттями по вінця і зневаги.

… Устійнено віками в тім князівстві,

Якщо князя підозрюють в крадійстві,

Тоді такого злодія й невдаху,

Вирішують відправити на плаху***…

               *віче (майдан) – організована форма народного протесту діям влади.

               **офшори – банківські рахунки в інших державах.

               ***відправити на плаху (на палю) – стратити за волею віча.

                                                          м.Житомир

                                                          грудень, 2014 р.