Пророчий сон мами Лель

Мирослав (Григорій Юшкевич) Пророчий сон мами Лель* Опівночі маму Лель розбудив дивний сон. Ніби на землю упала зірка, чужа і непривітна. Упала маленьким вогником, схожим на полум’я свічі, що горить на покуті у кожній український оселі. Але він, цей вогник, випромінював стільки зла, від якого загорілась суха трава, потім дерева, а згодом і хата. За мить маленький вогник перетворився на велетенське вогнище, яке закрило собою увесь горизонт. - Щоб це значило? – ще не зовсім прокинувшись, подумала мама Лель. Але її знову огорнув своїми обіймами міфічний Морфей. Невдовзі повернувся і сон з великим багаттям. А ще десь взялися декілька журавлів, потім десяток, сотня, тисяча… Вони утворили дивне коло, яке кружляло і кружляло над вогнем, все знижуючись і знижуючись. - Але ж у вогні лебеді згорять… - хвилювалась мама Лель. І ніби почувши її думки лебеді, один за одним, обсмаливши крила, назавжди зникали у пекельному вогні. Від страшного сну мама Лель знову прокинулась. - Ой, не на добро цей сон, ой, не на добро... – повторювала і повторювала вона. … Ранком дав про себе знати телефон. Незнайомий голос швидко звістив: - На Чорнобильській аварія… Є жертви… Готуйтесь до евакуації… Негайно! - і в ту ж мить слухавка замовкла. Тривога заполонила усе її єство. - Щоб це значило? – ще не усвідомивши величину трагедії у ранковому мороці запитувала сама себе мама Лель. Це був ранок 26 квітня 1986 року… Це було 30 років тому… * Мама Лель – свята прародителька племен українців. 26 квітня 2016 року. м. Житомир